... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 29.04.20 - СЕКЦІЯ №3
Постановка проблеми. В умовах розвитку сучасних інноваційних технологій, які проникають у всі сфери життєдіяльності суспільства, питання, щодо спадкування майнових авторських прав є актуальним, і в той же момент однією із найбільш значущих проблем цивільного права. Так як це спричинено розбіжностями між положеннями Закону України «Про авторське право і суміжні права» і відповідними положеннями, які закріплені у Цивільному кодексі України, а також відсутністю чіткої регламентації порядку спадкування майнових авторських прав в книзі шостій «Спадкове право» ЦК України. 
Такі прогалини у законодавстві України можуть спричинити ряд проблем, а саме неоднозначне тлумачення норм права і виникнення колізій на практиці.
Окрім того, спадкування майнових авторських прав має важливе значення, так як ці права закріплюють у собі комерційну цінність : надають автору, а після його смерті і спадкоємцям отримувати додаткові доходи. Саме тому дане питання є нагальним, потребує ретельного вивчення та прийняття обгрунтованих рішення щодо внесення змін до відповідних нормативно-правових актів у даній сфері.
Метою роботи є аналіз норм чинного законодавства, що закріплює особливості спадкування майнових авторських прав. 
Дослідження спадкування майнових авторських прав викликає значущий теоретичний та практичний інтерес серед багатьох науковців. Серед вчених, які займалися його вивчення варто відзначити Є. П. Гаврилова, А.В. Гончарова, О.В. Дзера, А.С. Никитюка, А.С. Марданшина, В.І. Синайського. Є.О. Харитонова та ін.
Виклад основного матеріалу. Формування правової держави неможливе без виконання такого конституційного принципу як верховенство права та забезпечення недоторканості та захисту основних соціальних цінностей : життя, здоров’я людини, її безпека, честь та гідність. І саме інститут спадкового права є одним з найважливіших.
За загальним правилом встановлено те, що у склад спадщини включаються усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Об’єкти спадкування можуть бути майнового (квартира, земельна ділянка, транспортний засіб) та немайнового характеру (права в галузі інтелектуальної власності, зокрема авторське право у суб’єктивному значенні).
Специфічність прав у галузі інтелектуальної власності спричиняє й спеціальні умови щодо їх спадкування. Майнові авторські права варто віднести до особливого об’єкта спадкування, так як вони мають нематеріальний характер, а ще здійснюються спадкоємцями спільно та діють протягом строку, встановленого чинним законодавством [1, с. 97-101]. 
Важливе значення має саме визначення прав, які можуть переходити у спадщину. Тут необхідно звернути увагу на об’єкт інтелектуальної власності, права на який переходять у спадщину та особу спадкодавця.
Варто наголосити і на тому, що об’єкти авторського права, тобто твори у галузі літератури, науки і мистецтва потрібно відрізняти від авторського права як об’єкта спадкування. Так як в спадщину переходить не сам твір в його об’єктивному вираженні, а сукупність авторських прав на нього. Об’єкт, в якому втілено твір, входить до складу спадщини лише у випадку, якщо спадкодавець мав право власності на нього. Прикладом цього може бути продаж картини за життя спадкодавця. І в цьому разі успадковуватися будуть лише авторські права на цю картину.
Визначаючи коло майнових авторських прав, слід керуватися положеннями книги 4 ЦК України «Право інтелектуальної власності», а також враховувати положення Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема ст. 15 «Майнові права автора».
Однак, варто наголосити і на тому, що є певні прогалини в законодавстві України, а саме: чітко не визначено особливості спадкування майнових авторських прав; не розкрито питання, які саме майнові авторські права переходять до спадкоємців; не достатньо врегульовано питання спадкування права слідування.
Звернемось до законодавства України, щоб зрозуміти, як саме як у ньому визначено коло майнових авторських прав.
Згідно зі ст. 440 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
1) право на використання твору;
2) виключне право дозволяти використання твору;
3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.
Тепер розглянемо положення Закону України «Про авторське право і суміжні права» [1]. У ст. 15 даного Закону зазначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Проаналізувавши норми ЦК України та спеціального законодавства, бачимо, що виключним правом у ЦК України закріплено лише право дозволяти використання твору, а в Законі України «Про авторське право і суміжні права» всі майнові права є виключними. Окрім того, у ЦК України встановлено і право перешкоджати неправомірному використанню твору.
Тому можна помітити, що виникає розбіжність стосовно того, яку норму застосовувати, щоб визначити обсяг майнових прав автора, які згодом можуть перейти у спадщину. Тому вважаю, що дане питання потребує детальнішого вивчення та подальшого узгодження задля уникнення колізій на практиці.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду в постанові «Про судову практику у справах про спадкування», склад спадщини включає усі майнові права інтелектуальної власності, чинні на час відкриття спадщини (право на отримання винагороди за використання твору, право на відтворення, опублікування і розповсюдження авторських творів, право на оформлення винаходу, корисної моделі тощо).
Розглянемо якими правомочностями наділяється особа, якій належить виключне право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами (відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Хоча цей перелік є не вичерпним, але звернемо увагу на такі як відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; переклади творів; переробки, адаптації, та інші подібні зміни творів та ін. 
Як бачимо, законодавець закріплює достатньо широкий перелік правомочностей. Звертаючись до Закону України «Про авторське право і суміжні право» слід зауважити, що спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора [3, с. 52–54].
Дискусійним є питання щодо новели в авторському праві, закріпленої законодавцем у ч. 4 ст. 442 ЦК України, а саме таке : у разі смерті автора його правонаступники мають право на опублікування твору, якщо це не суперечить волі автора. І виникає запитання: якщо автор-спадкодавець не залишив заповіту, то як буде оцінюватися його волевиявлення та чи мають значення у такому разі його усні побажання щодо подальшої долі своїх творів.
Науковці доходять до такого висновку, що волевиявлення автора може бути виражено у формі заборони опублікувати свій твір, що повинно бути зафіксовано письмово у заповіті. У випадку коли ж пряма заборона з боку автора-спадкодавця відсутня, то слід вважати, що він не заперечував щодо опублікування свого твору після своєї смерті.
З огляду на вищевикладене, як на мене, доцільно було б виключити ч. 4 ст. 442 з ЦК України, або поширити умову щодо обов’язкового волевиявлення автора щодо долі його твору на всі способи його оприлюднення.
Спадкування майнових авторських прав відбувається у загальному порядку, тобто як за законом, так і за заповітом. Заповітом визнають особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК ). У разі спадкування за заповітом авторське право може належати особі, яку призначив заповідач (суб’єкт авторського права ). При спадкуванні за законом власниками майнових авторських прав можуть стати громадяни, які входять до тієї чи іншої черги законних спадкоємців. 
При цьому, виникає питання про подільність майнових авторських прав.
У коментарі до ЦК України дано таке пояснення «об’єкт інтелектуальної власності може належати кільком особам на праві співавторства або в силу закону чи договору. … Право інтелектуальної власності на об’єкт може належати кільком особам в силу закону у разі, якщо воно перейшло в порядку спадкування до кількох спадкоємців.» [4].
Висновок. Отже, майнові авторські права є особливим об’єктом спадкування. У результаті аналізу теоретичних положень і норм права чинного законодавства України, як наслідок, розкрито правові основи переходу у спадщину майнових авторських прав, а також охарактеризовано дискусійні питання у даній сфері. На підставі даного дослідження можна підвести підсумки, що законодавець повинен обдумано підійти до внесення необхідні зміни задля запобігання розбіжностей та колізій.

Список використаних джерел:
1. Гончарова А.В., Сердюк В.І. Деякі аспекти спадкування об’єктів авторського права та їх правова регламентація. Порівняльно-аналітичне право. №1. 2014. С. 97—101.
2. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 04.11.2018 №3792-XII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. 
3. Фесенко Є.В. Особливості спадкування майнових авторських прав. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2015. № 17 том 2. С. 52—54.
4. Цивільний кодекс України від 18.04.2020 № 435-IV URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/435-15. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНД
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція