... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №3
Питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності, сьогодні вийшли на перший план, тому що в сучасному світі об'єкти права інтелектуальної власності відіграють значну роль у забезпеченні конкурентоспроможності товарів і послуг і стають вирішальним фактором економічного розвитку [4, с.5]. Важливу роль у цьому процесі відіграє винахідництво. Винахід – результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології [2]. Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності [1].
Винахідництво є невід'ємною складовою розвитку науково-технічного прогресу. Без будь-якого сумніву можна стверджувати: суспільне виробництво розвивається успішно в тих країнах, де висока винахідницька активність, де винахідництво добре стимулюється. Світовий досвід підтверджує цей неспростований висновок. Японія визначається досить високою винахідницькою активністю і, як то кажуть, результати досить очевидні. Тому в країнах з розвинутою ринковою економікою постійно вдосконалюється правове регулювання винахідництва.
Охороні інтелектуальної власності і розвиткові винахідницької активності належить провідна роль у технологічному оновленні економіки України. Водночас у цій сфері накопичилося чимало проблем, які потребують розв'язання. Серед них суттєве зменшення кількості винахідників в Україні, призупинення отримання сучасної патентної інформації з інших країн, значні строки видачі патентів тощо. 
 Щороку українці патентують до 15 тисяч винаходів та ідей. Водночас в Україні сучасним "кулібіним" пробитися досить важко, більше вітчизняний інтелект цінують за кордоном.
       Так, українцю Василю Новицькому, тепер уже австрійському вченому і винахідникові, за патент на його ліки від раку пропонували 300 млн. доларів. Тепер ліки з патріотичною назвою “Україна” виготовляють, щоправда не в Україні і не для українців.
За статистикою кожний п'ятий програміст у світі – українець. Аналітики вважають, що якби поставити питання мотивації роботи цих програмістів на території нашої держави, то б мали стовідсоткові шанси за 3-4 роки перейти на власне програмне забезпечення. А це мільйони доларів для економіки нашої держави.
В Україні відсутнє належне стимулювання винахідницької діяльності. Поруч з матеріальним стимулюванням винахідництва постійна увага повинна приділятися моральним стимулам. «Творчість - особливий вид діяльності, вона в собі повинна нести задоволення» - зазначав у своїх працях С. Моем. Такими стимулами могли б стати організація конкурсів на кращого винахідника підприємства, міста, регіону тощо. Також законодавством могло б бути передбачено систему всіляких пільг та заохочень для найкращих винахідників.
Істотне значення має пропаганда винахідництва. Нині в Україні практично немає ніякої реклами кращих винахідницьких пропозицій, якими можуть користуватися багато юридичних осіб.
Зростає кількість підприємств і наукових організацій, у яких повністю припинилася винахідницька діяльність. Тому держава повинна розробити механізми стосовно заохочення підприємств, винахідницької діяльності.
Чинним законодавством, зокрема Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» не передбачений належний захист інтересів працівників – авторів об'єктів промислової власності, порядок і розмір винагороди за створення та використання винаходів.
Перешкодою для ефективної інноваційної діяльності в Україні є великі терміни проведення експертизи заявок на винаходи. Процедура патентування взагалі триває до 24-30 місяців.
Багато наукових установ відмовляються від патентів на винаходи через нестачу коштів для підтримання їх чинності, що призводить до значних втрат для нашої держави.
Часто запровадження винаходу в Україні стає неможливим за відсутності зв'язку між винахідником і підприємцем. Потенційний інвестор вимагає доказів ефективності використання даного винахіду. Тому, в державі повинні діяти посередницькі структури, які б перекладали винахідницькі ідеї мовою цифр. Наприклад, за кордоном функціонує достатньо компаній, що відслідковують зареєстровані винахіди та допомагають використати їх в економіці, займаються пошуком інвесторів для різних проектів.
Удосконаленню системи охорони прав інтелектуальної власності на винаходи і стимулюванню винахідницької діяльності в Україні сприятиме:
– подальша розробка нормативно-правової бази у сфері охорони винахідництва;
– визначення системи грошової винагороди за винахідницьку діяльність; 
– створення широкого спектру моральних стимулів;
– підтримка авторів-початківців, пропозиції яких ще не використовуються, однак свідчать про їхню творчу активність;
– активна популяризація винахідництва, пропаганда досягнень новаторів, у тому числі через засоби масової інформації;
– стимулювання створення венчурних підприємств щодо впровадження винахідницьких ідей;
– створення пільгових умов оподаткування як для підприємств, що використовують винаходи, так і для авторів, що отримують винагородження за свій труд;
– інформаційне забезпечення діяльності у сфері винахідництва, створення автоматизованих баз даних щодо винаходів тощо.
Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного безперервного і взаємозумовленого науково-виробничого процесу. Виробництво у своєму розвитку постійно спирається на досягнення науки й техніки, але, у свою чергу, ставить перед наукою все нові й нові проблеми, завдання, на які наука має знайти відповіді. Тому сьогодні на передній план виступає інтелектуальний потенціал нації [3, с. 5].
Винахідництво, як окремий вид технічної творчості, повинно державою всіляко розвиватися, стимулюватися і заохочуватися. Винахідницький рух повинен стати в Україні масовим явищем. Це сприятиме розвитку народного господарства, подоланню кризових явищ в нашій державі 
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України прийнята 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 41.
2. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15.12. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7.
3. Ніколаєнко Л.І. Інтелектуальна власність в Україні: Винахід / [Л.І. Ніколаєнко, Г.П.Добриніна, Л.А. Меняйло, В.С. Радомський]; за ред. В.Л. Петрова. – 2008. – 136 с.
4. Липинский В.В.Основы интеллектуальной собственности. Курс лекций / В.В. Липинский. – Донецк: Норд Пресс, 2005. – 188 с. {jcomments on}
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція