... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №3
Відповідно до чинного законодавства України вжиття заходів щодо охорони спадкового майна – це окрема нотаріальна дія, яку вправі вчиняти:
-   нотаріуси (ст. 34 Закону України «Про нотаріат») [1];
- посадові особи органу місцевого самоврядування (ст. 37 Закону України «Про нотаріат»);
-   консульські установи (ст. 38 Закону України «Про нотаріат»).
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна полягає в проведенні опису спадкового майна, та передачі спадкового майна на зберігання спадкоємцям або іншим особам. Відповідно до Цивільного кодексу України охорона спадкового майна проводиться згідно інтересів спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця (ст. 1283 ЦКУ) [2, с.1027]. Крім того, стаття 60 Закону України «Про нотаріат» встановлює необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна й у тому випадку, коли це потрібно державі, а Інструкція Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, – також в інтересах територіальних громад (п. 186 Інструкції) [3].
    За територіальністю вчинення такої нотаріальної дії, виникають певні розбіжності між нормами Цивільного кодексу України (ст. 1283) та закону України «Про нотаріат» (ст. 60).
    Так, ст. 1283 ЦКУ визначає територіальність щодо охорони майна лише за місцем відкриття спадщини [2, с.1028].
    Ст. 60 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що заходи щодо охорони спадкового майна можуть також вживатися нотаріусами за місцезнаходженням цього майна. У такому випадку нотаріус повинен повідомити про вжиті заходи нотаріуса за місцем відкриття спадщини (ст.60 Закону «Про нотаріат»).
    Нотаріус за місцем відкриття спадщини вживає заходів щодо охорони спадкового майна:
- з власної ініціативи, або за заявою спадкоємців (ст. 1283 Цивільного кодексу України) [2, с.1027];
- на підставі повідомлення підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (ст. 60 Закону України «Про нотаріат»);
- на підставі повідомлення виконавця заповіту (п. 186 Інструкції).
Крім того, нотаріус за місцем відкриття спадщини має право надати доручення іншому нотаріусу чи уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування здійснити заходи щодо охорони спадкового майна за місцезнаходженням такого майна.
Отже, вищевказана нотаріальна дія вчиняється за місцем відкриття спадщини або за місцем знаходження майна, і підставою для її вчинення є заява (повідомлення), або доручення на її вчинення, або власна ініціатива нотаріуса.
Що ж стосується власної ініціативи нотаріуса на вжиття заходів до охорони спадкового майна, то ці положення законодавства неможливо реалізувати на практиці з тієї причини, що нотаріус не може вчиняти нотаріальну дію від свого імені та сплачувати за її вчинення власні кошти. Конкретні обмеження встановлені також ст. 9 Закону України «Про нотаріат» [1]. На думку нотаріусів, з власної ініціативи нотаріус може лише здійснити заходи щодо виклику спадкоємців шляхом здійснення публічного оголошення або шляхом здійснення оголошення у пресі (п.188 Інструкції) [3]. 
    Для охорони спадкового майна нотаріус проводить опис спадкового майна. Але перед проведенням опису потрібно вчинити певні процесуальні дії та з’ясувати окремі обставини.
    Слідуючи вимогам Інструкції нотаріус має вжити заходів щодо охорони спадкового майна не пізніше наступного дня з дати надходження доручення або заяви (повідомлення).
Доручення або заява (повідомлення) викладаються в довільній формі. До обов’язкової інформації, яка повинна бути в них зазначена, відноситься:
- факт смерті спадкодавця та час відкриття спадщини (п. 212 Інструкції)[3];
- місце відкриття спадщини (п. п. 187, 212 Інструкції) [3];
- місцезнаходження спадкового майна, щодо якого вчинятиметься охорона.
На підтвердження цих обставин обов'язково вимагаються відповідні документи.
Доручення нотаріусів або уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування та повідомлення спадкоємців, виконавців заповіту про наявність майна, яке залишилось після померлих, реєструється в Книзі обліку заяв про вжиття заходів до охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (п. 186 Інструкції) [3].
Реєстрація у вищевказаній Книзі заяв інших осіб про наявність спадкового майна, яке потребує охорони, Інструкцією Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не передбачається.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п. 8.9. Правил ведення нотаріального діловодства [4], заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна реєструються в журналі вхідних документів лише в тих випадках, коли вони надійшли поштою.
Перед ужиттям заходів до охорони спадкового майна нотаріус перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру (п. 186-1 Інструкції) [3]. Якщо спадкова справ не заводилась – нотаріус спочатку проводить опис спадкового майна та передає його на зберігання спадкоємцям або третім особам. Якщо спадкова справа заведена на підставі заяви про прийняття спадщини – то вжиття заходів до охорони спадкового майна не проводиться.
Якщо вжити заходів до охорони спадкового майна неможливо (спадкоємці або інші особи, які проживали зі спадкодавцем, заперечують проти опису, не пред'являють майна для опису, майно вивезене тощо), нотаріус складає акт і повідомляє про це заінтересованих осіб, а в необхідних випадках – фінансовий орган або прокурора.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року, за вжиття заходів до охорони спадкового майна стягується державне мито в розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як і усі інші нотаріальні дії, учинені нотаріусами, вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Ця нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту її реєстрації у такому реєстрі. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом (п.25 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України») [3].
На вимогу п. 231 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», нотаріусом ведеться Книга обліку спадкових справ та Алфавітна книга спадкових справ [3].
У Книзі обліку спадкових справ реєструються заява про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також:
- заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи;
- заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною;
- заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту;
- заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень;
- заява відказ одержувача про відмову від заповідального відказування тощо.
На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім'я померлого. При заведенні спадкової справи на підставі заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якою було вжито ці заходи, нотаріус ще раз перевіряє наявність заведеної спадкової справи, заповіту, спадкового договору за даними Спадкового реєстру.
Слід пам’ятати те, що на всіх вищевказаних заявах окрім дати їх надходження зазначаються час їх надходження та номер спадкової справи.
Закон України «Про нотаріат» та Інструкція «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст. 1283 Цивільного кодексу України передбачають, що охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або до моменту прийняття спадщини спадкоємцями [2, с.1027].
Але ст. 1277 Цивільного кодексу України передбачає, що спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою [2, с.1021]. 
Заходи охорони спадкового майна припиняє нотаріус, який їх вживав. Про припинення охорони спадкового майна нотаріус за місцем відкриття спадщини попередньо повідомляє спадкоємців та виконавця заповіту.
Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів до охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.
 
Список використаних джерел:
1. Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
2. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2т.-4-те вид., перероб. і допов. (за ред. О.В.Дзери (кер. авт. кол.) Н.С.Кузнецової, В.В.Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2010 – Т. II. – 1056 с.; Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
3. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій України: затверджено наказом Міністерства Юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 ). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws
4. Правила ведення нотаріального діловодства: затверджені Наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 № 3253/5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws {jcomments on}
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція