... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 17.05.2012 - Секція №3
Вирішення проблем трудового законодавства необхідне для ефективного та цілеспрямованого руху держави до демократизму та верховенства права. Час початку дії трудового договору як істотну умову трудового договору відносять до числа найбільш проблемних категорій трудового права, що зумовлює об’єктивну необхідність у використанні зарубіжного досвіду для вирішення цієї і суміжних проблем. 
У главі 3 КЗпП «Трудовий договір» відсутнє нормативне закріплення моменту, з якого працівник зобов’язаний приступати до виконання своїх трудових обов’язків. Вказівка на те, що укладання трудового договору оформляється наказом, дає підстави припускати, що дата початку роботи повинна вказуватися саме в наказі. Однак подібна правова нечіткість може створювати на практиці низку проблем щодо визначення моменту, з якого у працівника виникає обов’язок виконувати зазначену трудову функцію [1, c. 13].
Звертаючись до зарубіжного законодавства, варто наголосити на тому, що в ст. 135 Трудового кодексу РФ зазначено, що працівник зобов’язаний приступити до виконання трудових обов’язків з дня, визначеного у Трудовому кодексі. Ця норма, безсумнівно, може усунути багато проблем, пов’язаних із відсутністю прямої нормативної вказівки на дату початку роботи [2].
Проте і в даному разі ототожнення часу початку роботи з поняттям «день» може призвести до труднощів у правозастосовній практиці при розгляді трудових спорів. Так, якщо працівник, що приступив до виконання своїх трудових обов’язків у перший день на 3 години пізніше початку робочого дня, оскаржить застосування до нього дисциплінарне стягнення, можуть мати місце кілька варіантів вирішення спору. З одного боку, працівник приступив до виконання своїх обов’язків у зазначений в договорі день. З іншого боку, при відсутності на робочому місці протягом 3-х і більше годин, працівник вчиняє прогул, що дає підставу для притягнення його до відповідальності. Звичайно, презюмується, що особа здогадається з’явитися на роботу у належний час початку роботи, проте роботодавець може свідомо запропонувати працівникові приступити до роботи у другій половині робочого дня, не фіксуючи документально цю домовленість, щоб мати можливість згодом застосувати до працівника одне із можливих дисциплінарних стягнень. Подібна конструкція може виявитись доцільною у разі, якщо роботодавець не може обґрунтовано відмовити працівникові у прийнятті на роботу.
Саме тому, з огляду на вище зазначене, у нормативному порядку найбільш досконалим буде закріплення категорії «час початку роботи». Під часом початку роботи слід розуміти число, місяць, рік, з якого працівник зобов’язаний приступити до виконання своїх трудових обов’язків. При цьому слід передбачити, що зазвичай момент виходу на робоче місце збігається з моментом початку робочого дня у відповідності з локальними нормативними актами. Такий правовий припис в українському трудовому законодавстві дозволить виключити непорозуміння щодо моменту виникнення трудових відносин між конкретними суб’єктами.
Також, для всебічності нормативного вирішення даної проблеми, доцільним вбачається законодавчо передбачити, що дата початку виконання працівником трудових обов’язків може вказуватись не лише календарно, але й з настанням певної події.
Так, вказівка дати початку роботи настанням певної події є доцільною у тих випадках, коли йдеться про укладення трудового договору у зв’язку з необхідністю заміни працівника, який раніше виконував цю роботу. Так, якщо працівник подав заяву про розірвання трудового договору за власним бажанням, законодавець надає йому можливість протягом встановленого строку обміркувати доцільність припинення трудових правовідносин. У той же час, якщо на це місце запрошена особа, якій не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, то працівник, по суті, зовсім необґрунтовано втрачає робоче місце.
Нормативне ж закріплення можливості зазначення дати виникнення трудових правовідносин настанням певної події дозволило б усунути існуючу правову колізію і скоротити число трудових спорів з питань укладення та припинення трудового договору.
 
Список використаних джерел:
1. Кодекс законів про працю України: за станом на 27 лютого 2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Х.: Право, 2012. – 153 с.
2. Трудовой кодекс Российской федерации от 30.12.2001 г. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.consultant.ru/popular/tkrf/ {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція