... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 15.04.21 - СЕКЦІЯ №2
Метою наукової праці є аналіз розвідувальної таємниці (РТ) як нового виду таємної інформації в Україні. В усіх розвинутих країнах з ринковою економікою інформація в розвідувальній сфері є стратегічною й тактичною державною таємницею, адже на основі розвідувальної інформації планується розвиток держави на багато років уперед та інші аспекти в розвідувальній та інших сферах.
У статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству й державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, РТ, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю [1].
Законодавець виокремив РТ з державної в окрему таємницю, що й потрібно дослідити. На нашу думку, доцільніше було б законодавчо закріпити її як «розвідувальні секрети» та охороняти відповідно до Закону України «Про державну таємницю» [2]. Все ж таки система охорони державної таємниці в Україні досить надійна і відповідає вимогам міжнародних стандартів розвинутих країн світу.
Закон України «Про розвідку» [3] загалом можна охарактеризувати позитивно, але викликає занепокоєння виокремлення РТ в окрему таємницю, а саме її охорона окремими розвідувальними органами, яких відповідно до Закону України «Про розвідку» [3] три: 1) Служба зовнішньої розвідки України; 2) розвідувальний орган Міністерства оборони України; 3) розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. 
У статті 46 розділу VI Закону України «Про розвідку», який стосується інформації про розвідувальні органи та розвідувальну діяльність, зазначено:
– інформація про розвідувальну діяльність, про методи розвідки, сили й засоби розвідки, розвідувальна інформація, інформація про забезпечення споживачів розвідувальною інформацією, про взаємодію розвідувальних органів з іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями належить до таємної інформації та підлягає віднесенню у встановленому законом порядку до РТ та/або державної таємниці;
– забезпечення безпеки інформації, що належить до РТ, від несанкціонованих дій (випадкових чи навмисних), що призводять, зокрема, до її витоку, зміни, блокування або втрати, здійснюється розвідувальними органами у визначеному ними порядку;
– матеріальні носії таємної інформації підлягають постійному зберіганню в галузевому архіві відповідного розвідувального органу [3].
Незрозумілими та розмитими є пункти статті 46 розділу VI Закону України «Про розвідку», де вказано:
1. Належить до таємної інформації та підлягає віднесенню у встановленому законом порядку до РТ та/або державної таємниці [3]. Що законодавець розуміє під «та/або» (до РТ та/або державної таємниці)? З нашої точки зору, так бути не може, потрібно чітко визначити критерії, коли розвідувальна інформація, інші розвідувальні дані та матеріали чи вироби є державною таємницею, а коли РТ.
2. Забезпечення безпеки інформації, що належить до РТ [3]. Безпека − це певний стан захищеності, а захист – це заходи, засоби обмеження допуску до доступу від певних несанкціонованих дій. Таємна інформація повинна мати організаційно-правовий та технічний захист. Тут, на наш погляд, потрібно замінити юридичний термін «безпека» на «захист», що відповідає статті 1 чинного Закону України «Про інформацію», за якою захист інформації − сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї [4].
3. Матеріальні носії таємної інформації підлягають постійному зберіганню в галузевому архіві відповідного розвідувального органу [3]. Тут взагалі нічого не сказано про те, що й РТ зберігається, а головне, охороняється належним чином. На нашу думку, потрібно замінити в цьому пункті термін «зберігання» на «охорону» та «захист» і сформулювати так: 
− матеріальні носії таємної інформації, які містять РТ, підлягають охороні та надійному захисту державою і мають перебувати на постійному зберіганні в галузевому архіві відповідного розвідувального органу.
На нашу думку, термін «зберігати» означає тримати що-небудь у певних умовах, оберігаючи від псування, руйнування; дбаючи, тримати що-небудь у доброму стані; намагатися залишити незмінним; це діяльність, а саме комплекс заходів з боку зберігачів, спрямованих на належну схоронність певного майна. Юридичний термін «охорона» – це обов’язок держави щодо збереження певних цінностей, у тому числі таємної інформації. Зачепивши проблематику дефініції юридичних термінів «охорона» та «захист», можемо зазначити, що юридичний термін «охорона» – це більш ширше юридичне поняття, ніж юридичний термін «захист». Наприклад, захист прав та свобод людини і громадянина (зокрема, в суді), а охорона – це обов’язок держави щодо збереження певних цінностей; Міністерство охорони здоров’я України («охорона»); захист своїх прав у суді («захист»).
Враховуючи актуальний Закон України «Про державну таємницю» [2], в якому чітко прописано процедуру зарахування інформації до державної таємниці, строки віднесення та інші аспекти, на нашу думку, множення таємниць на кшталт РТ або інших є недоцільним. З іншого боку, виокремлення інформації в розвідувальній сфері з державної таємниці несе низку загроз, які ми розглянемо в подальших наукових працях.
До речі, потребує нормативно-правового закріплення й віднесення інформації або інших даних чи виробів до РТ, зокрема, слід запровадити гриф секретності «РТ» за аналогією до грифа секретності «КТ» для комерційної таємниці, який ми запропонували в нашому проєкті Закону України «Про комерційну таємницю» [5, дод. А].
Деякі аспекти щодо РТ було розкрито нами в попередніх працях [6, с. 59–60]. Попри все, наші погляди на проблематику у сфері РТ є дискусійними та враховують доцільність і важливість критичного мислення в правових науках, як ми й зазначали раніше [7, с. 120–124].
    
Список використаних джерел:
1. Про доступ до публічної інформації: Закон України. Верховна Рада України. URL: http://rada.gov.ua/documents/dostpubinfo/ (дата звернення: 10.02.2021).
2. Про державну таємницю: Закон України. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text (дата звернення: 10.02.2021).
3. Про розвідку: Закон України. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#Text (дата звернення: 10.02.2021).
4. Про інформацію: Закон України. Верховна Рада України. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (дата звернення: 11.03.2021).
5. Кравченко О. М. Адміністративно-правові засади охорони комерційної таємниці в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2019. 253 с.
6. Кравченко О. М. Розвідувальна таємниця. Права людини, демократія, правосуддя: проблеми, досягнення, перспективи: зб. матеріалів Міжн. юрид. наук.-практ. конф. «Актуальна юриспруденція» (Київ, 10.12.2020). Київ: Центр учбової літератури, 2020. С. 59–60.
7. Кравченко О. М. Необхідність критичного мислення в правових науках. Критичне мислення у вільному суспільстві: теоретико-методологічний, конституційно- та міжнародно-правовий потенціал: матеріали міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 17.04.2019). Київ: Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського, 2019. С. 120–124.
 

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
October
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція