... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №3
Законодавством України встановлений окремий режим праці для осіб,що не досягли 18-ти років, це ж стосується щодо звільнення відповідних осіб. Але відповідні прописані норми є недосить досконалими, що й зумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Для додаткового захисту трудових прав неповнолітніх законодавством передбачаються обмеження звільнення таких працівників. Так, стаття 198 КЗпП передбачає, що звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 Кодексу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування [1]. Такими підставами є:
1) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (ч.1 ст.40 КЗпП);
2) виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (ч.2 ст.40 КЗпП);
3) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (ч.6 ст.40 КЗпП).
О.С. Реус у своїй дисертаційній роботі пропонує обмежити право роботодавця припиняти трудові відносини з неповнолітніми за п. 2 ст. 40 КЗпП з мотивів недостатньої кваліфікації працівника. Це начебто дає змогу роботодавцю зловживати наданим йому правом звільняти таких осіб, бо в них в силу їх віку відсутні необхідні навички та знання, що виключає можливість виконання обов’язків за конкретною посадою чи роботою. Але у зв’язку з тим, що необхідні навички виконання певної роботи набуваються протягом певного часу, неможна вважати невідповідними виконуваній роботі або заміщуваній посаді молодих працівників або спеціалістів, які в наслідок недостатнього професійного досвіду неналежним чином виконують свою роботу. Відсутність диплома про спеціальну або вищу освіту також не може бути підставою для звільнення працівника, крім випадків, коли для заміщення даної посади (наприклад, лікаря, судді, викладача) закон вимагає наявності відповідної освіти. І навпаки, наявності у працівника спеціальної освіти не може бути безспірним доказом його відповідності певній роботі. Виходить, що в тих випадках, коли до заміщення певної посади або виконання певної роботи можуть бути допущені лише особи, які мають спеціальні дипломи чи свідоцтва, відсутність у працівників цих документів – безспірна підстава для звільнення за п.2 ст.40 КЗпП. Однак наявність цих документів – це не безспірний доказ придатності працівника до даної роботи [2, с. 87]. Отже, недостатня кваліфікація працівника можуть бути підставою розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця лише в тому випадку, якщо вони дійсно перешкоджають виконанню працівником своїх посадових чи функціональних обов’язків. Звільнення працівника через означені причини допускається якщо вони перешкоджають виконанню роботи передбаченою договором (контрактом). При цьому за розсудом роботодавця та за згодою працівника він може бути переведений на іншу роботу, яка відповідає рівню кваліфікації. Тому необхідності внесення змін у дану норму немає.
Також КЗпП містить норму, яка встановлює право батьків чи осіб, що їх замінюють, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, на розірвання трудового договору з неповнолітнім на їх вимогу (ст.199 КЗпП). Тобто, якщо продовження чинності такого договору шкодить здоров'ю неповнолітнього чи порушує його законні інтереси, то вказані особи мають право вимагати розірвання договору з неповнолітнім, у тому числі і строкового. Прокоментоване положення законодавства встановлює важливу гарантію охорони трудових прав неповнолітніх. Оскільки неповнолітній через певні причини може не розуміти шкоди, яку спричиняє його здоров’ю, фізичному та психічному розвитку виконання його трудових обов’язків, недостатньо знати свої права та обов’язки у трудових відносинах, перебувати під впливом керівників та інших працівників.
Як бачимо у чинному законодавстві прописано багато гарантій реалізації права на працю особами віком до 18 років. Але й вони належним чином не надають можливості реалізувати право на працю неповнолітніх та малолітніх працівників та захистити його. 
Відтак чинним законодавством не встановлена форма згоди одного з батьків або особи що їх замінює у разі прийняття на роботу особо молоде 16 років. Яку необхідно усунути доповнивши ч.2 та 3 ст.188 КЗпП фразою «…письмова згода одного з батьків або особи що його замінює…» Також, на кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження., який доцільно було б доповнити відомостями щодо освіти, стану здоров’я та характеру трудового договору (контракту). Та внести відповідні зміни до Інструкцію зі статистики кількості працівників, що затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005р. № 286. 
 
Список використаних джерел:
1. Кодекс законів про працю України від 10.12.71р. (в редакції від 24.02.2011р., № 2978-17) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971.
2. Реус О.С. Правове регулювання трудової діяльності неповнолітніх в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.С. Реус. – Х., 2003. – 22 с. {jcomments on}
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція