... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 29.04.20 - СЕКЦІЯ №6
Актуальність теми. Сьогодні усе активніше влада намагається апелювати до громадської думки, прислухатися до неї, використовувати її у своїй управлінській діяльності. Великий вплив громадськість здійснює й на судову владу. Відповідно до законодавства та виходячи з конституційних положень, громадськість може брати участь у реалізації судової влади у будь-який спосіб, за виключенням тих, які прямо заборонені законом.
Дійсно, становлення незалежної та неупередженої судової системи в Україні неможливе без довіри громадян до судових процесів і рішень, без підтримки громадськості, що сприятиме виробленню ефективного зворотного зв’язку між державою та суспільством. Отож, особливої актуальності набуває пошук шляхів та методів взаємодії судів і громадськості, що стимулюватимуть громадянську активність і гарантують підвищення авторитету та довіру до судової влади.
Аналіз останніх досліджень. Різноманітним аспектам функціонування громадського контролю присвячено праці В. Афанасьєва, С. Денисюка, С. Кушнір, І. Попової. Соціологію громадської думки і її формування досліджували Г. Тард, Дж. Геллап, Е. Ноель-Нойман. Громадський контроль за діяльністю різних органів влади розглядали О. Бондарчук, Л.Гапоненко, Г. Пришляк. Дана проблематика входить в коло наукових інтересів таких вчених, як: К. Бабенко, В. Кравчук, О. Красовська, В. Маляренко, А. Селіванов, та й практиків (В.Городовенка, П. Каблака, В. Петренка, В. Співака).
Метою публікації є дослідження впливу громадськості на судову владу, а також правовий аналіз його нормативного забезпечення.
Виклад основного матеріалу. Громадський вплив — це фактор демократизації будь-якої інституції. Він підвищує якість роботи органів судової влади та допомагає досягненню відкритості та прозорості їхньої діяльності. Також взаємодія влади та громадськості спостерігається через налагодження дієвих способів взаємодії та комунікації [1, с. 53-60].
Дієвими формами комунікаційної діяльності суду, дійшов висновку у своєму дисертаційному дослідженні П. Каблак, може бути створення відділів зв’язків з громадськістю, комітетів взаємодії зі ЗМІ, популяризація веб-сайтів судів, взаємодія з цільовою аудиторією суду, особливо молоддю, за допомогою просвітницьких тематичних зустрічей суддів зі школярами, студентами [2].
Як зазначає В. Кравчук, громадський вплив на судову владу можливий завдяки гласності, публічності судового розгляду; інституту відводу суддів з ініціативи учасників судового процесу або самих суддів; участі громадян у здійсненні правосуддя через присяжних; включення представників юридичної громадськості до складу кваліфікаційних комісій суддів [3, с.34-41].
Аналізуючи події українського сьогодення, можна виокремити два прояви громадського впливу на сферу правосуддя: легітимний та нелегітимний вплив. Легітимний вплив — це передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» можливості представників громадськості впливати на функціонування судової влади. До прикладу, ст. 87 вказаного закону регламентує діяльність Громадської ради доброчесності (далі  ГРД), яка утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. Вона складається з 20 членів, якими можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, юристи-науковці, адвокати, журналісти, які мають хорошу професійну репутацію та є політично нейтральними та доброчесними [4]. Діяльність ГРД здійснює чи не найважливіший вплив на судову владу, адже вона збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді) та надає цю інформацію та висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Для здійснення своїх повноважень ГРД створює інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді. ГРД надається доступ до державних реєстрів. Якщо члени громадськості є знайомими або родичами, або мають конфлікт інтересів з кандидатом на посаду судді, то вони відмовляються від участі у розгляді питання про надання висновку про невідповідність судді [4].
Нелегітимний вплив має місце, коли представники громадськості зривають судові засідання, організовують протестні акції на території судових органів, влаштовують безлад, блокують роботу суддів та апарату суду, поводяться агресивно чи іншим чином залякують та здійснюють тиск на суддів. «Судові заворушення» в окремих судах вже стають буденним явищем. До прикладу, колективи місцевих судів Одеської області, судів міста Києва, та й інших регіонів неодноразово скаржилися на блокування входу до суду, коли працівники не можуть пройти на свої робочі місця, а учасники судового процесу не можуть пройти в зали судових засідань [5]. Невідомі особи, які називають себе журналістами та представниками різних громадських організацій, відмовляючись від пред’явлення документів, частіше за все одягнені в камуфляжну форму, проходять в зали судових засідань та під час судових засідань відкрито висловлюють свою неповагу та недовіру до судової влади, що супроводжується криками «Ганьба», репліками та коментарями, що ображають склад суду, навіть погрожують. Це стало причиною зриву не одного десятка судових засідань та є грубим порушенням конституційного права громадян на доступ до правосуддя. Усі такі й подібні дії розцінюються суддями як втручання в діяльність суддів та суду в цілому з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків [6], за що передбачена відповідальність статтею 376 Кримінального кодексу України.
Безперечно, інституції громадянського суспільства мають бути залучені до організації та функціонування судової влади, однак лише за умови дотримання принципу її незалежності. Метою включення інституцій громадянського суспільства до цього процесу, як зазначає Р. Мельник, є залучення додаткових людських, організаційних, фінансових та технічних ресурсів для сприяння процесу децентралізації державного управління і підвищенню його якості, скорочення державних видатків і запобігання корупційним ризикам [7]. Залучення громадськості до процедури формування штату професійних суддів незалежної від влади громадськості, надання їй можливості впливати на владу під час прийняття відповідних рішень, підтвердження представниками громадянського суспільства необхідного рівня доброчесності судді (кандидата на посаду судді) та його високих моральних якостей, — усе це є дієвим кроком, спрямованим на відновлення довіри громадян як до окремого судді, так і до судової влади в цілому [7].
Таким чином, можна підсумувати, зробивши такий висновок: вплив громадськості на судову владу може мати місце як оцінювання представниками громадськості рівня виконання судами своїх повноважень, ефективності їх функціонування і відповідності їх критеріям професійної етики та доброчесності [8, с.15]. Однак такий вплив має завжди бути легітимним, залишатися в рамках, передбачених законодавством, і не перетворюватися на кримінально каране втручання в діяльність суддів або тиск на суд. Лише за умови дотримання принципу незалежності судової влади і суддів можливий розвиток України як демократичної та правової держави. Становлення легітимного взаємозв’язку суду з громадськістю сприятиме суспільному контролю за судом та зростанню довіри до нього, брак якої сьогодні відчувається доволі гостро.

Список використаних джерел:
1. Кравчук В.М. Громадський контроль у функціонуванні судової влади. Вісник Національної академії прокуратури України. 2016. №3(45). С. 53—60.
2. Каблак П.І. Взаємовідносини судової влади та громадськості (правові і організаційні аспекти): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10. Львів, 2015. 211 с.
3. Кравчук В.М. Громадськість у функціонуванні судової влади Юридична наука та практика: виклики сучасності: збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної конференції «Актуальна юриспруденція», м. Київ, 17 вересня 2015 року. Тези наукових доповідей. К., 2015. С. 34—41.
  4. Про судоустрій і статус суддів: Закон України № 1402-VIII від 2 червня 2016 р. Редакція від 11.03.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19
5. Хуліганів не спинити. 06.04-12.04.2019. URL: https://zib.com.ua/ua/137084-agresivni_vidviduvachi_zirvali_sudove_zasidannya_pogrozhuyuc.html 
6. Узагальнення фактів тиску на суддів та втручання у діяльність судів України. URL: https://oda.arbitr.gov.ua/sud5037/pres-centr/news/297614/
7. Мельник Р.С. Громадська рада доброчесності як відповідач в адміністративному суді: «за» і «проти». URL: https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/gromadska-rada-dobrochesnosti-yak-vidpovidach-v-administratyvnomu-sudi-za-i-proty/
8. Кравчук В.М., Кравчук В.М. Громадський контроль судової влади як спосіб відновлення довіри суспільства до судів та суддів. Актуальні проблеми правознавства. 2016. Вип. 3. С. 11—16. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
November
MoTuWeThFrSaSu
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція