... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 10.12.20 - СЕКЦІЯ №5
Незареєстрована економічна діяльність та корупція притаманна всім економічним системам світу але має різні масштаби. Скажімо, в Австрії тіньовий сектор становить 8,2% ВВП, у Франції та Великобританії – 11%, в Німеччині 13,7%, в Італії – 21,2%, в сусідній Польщі – 25%, а в Болгарії – більш третини [1]. За результатами дослідження української економіки, 846 млрд гривень або 23,8% від офіційного ВВП за 2018 рік, перебуває в тіні [2]. За попередніми розрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України рівень тіньової економіки у січні-березні 2020 року склав 31% від обсягу офіційного ВВП, що на 1 в.п. менше за показник січня-березня 2019 року. Але разом з тим метод збитковості підприємств показав збільшення рівня тіньової економіки (на 15 в.п. до 38% від обсягу офіційного ВВП), що значною мірою обумовлено суттєвим погіршенням фінансового становища підприємств в умовах дії обмежень, запроваджених з метою запобігання стрімкому поширенню пандемії коронавірусу в світі та Україні, а також утворених у період карантину логістичних проблем [3]. Разом з тим, за результатами Індексу сприйняття корупції-2019 Transparency International Україна посідаючи 126 місце зі 180 країн і є достатньо корумпованою державою. Високі податки, низька платоспроможність населення, свідчить про те, що поширеність корупції в приватному секторі пов’язана в першу чергу з тенденцією до «тінізації» економіки: перешкодою для бізнесу для 35 % опитаних підприємців є високі податки, для 27% – кризові явища в економіці, для 24% – низька платоспроможність населення. Зважаючи на вищезазначений зв’язок тіньової економіки та корупції, толерантне ставлення до корупції в приватному секторі стає цілком зрозумілим: «тінізація» бізнесу сьогодні є умовою виживання, в той же час перебування в «тіні» неможливе без корупційного «прикриття», як у стосунках з держслужбовцями, так і в самому приватному секторі [4]. 
Існування зв’язків між тіньовою економікою і корупцією мають і наукове підтвердження. Так у дослідженні щодо взаємозв’язку тіньової економіки і корупції у 98 країнах у період з 2000-2002 рр. за допомогою регресивної моделі було виявлено, що тіньова економіка і корупція доповнюють одна одну у країнах з низьким рівнем доходів [5]. На основі емпіричного аналізу проведеного протягом 2005-2014 років у 28 країнах ЕС було зроблено висновки, що корупція сприяла зростанню тіньової економіки [6]. У дослідженнях на прикладі України однією з детермінант тіньової економіки виділено корупцію [7]. Національним агентством із запобігання корупції теж визнається, що високий рівень поширеності корупції в приватному секторі є причиною і наслідком «тінізації» економіки. Так, за оцінками самих підприємців, вони «дуже часто стикаються з характерними проявами тіньової економіки»: ведення подвійної бухгалтерії (47%), виплатами зарплати «у конвертах» (55%), діяльністю без необхідних дозволів та ліцензій (36%), здійсненням підприємницької діяльності без реєстрації (24%), використанням послуг «мінімізаторів» податків (у т.ч. фіктивних фірм) (24%). Оцінки правоохоронців щодо застосування зазначених незаконних дій набагато суворіші: виплата зарплат «в конвертах» (74%), подвійна бухгалтерія, використання чорної готівки (68%), використання мінімізаторів податків (55%) [4]. З іншого боку, тіньова економіка, у свою чергу, стимулює корупцію, адже суб’єкти тіньової економіки мають стимулювати офіційних осіб з метою захисту своїх інтересів у тіньовому секторі. Антикорупційна політика на будь-якому рівні має враховувати заходи обмеження тіньового сектора економіки. Спроби обмеження тіньової економіки, не вирішуючи при цьому проблеми корупції, будуть непродуктивними. Скорочення долі тіньового сектору в економіці – ефективний шлях обмеження корупції, адже тіньова економіка – сприятливе середовище для розвитку корупційних мереж [8]. 
Корупція, будучи одночасно детермінантною та результатом тіньової економіки, виступає механізмом, що забезпечує сталість, сприяє поширеності тіньової економіки, а також захищає від державних заходів протидії детінізації. В нинішніх умовах поштовхом до майбутнього зростання рівня тіньової економіки і корупції є прагнення бізнесу до зменшення ризиків та мінімізування втрат ресурсів на фоні поширення негативних наслідків пандемії COVID-19, запроваджених обмежень, зменшення ділової та інвестиційної активності. Стрімка зміна умов призводить до появи нових можливостей для скоєння правопорушень у приватному секторі. Тому здійснення комплексу заходів з підвищення дієвості антикорупційної політики одночасно із правильною регуляторною державною політикою у фінансовій сфері сприятиме детінізації економіки і ефективності боротьби із корупцією. 
    
Список використаних джерел:
1. Андрей Грымин. Детенизация экономики: от традиционных схем и деклараций к цивилизованному подходу и решительным действиям. Экономическая правда. 29 июля 2020 р. URL: https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2020/07/29/663486/ (дата звернення: 08.11.2020).
2. Дослідження тіньової економіки в Україні: майже чверть ВВП – або 846 млрд гривень перебуває в тіні. Національний банк України. 17 лютого 2020. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/doslidjennya-tinovoyi-ekonomiki-v-ukrayini--mayje-chvert-vvp--abo-846-mlrd-griven--perebuvaye-v-tini (дата звернення: 08.11.2020).
3. Тенденції тіньової економіки в Україні у січні-березні 2020 року. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki (дата звернення: 08.11.2020).
4. Природа та поширеність корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції. URL: https://old.nazk.gov.ua/sites/default/files/docs/nazk_files/doslidzhennya/5.pdf (дата звернення: 08.11.2020).
5. Dreher A., Schneider F. Corruption and the shadow economy: An empirical analysis. Public Choice, 144. 2010, p. 215–238. 
6. Borlea, S.N., Achim, M.V., Miron, M.G. (2017). Corruption, shadow economy and economic growth: An empirical survey across the European Union Countries, Studia Universitatis «Vasile Goldis» Arad – Economics Series, 27(2), 19–32. doi: 10.1515/sues-2017-0006.
7. L. Gasparėnienė, R. Remeikienė, M. Heikkila Evaluation of the impact of shadow economy determinants: Ukrainian case. Intellectual Economics, 2016, 10 (2), p. 108—113.
8. Буряк Г.С. Корупційні відносини в сучасних умовах інституціоналізації світової економіки: автореф. дис. ... канд. екон. наук. Київ, 2010. С. 17.
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція