...Дискусія–спосіб зміцнити опонента в його помилках (Амброз Бірс)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 24.02.2012 - Секція №1
Відродження та становлення системи церковного судоустрою та судочинства Православної Церкви ставлять до порядку денного необхідність чіткого визначення підсудності справ різним судам церковно-судової системи Православної Церкви.
Найбільш детально питання підсудності єпархіальних судів урегульоване Положенням про церковний суд Руської Православної Церкви (Московського Патріархату). У свою чергу, слід звернути увагу, що будь-яких норм з цього приводу чинний Статут про управління Української Православної Церкви не містить.
Підсудність – це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм справ (кримінальних, цивільних, адміністративних тощо) [1, c. 553-555].
Визначення підсудності різних судів судової системи слід проводити залежно від функцій, які вони виконують, від предмета справи, суб’єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду [2, с. 10]. 
Згідно з п. 15 глави VII Статуту Руської Православної Церкви компетенція та процедура судочинства єпархіального суду визначається «Положенням про церковний суд» [3].
Відповідно до ст. 24 Положення про церковний суд Руської Православної Церкви (Московського Патріархату) єпархіальний суд розглядає:
1) відносно кліриків – справи за звинуваченням у скоєнні церковних правопорушень, передбачених затвердженим Священним Синодом переліком та тягнуть за собою канонічні покарання у вигляді звільнення з посади, звільнення за штат, тимчасової та довічної заборони в священнослужінні, позбавлення сану, відлучення від Церкви;
2) відносно мирян, які відносяться до розряду церковно-посадових осіб, а також ченців – справи за звинуваченням у скоєнні церковних правопорушень, передбачених затверджених Священним Синодом переліком та що тягнуть за собою канонічні покарання у вигляді звільнення з посади, тимчасового відлучення від церковного спілкування або відлучення від Церкви;
3) інші справи, які за розсудом єпархіального архієрея потребують дослідження, включаючи справи про найбільш суттєві спори та суперечки між кліриками, передбачені ст. 2 цього Положення [4, с. 4-12].
Предметом судового розгляду єпархіального суду, як церковного суду першої інстанції, є справи про церковні правопорушення, передбачені затвердженим Священним Синодом переліком.
Такий перелік справ про церковні правопорушення підсудних церковним судам було затверджено ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви від 27.07.2011 [5, с.9]. 
До них віднесені шість категорій справ:
1) церковні правопорушення проти віри та Церкви;
2) церковні правопорушення проти християнської моралі;
3) церковні правопорушення ченців проти правил про чернецтво;
4) церковні правопорушення проти церковно-ієрархічного порядку;
5) церковні правопорушення єпископів та кліриків проти своїх пастирських обов’язків;
6) інші церковні правопорушення, направлені на розгляд церковного суду Патріархом або Священним Синодом (відносно Загальноцерковного суду), єпархіальним архієреєм (відносно єпархіального суду).
Аналізуючи дану канонічно-правову норму можна дійти висновку, що до предметної підсудність єпархіальних судів віднесені дві категорії справ:
1) справи про церковні правопорушення;
2) інші справи, найбільш суттєві спори та суперечки між кліриками.
Щодо кола суб’єктів, відносно яких розглядаються справи в єпархіальних судах, то це, в першу чергу, всі клірики єпархії (диякона, священики), крім єпархіального архієрея, справи щодо якого не можуть бути підсудними єпархіальному суду. А також, миряни, віднесені до розряду церковно-посадових осіб та ченці. Зауважимо, що чинне церковне право не визначає поняття «церковно-посадової особи». Отже, розробка та канонічно-правове закріплення даного поняття є вкрай важливими для церковного судочинства.
Територія, на яку поширюється юрисдикція єпархіальних судів, обмежена канонічною територією відповідної єпархії, встановлену Священним Синодом та установчими документами єпархії. 
 
Список використаних джерел:
1. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 5. – 2003. – 736 с.
2.  Панченко О. Проблемні питання підсудності адміністративних справ // Вісник Вищого адміністративного суду України – 2008 – № 4 – С. 9-21.
3. Статут Руської Православної Церкви // Офіційний сайт Московського Патріархату. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/1203405.html. 
4. Положение о церковном суде Русской Православной Церкви (Московского Патриархата): принятое Архиерейским Собором Русской Православной Церкви от 26 июня 2008 года – М.: Изд-во Московской Патриархии, 2008. – 44 с.
5. Определения Священного Синода Русской Православной Церкви от 27.07.2011 // Журнал Московской Патриархии. – 2011. – № 9. – С. 4-12. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
December
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція