...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 29.04.20 - СЕКЦІЯ №5
Хуліганство, як злочин, що порушує громадський порядок та основи моральності в суспільстві, має схожі риси з іншими видами злочинів, що викликає труднощі при їх розмежуванні.
Так, Особа-1, 09.01.2017 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов на охоронювану територію Сортувального парку ст. Козятин, і побачивши між коліями карликові світлофори «Нз-9» та «Нз-10», пошкодив кріплення двохзначних світлофорних головок до фундаменту, розбив зовнішні світлофільтри червоних вогнів світлофорів [1]. Фактично, дії Особа-1 схожі з наступними ознаками хуліганства: безпричинні агресивні дії, спрямованість на перешкоджання нормальній роботі підприємства, пошкодження чужого майна, поєднане із заподіянням майнової шкоди власнику, усвідомлення протиправності своїх дій Особою-1, протиставлення своїх бажань інтересам суспільства (в даному випадку, підприємства, що забезпечувало роботу транспорту на даному відрізку шляху), перебування особи в стані алкогольного сп’яніння (що супроводжує практично, 98 % хуліганських дій). Заподіяння майнової шкоди при хуліганстві відбувається не завжди, і до обов’язкової ознаки складу злочину не відноситься. Але, вивчена судова практика показує, що в більшості хуліганських дій відбувається пошкодження чи знищення майна потерпілої особи від хуліганства або інших об’єктів власності (приватної, колективної, комунальної).
Однак, зважаючи на наявність крім названих, інших ознак злочину, діяння Особи-1 містить ознаки й злочину, що міститься за межами розділу злочинів проти громадського порядку та моральності, а саме – пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, передбаченого ст. 277 КК України [2, с.149-150]. Такими ознаками є наступні: специфічність роботи підприємства, роботі якого намагався перешкодити Особа-1, місце вчинення злочину, наявність системи обмеження проходу на місце подальшого вчинення злочину, ступінь суспільної небезпечності потенційних наслідків, до яких могли призвести протиправні дії винного. 
Фактично, вчинені Особою-1 дії мають об’єктивні ознаки хуліганства: 1) громадське місце; 2) дії, спрямовані на порушення нормальної роботи підприємства, установи, організації – залізничної станції; 3) відсутність будь-якого значимого приводу до таких дій (пошкодження світлофорів); 4) усвідомлення виновною особою суспільної небезпечності та протиправності своїх дій з пошкодження світлофорів; 5) обізнаність Особи-1, щодо встановленого порядку руху залізничного рухомого складу та роботи залізничного обладнання, у тому числі і світлофорів; 6) бажання діяти саме таким чином: розбити світлофори і створити такими діями реальну небезпеку для залізничного руху та здоров’я і життя людей (як працівників залізничної станції Козятин, так і пасажирів залізничних потягів, які будуть рухатися через зазначену станцію). 
    Суд звинуватив Особу-1 в умисному пошкодженні засобів сигналізації, приведення їх у непридатний для експлуатації стан, що могло створити небезпеку для життя людей чи настання інших тяжких наслідків, передбачене ч. 1 ст. 277 КК України. Таким чином, здійснене Особою-1 пошкодження двох карликових світлофорів, вчинене на охоронюваній території залізничної станції, могло призвести до тяжких наслідків на залізничному транспорті. Такими потенційно небезпечними наслідками могли стати небезпека для життя працівників залізничної станції, працівників рухомого складу залізниці, пасажирів, які скористалися послугами залізниці та інших осіб, які не мають ніякого відношення до роботи залізниці. Такими особами могли бути учасники дорожнього руху, які перетинали залізничний переїзд поблизу станції, пішоходи, особи, які мешкають поряд із залізничною станцією тощо. Фактично, коло осіб, які могли постраждати від дій злочинця, могло бути досить великим. Крім того, специфічне місце вчинення злочину та його предмет – залізнична станція (Виробничий підрозділ Козятинської дистанції сигналізації та зв'язку, регіональної філії, Південно-Західної залізниці, ПАТ «Укрзалізниця») і її обладнання, що регулює залізничний рух (карликові світлофори «Нз-9» та «Нз-10»). На відміну від хуліганства, майнова шкода, заподіяна виробничому підприємству, досить велика, це 30948 грн.
Отже, дії Особи-1, хоча і мають такі ознаки хуліганства, як безпричинне руйнування об’єктів власності, створення перешкод нормальній роботі виробничого підрозділу підприємства, заподіяння майнової шкоди, однак, місце їх вчинення та об’єкт власності, який було пошкоджено, дозволяють дії винного кваліфікувати як злочин проти безпеки руху залізничного транспорту. Відмінність між хуліганством за ст. 296 КК України та ст. 277 КК України – за предметом. При хуліганстві на наявність предмету злочину законодавець не вказує в диспозиції, а за ст. 277 КК України – предмет є обов’язковою ознакою складу злочину, і це: 1) залізничні шляхи сполучення; 2) будівлі на них; 3) залізничний рухомий склад; 4) засоби зв’язку та сигналізації. А за ознаками об’єктивної сторони хуліганство і умисне пошкодження засобів сигналізації та зв’язку на залізниці цілком співпадають.
Таким чином, в розглядуваному випадку місце вчинення злочину і предмет, який було пошкоджено, - дозволили відмежувати хуліганство від пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, передбачений ст. 277 КК України.
    
Список використаних джерел:
1. Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.05.2017 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66571938
 2. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 вересня 2019 року (офіц. текст). Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2019. 264 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція