... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 10.12.20 - СЕКЦІЯ №2
Право на свободу мирних зібрань є важливою складовою демократичного суспільства, його реалізація тісно взаємопов’язана з правом на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Досліджуючи зазначене право, О. Власенко визначає його як «природне право кожної особи, адже теоретично це право належить людині від народження. Ніхто не може позбавити людей права збиратися разом та обговорювати актуальні суспільні проблеми, навіть якщо це право не врегульоване національним законодавством» [1, с.23]. Законодавче регулювання права свободи мирних зібрань має важливе значення для плюралістичного суспільства, адже воно допомагає особам з різними переконаннями мирно існувати разом. Протягом останніх років значне місце у практиці адміністративних судів України займають справи про обмеження чи усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання. Доволі значна кількість таких позовів викликана недосконалістю українського законодавства, зокрема відсутністю спеціального закону, який би конкретизував зміст цього права та запровадив необхідні процедури його реалізації.
Право на свободу мирних зібрань найчастіше реалізується у тих місцях, що є доступними та відкритими для населення у будь-який час (громадських місцях), дедалі збільшується кількість випадків, коли громадяни проводять зібрання у місцях, що перебувають у приватній власності. У даному випадку мається на увазі проведення мирних зібрань на території торгових центрів, магазинів, закладів громадського харчування тощо. Зазвичай такі місця перебувають у відкритому доступі, проте реалізація в них права на мирні зібрання нерідко призводить до конфліктних ситуацій, сутичок, створення охороною перешкод у проведенні мирної акції протесту, через те, що власник або уповноважена ним особи не надали на це згоду або взагалі не проінформовані з даного питання. На жаль, такі явища не є локальними і відбуваються в різних містах України. Наприклад, акції протесту в Києві, що закінчилися побиттям активіста громадської організації «Відсіч» в ТРЦ «SkyMall» і сутичками з охороною, в ТРЦ Victoria Gardens у Львові [3,с.6]. Нагальна потреба у законодавчому регулюванні цього питання підкріплюється як тим фактом, що Україна входить в трійку країн за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини, зокрема і у справах щодо обмеження права на свободу мирних зібрань [4, с.3], так і, фактично, прямою вимогою до нашої держави розробити спеціальне законодавство. Внаслідок чого постає питання чи є правомірним обмеження реалізації права на свободу мирних зібрань на приватній території (власності). Оскільки такі випадки зумовлені відсутністю в законодавстві чіткого регулювання подібних правовідносин, актуальним залишається питання на користь власника чи учасників мирних зібрань повинен бути вирішений конфлікт. До того ж численні дискусії з приводу обмежень місця реалізації права на мирні зібрання є свідченням того, що серед науковців немає однозначної позиції з цього питання Для вирішення цього питання міжнародний досвід вказує на те, що особи не можуть реалізовувати право на свободу мирних зібрань у будь-якому публічному місці. Зокрема судова практика свідчить, що земельні ділянки, що перебувають у власності (користуванні) інших приватних осіб або юридичних осіб публічного права можуть бути використані для проведення мирного зібрання, але у разі якщо вони слугують задоволенню публічних потреб, пов’язаних, наприклад, з реалізацією потреб у комунікації, відповідно у разі відсутності такого у приватних осіб не виникає гарантованого Конвенцією та Конституцією України права на проведення мирного зібрання на такій ділянці [2, с.23]. 
Отже, проаналізувавши міжнародну судову практику можна зазначити, що невизначеність щодо способу подолання колізій між правом на свободу мирних зібрань та правом власності можна вирішити шляхом використання учасниками мирного зібрання земельної ділянки, яка знаходяться у власності іншої особи, лише якщо умова про те, що така ділянка слугує задоволенню публічних потреб заздалегідь визначена адміністративним органом у титулі на ділянку.
    
Список використаних джерел:
1. Власенко О.Л. Конституційне право громадян на свободу зборів, мітингів, походів і демонстрацій: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2011. 20 с.
2. Мельник Р.С. Право на свободу мирних зібрань: теорія і практика. Київ, 2015. 168 с.
3. Свобода мирних зібрань в Україні: пошук оптимальної моделі регулювання. Центр політико-правових реформ. 2018. URL:https://pravo.org.ua/img/zstored/files/myrni_zibrannia_v_Ukraini.pdf
4. ECHR. Analysis of Statistics 2019. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Stats_analysis_2019_ENG.pdf
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
Вересень
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція