... Мудрий все робить з обачністю (Латинське прислів'я) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 10.12.20 - СЕКЦІЯ №5
25 вересня 2020 р. при заході на посадку в аеропорту м. Чугуєва Харківської області розбився літак АН-26 Повітряних сил Збройних сил України з 7 членами екіпажу та 20 курсантами Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба на борту. Вціліти в цій авіатрощі вдалося лише одному курсантові. На місці катастрофи одночасно загинули 25 військовослужбовців, ще один помер від опіків невдовзі у госпіталі. 
З метою ототожнення загиблих було призначено молекулярно-генетичні експертизи, що з урахуванням наслідків цієї трагедії, виявилося чи не єдиноможливим методом їх ідентифікації. Адже в сучасних умовах ДНК-аналіз або генотипоскопія, генна «дактилоскопія», генетична, генотипоскопічна чи молекулярно-генетична експертиза є одним із найуніверсальніших, найефективніших і найдостовірніших методів ідентифікації особи, за допомогою яких можна ототожнити найрізноманітніші об’єкти біологічного походження, якщо в них збереглася хоча б незначна кількість молекул ДНК або їх часток [1, с.95 ]. Саме шляхом проведення генотипоскопічної експертизи було ідентифіковано 296 із 298 пасажирів і членів екіпажу «Boeing-777» авіакомпанії «Malaysia Airlines», який слідував рейсом МН17 Амстердам – Куала-Лумпур і був збитий терористами у небі над Донеччиною 17.07.2014 р..
Однак ототожнення жертв авікатастрофи поблизу м. Чугуєва затягнулося [2], що спонукало нас вчергове привернути увагу до об’єктивних недоліків post mortem збирання біологічних зразків за розробленим ще у 2014 р. «Алгоритмом ідентифікації» [3]. Згідно з останнім у випадку неможливості ототожнення особи за зовнішніми ознаками має здійснюватися: 1) відібрання у невпізнаного трупа біологічних зразків; 2) призначення молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення генетичних ознак трупа (його частини); 3) виділення в результаті її проведення ДНК-профілю (встановлення генетичних ознак трупа); 4) автоматизована перевірка виділеного ДНК-профілю за базою даних генетичних ознак людини Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на предмет збігу зі зразками родичів безвісти зниклих. У даному випадку, – співставлення ДНК військовослужбовця щодо відповідності зразкам, наданим біологічними родичами загиблого.
Встановлення особи військовослужбовця у таких випадках ускладнюється або взагалі унеможливлюється: 1) труднощами у відшуканні біологічних родичів загиблого та відібрання у них біологічних зразків; 2) зростанням ризику завершення експертного дослідження встановленням генетичної спорідненості (групової належності), а не індивідуальної тотожності, позаяк генетична спорідненість оцінюється часткою спільних генів у родичів, а кожен етап передачі генів зменшує ступінь спорідненості вдвічі. Так, родичі першого ступеню спорідненості (батьки і діти, так звані сібси) мають половину; другого ступеню (дядьки і тітки, племінники і племінниці, дідусі, бабусі й онуки) – ¼; третього ступеню спорідненості (двоюрідні сібси) – ⅛ спільних генів [4, с.94]. То ж придатними для ідентифікації невпізнаного трупа є зразки букального епітелію (клітини з внутрішньої сторони щоки, які мають ядро), відібрані виключно у сібсів – біологічних родичів першого ступеню спорідненості (батько, мати, син і дочка), і для перевірки на наявність збігів за генетичними ознаками невпізнаних трупів одночасно необхідні ДНК-профілі не менше ніж 2-х близьких родичів: біологічні батько та матір; біологічна дитина та її біологічна матір; біологічна дитина та один із біологічних батьків загиблого. 
На наше переконання, подоланню вище наведених труднощів може слугувати аналіз ДНК загиблого військовослужбовця щодо відповідності не зразкам родичів, а зразкам наданим ним самим in vivo до відповідної бази даних. Якщо реформування сектору оборони і безпеки України і справді здійснюється за стандартами НАТО, то особам, відповідальним за результати цієї реформи, слід врахувати, що у Збройних Силах провідного члена цього альянсу – США вже давно успішно упроваджено функціонування Сховища зразків біологічного матеріалу для ідентифікації останків (Armed Forces Repository of Specimen Samples for the Identification of Remains (AFRSSIR), де зберігаються зразки ДНК усіх, хто: а) вступає на військову службу; б) призивався в минулому; в) служить за контрактом; г) перебуває в резерві; а також діяльність Лабораторії з ідентифікації ДНК (The Armed Forces DNA Identification Laboratory (AFDIL), завдання якої полягає у встановленні відповідності зразків ДНК військовослужбовця, який загинув (помер), з тими зразками, що містяться в Сховищі зразків біологічного матеріалу для ідентифікації останків на основі унікальності послідовності чергування нуклеотидів у ланцюжку ДНК [5, с.257-258]. Невідкладне впровадження у вітчизняну практику такого зарубіжного досвіду є дієвим засобом забезпечення гарантованого встановлення особи кожного загиблого Захисника України.
    
Список використаних джерел:
1. Бородавко Л.Т. Отдельные аспекты использования генетической экспертизы в деятельности органов внутренних. Научные ведомости БелГУ. 2008. № 8. С. 95—99.
2. ДНК-експертизи загиблих в катастрофі АН-26 обіцяють провести за два тижні. Укрінформ, 28.09.2020. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/.
3. Ідентифікація невпізнаних тіл загиблих у зоні АТО буде проводитися за рахунок держави Прес-служба МВС України, 07.10.2014. Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs.
4. Иванов П.Л. К вопросу о регламентировании в Российской Федерации разработки и производства компонентов для молекулярно-генетических технологий. Материалы VI Всероссийского съезда судебных медиков. Москва: Изд. центр «Академия», 2005. 316 с.
5. Охріменко О. І. Стан та перспективи експертних досліджень в СБУ, окремі проблемні питання. Судово-експертна діяльність: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. матер. круглого столу. Київ: Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ, 2015. С. 255–258.
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція