... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №3
Розвиток економічної системи нашої держави на сучасному етапі обумовлює наявність певних проблем у юридичній науці та практиці, зокрема, до таких питань відноситься наявність значної кількості молоді, що працює на підприємствах, в установах, організаціях до моменту настання 18-ти років. І хоча законодавство України встановлює окремий режим праці для осіб, що не досягли 18-ти років, але їх трудова правосуб’єктність все ще окреслена недостатньо, що й зумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Отже, основна мета роботи полягає в тому, щоб на основі теоретичного аналізу чинного трудового законодавства і юридичної практики уточнити трудоправовий статус неповнолітнього працівника, виявити специфіку правового регулювання праці осіб молодше за вісімнадцять років і розробити пропозиції по вдосконаленню відповідного законодавства.
Особа, що не досягла 18 років, набуває статусу суб'єкта трудових правовідносин з моменту укладення трудового договору. Тобто набуває статусу найманого працівника. Як сторона трудових правовідносин працівник володіє трудовою правосуб'єктністю. В науці трудового права поширене розуміння правосуб'єктності як такої, що містить у собі три елементи: правоздатність, дієздатність та деліктоздатність. Відповідно до цієї концепції можна сказати, що трудова правоздатність і дієздатність виникають в особи одночасно з настанням певного віку. Водночас П.Д. Пилипенко у своєму монографічному дослідженні доходить висновку, що правоздатність особи, у тому числі й трудова, як здатність мати права та обов’язки виникає з моменту народження. Отже правосуб’єктність у трудових відносинах означає тільки дієздатність [1, с. 143].
Трудова правосуб’єктність має певні особливості. По-перше, згідно з трудовим законодавством працівник повинен здійснювати роботу особисто і не має права передоручати її іншим особам, тобто у трудовій сфері щодо виконання певної трудової функції працівник не може діяти через опікуна чи іншого представника. По-друге, фактична здатність до праці та здатність до праці як категорія юридична – трудова правосуб’єктність. Фактична здатність до праці виникає набагато раніше трудової правосуб’єктності, а про наявність останньої може йтися тільки тоді, коли у громадянина виникає здатність до систематичної, врегульованої нормами права праці. Ця здатність в юридичному аспекті відображається у таких юридичних фактах, як стан здоров’я, стать, вік та інше. По-третє, крім фізичної здатності до систематичної праці, трудову правосуб’єктність характеризує вольовий характер. Тобто необхідна здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними. Поєднання цих критеріїв і відображається у момент виникнення трудової правосуб’єктності [2, с. 144].
Що ж стосується осіб, які не досягли 18-ти років, то можна сказати, що трудова правоздатність і дієздатність у них виникають одночасно, з моменту початку ними власної трудової діяльності, який слід пов'язувати з появою здатності до систематичної регламентованої нормами права праці, тобто з досягненням чотирнадцятирічного віку відповідно до чинного трудового законодавства. 
Але настання мінімального віку трудової правосуб'єктності неповнолітнього громадянина, відповідно до вищезазначеного, ще не може призвести до настання трудової правоздатності, для її настання необхідне волевиявлення сторін вступити в трудові правовідносини [3, с. 11].
Отже, необхідно визначити трудову правосуб’єктність, як здатність громадянина до праці, яка виникає при досягненні ним визначеного трудовим законодавством віку за наявності психічної (розумової) та фізичної здатності до праці. Її зміст визначається поєднанням вікового і вольового критеріїв. Останній, в свою чергу, виступає в двох категоріях: психічної здатності до праці неповнолітнього або малолітнього (адже не можуть бути суб'єктами трудового права особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними) і волевиявлення на укладення трудового договору. Ці дві категорії вольового критерію носять обов'язковий характер для визначення моменту настання здатності до праці для осіб, що не досягли 18 років.
 
Список використаних джерел:
1. Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар / І.А. Арістова, В.В.Безусий, С.О. Бондар та ін.; за ред. О.О. Погрібного, М.І. Ішина, І.М. Шопіної. – К.: Правова Єдність, 2009. – 456 с.
2. Болотiна Н. Б. Трудове право України: Пiдручник / Н.Б. Болотiна. – 5-те вид. – К.: Знання, 2008. – 860 с.
3. Реус О.С. Правове регулювання трудової діяльності неповнолітніх в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / О.С. Реус. – Х., 2003. – 22 с. {jcomments on}
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція