... Не помиляється тільки той, хто нічого не робить (В. І. Ленін) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 17.05.2012 - Секція №3
Україна в даний час робить все можливе, щоб стати рівноправним членом світового співтовариства і тому змінює наше дещо «закостеніле» законодавство по міжнародному зразку. Перш за все, це стосується галузі освіти, оскільки діти – майбутнє нашої країни!
Але не все так просто, як здавалося б на перший погляд. За ст. 52 і 53 Конституції України, наша держава гарантує рівність дітей у школі, забезпечує доступність і беплатність освіти.[1] На жаль, на майже кожне нововведення, яке міністерство освіти показує виключно з позитивної точки зору, найдеться своя «ложка дьогтю»...
Перше урівняння в школі стосується рівності сільської і міської молоді. За програмою «Школярик» дітей сільської місцевості довозять до шкіл безоплатно на автобусах. Так це добре, але матеріально-технічне забезпечення наших шкіл бажає жадати кращого: або транспортних засобів мало, або автобуси несправні, або грошей на пальне немає.
Друге, що забезпечує держава у школах, це функціонування освітніх округів, комп’ютеризація і проведення мережі Інтернет до сільських шкіл. Так, держава виділяє кошти на це, але як завжди в недостатній кількості і тому виникають багато проблем з підбором кваліфікованого персоналу на пропоновану зарплату, або проблема з використанням мережі Інтернет(найчастіше підключення просто не буває) [3, ст.19].
Наступне, що гарантує держава, це можливість вивчення різноманітних мов за бажанням батьків, години для цього мають виділяти з варіативної складової. Наголошення на слові «мають», оскільки насправді дуже часто або неможливо реалізувати: відсутні вчителі обраних батьками мов, або легковажно нехтують цим правом: для того, щоб урізати бюджет,школи виділяють години не на ці предмети, хоча бажаючих вивчати різні мови(крім звичайно ж класичних: російської, англійської, німецької і французької) є дуже багато.
Також позитивним явищем являється те, що держава офіційно забезпечує дітей необхідними підручниками, тому що не всім по кишені кожного року купувати 10-12 книжок по 30-50 грн. Але і тут не все в порядку: немає чітко налагодженої схеми постачання в школи навчальних підручників необхідного автора, тому дуже часто вчителі по два-три місяці пояснюють матеріал і дають домашнє завдання з електронно-взятих носіїв. Спочатку перехід на 12-річну систему, а потім повернення до 11-річної призвела до того, що друкування навчальних посібників не встигає за вимогами міністерства освіти.
Міністерство освіти слідкує за дітьми не тільки в навчальному процесі, але й поза його межами. Це стосується повноцінного безкоштовного харчування школярів 1-4 класів, сиріт і соціальних сиріт середньої ланки (5-9 класи). Але немає єдиного постачальника продуктів і районні відділи освіти з ніг збилися, щоб знайти заклади харчування, які би згодилися надати якісні послуги за ціну, яка виділяється з бюджету без урахування інфляції [3, ст. 4].
Також наша держава піклується про дітей не тільки в школі, але й на відпочинку. Вона надає можливість різним категоріям учнів(діти з малозабезпечених сімей, багатодітних сімей, діти-сироти, діти-напівсироти, з фізичними вадами, обдаровані діти) можливість відпочити у таборах(від пришкільних до міжнародних). Але нерідко за заброньованими місцями замість пільговиків їдуть діти директорів шкіл, районних адміністрацій [3, ст.4.1].
Також хочеться від держави гарантій недопущення ситуації, яка склалася цього року з дитсадками: Міністр освіти заявив, що ця кількість дошкільних закладів, яка існує в Україні в 2010 році може прийняти лише 93.5% дітей 5-річного віку. Також ми всі мали можливість читати в газетах, дивитись по телебаченню чи безпосередньо приймати участь в тому, що потрібно всім школярам пройти медогляд. З одного боку це потрібне нововведення, оскільки у 2008 році за один місяць загинуло 4 дитини на уроках фізкультури у різних кутках України. Але ніхто не подумав про матерільно-технічне забезпечення міських і районних поліклінік, і про черги, які виникли у зв’язку з проходженням медогляду школярів.
Але не можна також відкидати беззаперечних досягнень міністерства освіти у межах своєї компетенції за останні роки. Те ж зовнішнє незалежне оцінювання допомогло багатьом школярам вступити у вищі навчальні заклади своєї мрії без батьківських капіталовкладень і зв’язків. Або введення профільних класів, що дає можливість учневі поглибити свої знання і більш повно розкрити свої вміння і таланти саме з тих предметів до яких лежить душа і вони мають найбільший хист.
Маємо надію, що влада в подальшому буде уважніше ставитися до змін, які вона вводить, всебічно роздивлятися всі пункти і зважувати на можливість реалізації будь-яких нововведень.
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року: Закон України від 05.03.2009 // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 29. – Ст. 395.
3. Про Національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України 17.05.2002 р. №347/2002. – [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/151.html {jcomments on}
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція