... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Міжнародна науково-практична конференція 25.11.21 - СЕКЦІЯ №1
Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) створена в 1919 р., є спеціальною установою ООН та міжнародною глобальною організацією зі спеціальною компетенцією, що сприяє дотриманню прав людини, гармонійному соціально-економічному розвитку народів світу шляхом запровадження та контролю за дотриманням міжнародних стандартів праці. МОП здійснює наукові дослідження, готує кадри для створення умов забезпечення потреб якомога більшої кількості людей світу у харчуванні, житлі, здоров’ї, освіті, культурі, гідній праці. Участь в організації є закритою, оскільки потребує згоди 2/3 делегатів Генеральної Конференції. На сьогодні МОП об’єднує 187 держав-учасниць [1].
У преамбулі Статуту МОП проголошується першочергова необхідність захисту жінок, дітей та підлітків. Крім того в ній відображено основні мотиви створення МОП: 1) гуманістичний мотив – неприпустимість виправдання та поширення експлуатації, соціальної несправедливості, важких умов праці та життя робітників; 2) внутрішньо­політичний мотив – боротьба працівників за свої права; оскільки без поліпшення умов життя і праці, цей процес може набрати революційних форм, що порушить мир і гармонію у світі; 3) економічний мотив – заохочення соціальних реформ, які впливають на конкурентоспроможність національних економік та обумовлюють можливості поліпшення становища працівників у їх країнах; 4) зовнішньополітичний мотив – загального і тривалого миру можна досягти тільки на основі соціальної справедливості [2].
Одним із основних напрямів діяльності МОП є нормотворчість – розробка міжнародної політики та програм вирішення соціально-трудових проблем, створення і прийняття міжнародних норм праці у вигляді конвенцій та рекомендацій задля здійснення цієї політики. Таким чином декларації, конвенції, рекомендації МОП містять в собі міжнародні трудові норми. Ратифіковані конвенції стають юридично обов’язковими, імперативними актами.
Основоположні документи Міжнародної організації праці також містять в собі фундаментальні принципи та норми гендерної рівності та заборони дискримінації. Всього в історії МОП було прийнято 4 урочисті декларації, які можна розглядати як джерела загальноприйнятих міжнародних принципів і норм трудового права [3, с. 293-294].
І. Філадельфійська декларація 1944 р. (ILO Declaration of Philadelphia concerning the aims and purposes of the International Labour Organisation) стосувалась цілей та завдань МОП, яку з годом було покладено в основу Статуту організації. В Декларації визначалися основні принципи, на яких базується організація: праця не є товаром; свобода слова і профспілкової діяльності є необхідною умовою постійного прогресу; злидні в будь-якому місці є загрозою для загального добробуту; боротьба зі злиднями повинна вестися з неослабною силою в кожній державі і шляхом постійних і об’єднаних міжнародних зусиль, при яких представники робітників і підприємців, користуються рівними правами з представниками Урядів, приєднаються до них у вільному обговоренні і прийнятті демократичних рішень з метою сприяння загальному добробуту. При цьому, важливим є наголос на універсальності зазначених принципів для міжнародного права. А саме, в ч.V зазначається: «що принципи, викладені в даній Декларації, можуть бути повністю застосовні до всіх народів і що, в той час як метод їх застосування повинен бути визначений з належним урахуванням стадії соціального і економічного розвитку, досягнутої кожним народом, прогресивне застосування їх до народів, ще залежних, а також до тих, які вже отримали самоврядування, є завданням всього цивілізованого світу» [4].
ІІ. Друга декларація 1964 р. (ILO Declaration concerning the Policy of «Apartheid» of the Republic of South Africa) була присвячена протидії апартеїду – офіційної політиці расової дискримінації, сегрегації та гноблення в Південній Африці. В 1960-1970-х рр. боротьба з апартеїдом була визнана пріоритетним напрямом роботи ООН та МОП. Після падіння режиму апартеїду Декларація була визнана застарілою та відмінена. Однак, з того часу, як визначає Оксфордський словник, сегрегація за будь-якими ознаками може також називатися апартеїдом за аналогією з історичної сегрегацією в ПАР [5].
ІІІ. Третя Декларація МОП 1998 р. (ILO Declaration on Fundamental Principles and Rights at Work) стосується основоположних принципів і прав в сфері праці та механізмів їх реалізації. Метою є пошук соціально-політичних рішень проблем, пов’язаних з процесами глобалізації. Декларація визначає умовний соціальний мінімум, якого має дотримуватися будь-яка держава, використовуючи для цього всі наявні у її розпорядженні засоби та з повним врахуванням притаманних їй особливостей.
В даній Декларації зазначається, що оскільки усі її члени вступили до МОП вільно, цим самим вони підтримали принципи та права, закріплені у Статуті та взяли на себе зобов'язання добиватися реалізації усіх цілей Організації. Країни-учасниці мають зобов'язання дотримуватися, зміцнювати та добросовісно реалізовувати принципи, що стосуються основних прав, а саме: 1) свобода асоціації та реальне визнання права на ведення колективних переговорів; 2) скасування усіх форм примусової чи обов'язкової праці; 3) реальна заборона дитячої праці; та 4) недопущення дискримінації в області праці та занять.
Третя Декларація характеризується заохочувальним характером, водночас має конкретні механізми реалізації, що складаються з двох елементів [6, с. 132]. По-перше, принципово наголошується, що навіть ті члени Організації, які не ратифікували основоположні Конвенції, все рівно мають вищезазначені зобов’язання, що випливають вже з самого факту їхньої участі [7]. А тому проводяться щорічні заходи по реалізації зусиль з дотримання основоположних принципів та прав державами-учасницями МОП, які не ратифікували зазначену декларацію. Такі держави щороку готують доповіді та визначають шляхи усунення перешкод на шляху реалізації принципів та прав в сфері праці та визначають напрями технічного співробітництва. По-друге, це підготовка під керівництвом Генерального директора Міжнародного бюро праці (МБП) глобальної доповіді для щорічної Міжнародної конференції праці. Першопочатково така доповідь присвячувалась одному з фундаментальних принципів роботи МОП (свободі об’єднань та колективних переговорів, недопущення примусової праці, забороні дитячої праці, недопущення дискримінації в трудовій сфері), а з часом стала охоплювати більше питань з метою розгляду цілого ряду проблем з попередніх докладів та визначення стратегічних цілей на майбутнє.
ІV. Четверта декларація МОП 2008 р. (ILO Declaration on Social Justice for a Fair Globalization) про соціальну справедливість з метою справедливої глобалізації. Вона визначила стратегічні завдання для реалізації програми гідної праці: сприяння зайнятості завдяки формуванню стабільного інституційного та економічного середовища; розробка та розширення заходів соціального захисту та забезпечення працівників; сприяння соціальному діалогу та трипартизму, як форми соціального партнерства, у якій виступають три сторони: роботодавці, працівники й держава; дотримання, сприяння та реалізація основоположних прав та принципів у сфері праці, які мають особливу важливість. При цьому підкреслюється, що «гендерну рівність та недопущення дискримінації слід розглядати як всеохоплюючі питання у рамках зазначених стратегічних завдань» [8; 9].
Україна є членом МОП з 1954 року, а у 2012 приєдналась до Програми реалізації гідної праці. Конституція України, орієнтуючись на основоположні Декларації МОП, закріплює принцип рівних прав чоловіків та жінок в Україні. Ці положення деталізуються на рівні галузевого законодавства та підзаконних нормативно-правових актів України. Варто зауважити, що з метою стратегічно визначеного курсу України на реалізацію законодавства у зазначеній сфері ухвалено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року, Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року та інші акти.
    
Список використаних джерел:
1 International Labour Organization. Member states. Список країн. URL: https://www.ilo.org/global/about-the-ilo/how-the-ilo-works/member-states/lang--en/index.htm (дата звернення: 25.10.2021).
2. Статут Міжнародної Організації Праці. Міжнародна організація праці; Статут, Декларація, Міжнародний документ від 28.06.1919. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_154#Text (дата звернення: 26.10.2021).
3. Лушников А.М., Лушникова М.В., Тарусина Н.Н. Гендер в законе: монография. М.: Проспект, 2021. 480 с.
4. Декларація стосовно цілей та завдань Міжнародної організації праці Міжнародна організація праці; Декларація, Міжнародний документ від 10.05.1944. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_328#Text (дата звернення: 22.10.2021).
5. Apartheid (англ.). Oxford Dictionary of English. OxfordDictionaries.com [en]. URL: https://www.lexico.com/definition/apartheid (дата звернення: 24.10.2021).
6. Богатыренко З.С. Новейшие тенденции в нормотворческой деятельности Международной организации труда. Труд за рубежом. 2003. № 3. С. 129-158.
7. Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці Міжнародна організація праці; Декларація, Міжнародний документ від 18.06.1998. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_260#Text (дата звернення: 23.10.2021)
8. Декларація МОП про соціальну справедливість в цілях справедливої глобалізації: прийнята Міжнар. конф. праці на її 97-й сесії 10 черв. 2008 р. Труд за рубежом. 2008. № 4. С. 142-156.
9. ILO Declaration on Social Justice for a Fair Globalization URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/dgreports/cabinet/documents/genericdocument/wcms_371208.pdf (дата звернення: 23.10.2021).
 

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція