... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 15.04.21 - СЕКЦІЯ №1
Правова культура є різновидом загальної культури, яка складається з духовних і моральних цінностей, що є частиною правової дійсності. Вона знаходить прояв у діяльності особи, і в цьому змісті правова культура розуміється як напрям мислення, норми і стандарти поведінки. До загальних рис правової культури відносяться властивості, притаманні всім видам культури, як умови, способу і результату діяльності особи і суспільства, в процесі якої відбувається розвиток людських сил і відносин, самої особи в усій різноманітності її людських виявлень [1, с. 305].
Отже, правова культура – це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового процесу і відбивають у правовій формі стан свободи особи, інші соціальні цінності. Це глибоке знання і розуміння права та свідоме виконання його вимог [1, с. 306]. 
У сучасних умовах питання формування правової культури молоді є доволі актуальним. Чому ми акцентуємо увагу саме на правовій культурі молоді? Тому, що молоді громадяни перебувають на перехідній стадії до соціальної зрілості; молодь – це майбутнє розбудови правової держави. Сучасна молодь – це великий науковий та політичний потенціал нашої держави. Молоді люди є свідками багатьох змін у різних сферах суспільного життя. При цьому, студентство – це найбільш активна частина суспільства, яка здатна впливати і втілювати в життя зміни. Таким чином, теоретичне, правове і практичне вирішення проблем, пов’язаних з правовою культурою молоді, здатне сприяти вихованню поваги до закону та створить підґрунтя для розвитку правової демократичної держави, що є основним завданням українського суспільства. Як зазначає В. Кравчук, «саме молодь, не залякана репресіями часів тоталітаризму, вільна від радянської спадщини, критична і з законними претензіями на провідне місце у суспільстві, може відкрито висловлювати своє незадоволення існуючим режимом чи державною політикою, будь-якими негативними явищами» [2, с. 65].
Одне з перших визначень поняття «молодь» було сформульоване в 1968 році російським соціологом В.Т. Лісовським. Він зазначав, що молодь – покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють, а в певному віці вже засвоїли, освітні, професійні, культурні і інші соціальні функції. Залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 35 років [3]. Відповідно до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років [4]. А згідно з віковою класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я молодим вважається вік 25-44 років [5].
Інформаційним агентством УНІАН були оприлюднені результати бліц-опитування, яке було проведено серед молоді в День Конституції України. Вони показали, що 7% молодих людей зверталися до Конституції через особисту зацікавленість. 16,23 % молодих людей зізналися, що знайомства з Конституцією у них і досі не відбулося, 6,84% (з вищезазначеної категорії) не вбачають у цьому документі нічого корисного і цікавого. Лише 16% опитаної молоді вважає, що у повній мірі користується конституційними правами громадянина України, тоді як 12% молоді відповіли, що взагалі не користуються ними, а 8% – що нічого не знають про свої права. Та все ж переважна більшість – 64% опитаних – відповіли, що користуються своїми конституційними правами частково [6].
Як бачимо, рівень правової культури сучасної молоді в Україні є недостатнім. Тому вельми важливого значення у процесі формування особистості набуває правове виховання, яке є частиною ідейно-політичного й морального виховання громадян. Необхідність правового виховання молоді полягає, насамперед, в засвоєнні моральних цінностей та подоланні упереджених і застарілих, рудиментарних поглядів, що буде прерогативою побудови держави соціально-демократичного спрямування.
Основними цілями правового виховання молоді, як слушно вказує Т.О. Коломоєць, є
[7, с. 53-55]:
1) підвищення рівня правових знань;
2) формування і розвиток правосвідомості;
3) формування правової вихованості та культури;
4) вироблення таких якостей, як повага до права, переконаність у його необхідності та корисності;
5) почуття законності та правового обов’язку;
6) непримиренність до правопорушень;
7) готовність, вміння і звичка діяти завжди правомірно й активно;
8) участь у застосуванні норм демократичного права і їх вдосконаленні.
Правосвідомість громадян впливає на процес державотворення, значною мірою – на формування правової держави та створення цивілізованого правопорядку в країні. Саме тому молодь повинна бути правосвідомою, адже правова культура визначається не лише як сукупність знань про свої права та обов’язки, але й як діяння особи, що відповідають чинному законодавству.
XXI століття – це час великих суспільних перетворень, період формування української правової держави та громадянського суспільства, пора, коли потрібно стрімко змінювати не тільки хід думок, але й почуття людей. Тому у правовому вихованні слід зосередити зусилля не тільки на правовій поінформованості суспільства, а й на внутрішньому світі людини – зрозуміти позитивні риси та недоліки, сформовані вихованням і які проявляються в правомірній або протиправній поведінці. Це допоможе не лише узагальнити набутий позитивний досвід, але й проаналізувати помилки виховання молоді, бо останнім часом цьому майже не приділяється уваги.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, варто зробити висновок, що рівень правової культури молоді в сучасному світі потребує підвищення, адже молодь – це стратегічний ресурс розвитку правової демократичної держави. Саме від молоді залежить подальший розвиток та формування майбутньої держави і побудови справжнього громадянського суспільства, рівень життя та забезпечення виконання перспективних ідей та реформ, що зараз є актуальними цілями на шляху до розвитку України. І що би не прогнозували аналітики, «майбутнє України буде таким, яким його зроблять ті, хто сидить нині за студентськими та учнівськими лавами» [2, с. 67]. 
   
Список використаних джерел:
1. Кравчук М. В. Теорія держави і права (опорні конспекти): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. 3-є вид., змін. й доп. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 524 с.
2. Кравчук В. М. Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві. Підприємництво, господарство і право. 2003. № 12. С. 65-67.
3. Мачуліна І. І. Соціологія молоді: конспект лекцій. Дніпродзерджинськ, 2013. 92 с.
4. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України № 2998-XII від 5 лютого 1993 року. Редакція від 09.08.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2998-12#Text
5. Визначення віку, з якого особа може вважатися особою похилого віку. 11.12.2018. URL: https://cutt.ly/McXXAHW 
6. Українська молодь вважає розділ про права, свободи та обов’язки громадян найкориснішим у Конституції: Українська Гельсінська спілка з прав людини. URL: https://helsinki.org.ua/articles/ukrajinska-molod-vvazhaje-rozdil-pro-prava-svobody-ta-obov-yazky-hromadyan-najkorysnishym-u-konstytutsiji/
7. Коломоєць Т.О. Актуальні проблеми та цілі правового виховання молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Ужгород, 2015. С. 53-55.

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
December
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція