... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 12.12.19 - СЕКЦІЯ №2
Чинне українське законодавство передбачає активний процес здійснення протидії корупції на рівні юридичних осіб. В ЗУ «Про запобігання корупції» питанням щодо правового забезпечення запобігання корупції в діяльності юридичних осіб присвячений Х розділ «Запобігання корупції у діяльності юридичних осіб». Ч. 2 ст. 61 Закону ввела в дію нову норму, згідно якої керівники, засновники (учасники) юридичної особи повинні забезпечувати регулярну оцінку корупційних ризиків у її діяльності і здійснювати антикорупційні заходи. А далі вказується, що для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту. Таким чином, ч. 1, 2 ст. 61 Закону встановлені загальні вимоги до всіх без винятку юридичних осіб забезпечувати проведення регулярної оцінки корупційних ризиків у їхній діяльності, а також розробляти та вживати необхідні й обґрунтовані заходи щодо запобігання і протидії корупції [2]. Фактично, якщо спиратися на норму вказаної статті, жодна юридична особа, здійснюючи свою діяльність, не може ухилитися від проведення антикорупційних заходів. 
У забезпеченні протидії корупції юридичні особи можуть використовувати різні інструменти, адже законодавець не встановив конкретних форм і способів для реалізації вимог Закону. Одночасно вводиться поняття антикорупційної програми юридичної особи, яка може виконувати роль ефективного механізму запобігання корупції юридичної особи. Так, у ст. 62 ЗУ «Про запобігання корупції» наводиться визначення антикорупційної програми юридичної особи - комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Законом передбачається для окремих юридичних осіб обов’язковість розробки антикорупційної програми, та її затвердження у НАЗК. Зокрема, обов’язковою вона є для: 1) державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна (комунальна) частка перевищує 50%), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн. грн.; 2) юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товарів, послуг, робіт дорівнює або перевищує 20 млн. грн. НАЗК розробив та затвердив Типову антикорупційну програму юридичної особи (рішення НАЗК від 02.03.2017 р. №75). При цьому п. 2 вказаного рішення встановлено, що юридичні особи, визначені у ч. 2 ст. 62 ЗУ «Про запобігання корупції», затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, яка таким чином встановлює мінімальний набір положень щодо запобігання корупції, який може бути розширений, враховуючи специфіку діяльності такої юридичної особи. Звуження ж положень в частині переліку антикорупційних заходів у діяльності юридичної особи, гарантій діяльності уповноваженого з реалізації антикорупційної програми тощо не допускається [3].
Антикорупційна програма юридичної особи повинна бути відкритою, тобто її розміщують на офіційному сайті такої особи. Важливо звернути увагу і на те, що до затвердження такої програми вона повинна бути обговорена з працівниками юридичної особи. Щодо виконання цієї норми запобігання корупції у діяльності юридичної особи, на практиці, існують сумніви.
Крім того, проблематичною у забезпеченні протидії корупції юридичної особи є й оцінка корупційних ризиків, яка є обов’язковою для розробки антикорупційної програми юридичної особи. Корупційні ризики діяльності юридичної особи можуть мати як зовнішнє так і внутрішнє походження. Щодо оцінки внутрішніх корупційних ризиків, то вони повинні оцінюватися не менше ніж один раз на рік (детальна процедура наведена у п. 2 р. ІІІ Типової антикорупційної програми). За результатами проведеної оцінки формується звіт, який розміщується на веб-сайті юридичної особи. Зовнішня оцінка корупційних ризиків здійснюється не рідше ніж 1 раз на 3 роки. При цьому зовнішню оцінку корупційних ризиків можуть проводити організації, які надають аудиторські, юридичні, консалтингові послуги або незалежні експерти [2]. Реально ж оцінити внутрішні та зовнішні корупційні ризики у діяльності юридичної особи важко, і до цього процесу мають залучатися спеціальні уповноважені особи такої юридичної особи, незалежні експерти або аудитори. 
Ефективність антикорупційної програми як інструменту запобігання корупції у діяльності юридичної особи важко оцінити. Аналіз антикорупційних програм юридичних осіб, які за законом зобов’язані розробляти та затверджувати антикорупційні програми, вказує на те, що між періодом їх подачі до НАЗК і затвердженням проходить багато часу. Найбільші зауваження з збоку НАЗК саме до оцінки корупційних ризиків. Що ж стосується юридичних осіб, які не зобов’язані їх розробляти та затверджувати, то лише від їх керівництва залежить те, чи дотримуються вони у своїй діяльності принципів соціальної відповідальності. Все ж таки для більшості юридичних осіб процес забезпечення протидії корупції у їх діяльності залишається формальним. 

Список використаних джерел:
1. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. Дата оновлення: 18.10.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 (дата звернення: 20.11.2019).
2. Діяльність юридичних осіб: запобігання корупції та ризики. URL: http:// yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/diyalnist-yuridichnih-osib-zapobigannya-korupciyi-ta-riziki.html (дата звернення: 20.11.2019).
3. Типова антикорупційна програма юридичної особи: Рішення НАЗК від 02.03.2017 р. №75 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0326-17 (дата звернення: 25.11.2019). {jcomments on}

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція