ПРАВООХОРОННА СИСТЕМА США: МІСЦЕВИЙ РІВЕНЬ
04.10.18 17:25 | Автор(и) СУХОНОС ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ, д.ю.н., професор, завідувач кафедри конституційного права, теорії та історії держави і права Сумського державного університету (м.Суми) | 
| 
|
| Науково-практична Інтернет-конференція 04.10.2018 - СЕКЦІЯ №6 |
Формування американської правоохоронної системи відбувалося протягом тривалого історичного періоду.
Самою ранньою формою державної правоохоронної системи в США були Техаські рейнджери.
У ХІХ ст. вони, поміж іншим, займалися захистом державного і конституційного ладу [6, с. 203].
Перший підрозділ рейнджерів було організовано Стівеном Остіном у 1823 році. Він складався з десяти чоловік, яким було доручено захищати місцевих жителів від нападів індіанців. Рейнджери того часу були мало схожі на сучасних поліцейських, вони лише інколи носили знаки відмінності і вважалися за рангом трохи вище за звичайних добровольців.
Пізніше рейнджери були напіввійськовим формуванням на американо-мексиканському кордоні, вони також брали участь у кількох військових конфліктах і лише згодом набули повноважень виконувати правоохоронні та прикордонні обов’язки, чим займалися аж до завершення епохи «Дикого Заходу». Саме у ті часи з’явилося відоме прислів’я: «Один заколот – один рейнджер», адже рейнджери добре знали, кого вони представляють і відчували усю міру своєї влади як представника закону [7, с. 61].
На початку 1900-х років рейнджери трансформуються в кримінальне слідче відомство, популярність якого швидко зростає, так само як і кількість бажаючих до нього вступити. На сьогодні на одне робоче місце розглядається понад 100 кандидатур [4].
Утім, техаські рейнджери залишаються культурно-правовим феноменом лише одного штату – Техасу.
На початку ж XX ст. у США склалася наступна система органів поліції:
1) Поліцейські організації в містах і селищах.
2) Шерифи і очолювані ними агентства в округах.
3) Поліцейські формування штатів.
4) Поліцейські організації федерального уряду, що входили до міністерства юстиції, пошти, казначейства, внутрішніх справ, оборони тощо.
У 1845 році в Нью-Йорку був утворений перший постійний поліцейський департамент у США – Департамент поліції міста Нью-Йорк.
На сьогодні ж у США існує два основних підходи до боротьби зі злочинністю – на федеральному й місцевому рівнях. Перший – це вивчення причин, пошук, аналізування і прогнозування розвитку злочинності на території всієї країни, розкриття та розслідування злочинів, які зачіпають інтереси держави. Другий – встановлення і розслідування конкретних злочинів на території штатів та охорона громадського порядку [1, с. 9].
Саме в рамках другого підходу функціонують численні поліцейські органи базового рівня.
Їх множинність (17 000 відділків, кожен з яких нараховує від одного до 30 000 співробітників [3], що забезпечують правопорядок на підвідомчій їм території) і відмінності в адміністративно-правовому статусі (за цілями й завданнями; за правовими основами діяльності; за організаційною структурою) детермінують певні відмінності, в цілому неістотні, в організаційній структурі і діяльності різних поліцейських служб, як в поліцейських департаментах штатів, так і в муніципальних утвореннях – містах і округах.
Незважаючи на деякі відмінності, поліцейські органи штатів (як правило, ці органи так і називаються – «поліція штату» або «департамент громадської безпеки штату») мають схожу організаційну структуру, що обумовлено типовістю покладених на них завдань.
Як правило, в структурі поліції штатів є такі поліцейські служби: дорожньої поліції; патрульно-постова; карного розшуку; охорони вищих посадових осіб штатів і режимних об'єктів; інформаційно-криміналістична.
У муніципальних утвореннях поліція міст і округів хоча і виконує, в основному, однакові завдання і функції, але її організаційна структура всюди різна, адже залежить від чисельності населення, яке проживає на території, що обслуговується.
Якщо у великих містах США – в Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Франциско, Детройті – в поліцейському департаменті організаційно присутні практично всі перераховані вище традиційні поліцейські служби (крім служби державної безпеки), то в невеликих містах і округах їх, без урахування підрозділів тилового і технічного забезпечення, лише три: чергова служба, патрульно-постова служба і служба карного розшуку [2].
Специфічним різновидом місцевої поліції є спеціальні підрозділи, призначені для охорони правопорядку на території парків, шкіл, транспортних засобів (метро, аеропорти тощо), лікарні та урядові заклади [3].
Щодо шерифів, то на території США знаходиться близько 3 500 їхніх офісів з чисельністю від 2 осіб. У більшості штатів США посада шерифа – виборна, термін повноважень може становити 2-4 роки.
У нього немає ніяких підрозділів і звань. У службі шерифа лише дві посади – шериф і помічники (deputy). Помічників набирає сам шериф, і власне ніяких вимог до них не пред’являється, на відміну від поліцейських. Шериф відповідає не тільки за дотримання правопорядку в своєму населеному пункті, а й за патрулювання шосейних доріг, адміністративне управління в’язницею округу, іноді збирає місцеві податки, виконує функції судового пристава, готує для суду списки присяжних та ін.
У США, паралельно з місцевою поліцією, діють федеральні правоохоронні відомства, які розслідують федеральні злочини (ФБР, Управління по боротьбі з наркотиками, федеральні маршали і деякі інші). Менш тяжкі злочини й інші правоохоронні функції знаходяться в юрисдикції шерифів. У південних штатах типу Техасу шерифи взагалі підміняють собою поліцейську систему. Якщо по всій країні існує правило, що в містах з населенням понад 50 тис. осіб вже обов’язково повинна бути поліція, то в Техасі в деяких (не у всіх) населених пунктах навіть з населенням 700 тис. осіб поліцією керує шериф. Те ж саме в Оклахомі – 300 тис. населення і шериф. Це пов’язано з історичним минулим цих регіонів, яке висвітлено в вестернах. Начальник місцевого поліцейського органу – шериф, комісар, суперінтендант або шеф поліції – зазвичай призначається мером, головою міста або місцевим законодавчим органом, а іноді обирається шляхом всенародного голосування. На рівні округу глава поліцейського управління зазвичай зветься «шериф». Шерифи майже усюди обираються на цю посаду і отримують право призначати заступників. Адміністрація шерифа також займається утриманням окружної в’язниці і забезпеченням безпеки залу суду [5].
Таким чином, незважаючи на певну специфіку, правоохоронні органи США функціонують у рамках чіткої системи.
Список використаних джерел:
1. Басс В.О. Організаційно-правові засади створення місцевої міліції в Україні: порівняльний аналіз з діяльністю муніципальної поліції зарубіжних країн: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Київ, 2010. 19 с.
2. Быков А.В. Кто в США отвечает за обеспечение внутренней безопасности в стране? Хранитель. 2008. 22 июля URL: http://www.psj.ru/saver_magazins/detail.php?ID=11481
3. Полиция США. Виды правоохранительных органов в США. Все о США. URL: http://usa-info.com.ua/novosti/news/politsiya-ssha-vidy-pravookhranitelnykh-organov-v-ssha
4. Полиция США. История. Все о США. URL: http://usa-info.com.ua/novosti/news/politsiya-ssha-istoriya-politsii-ssha
5. Ручко А. Проверенный опыт в США – нужны ли Украине шерифы? Оружейный магазин. № 38. URL: http://www.gunmagazine.com.ua/index.php?id=387
6. Сухонос В.В. Держава: питання теорії (загальний і конституційно-правовий аспекти): монографія. Суми: Університетська книга, 2015. 343 с.
7. Чавда М. Скрытая сила поста и молитвы. Санкт-Петербург: Новое и старое, 2011. 192 с. {jcomments on}
| < Попередня | Наступна > |
|---|
| - |
 | 2020 |  |
 | Жовтень |  |
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | НД |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
| 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.
Лічильники і логотипи
