... Геній - це розум, який знає свої межі (А. Камю) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.10.2012 - Секція №2
Якщо ми маємо справу з поняттями чи категоріями, то нас цікавить перш за все їхній зміст. Він не знаходиться безпосередньо у слові, що його виражає. Кожний конституційно-правовий термін, наприклад, “конституційний процес”, “народовладдя” та ін., необхідно розкрити, пояснити його смислове значення, встановити виражений цим терміном зміст поняття. А цей зміст з’ясовується завдяки логічній дії (операції), що здобула назву визначення (definitio) [1, с. 46]. Визначення розвиває поняття, розкриває його зміст, вказує на все, що в ньому закладене, входить у суть категорії.
Слово “визначення” багатозначне. Наприклад в логіці ним позначають певну логічну операцію, що має на меті розкриття змісту поняття і результат застосування цієї операції. Цим словом позначають і твердження, що розкриває сутність яких-небудь об’єктів, і вказівку на несуттєві сторони предметів, в тому числі таких, котрі недостатні для відмежування предметів від усіх інших і називаються тому неповними визначеннями. До них звертаються, як правило, тоді, коли ступінь дослідження предметів недостатня. Автори підручника “Формальна логіка”, наприклад, характеризують визначення як таке, “що розкриває сутність визначаючих предметів і відмінність їх від усіх інших предметів” [2, с. 147]. 
Визначити поняття – значить розкрити суттєві ознаки його змісту. Але так як ознаки поняття – це відображення властивостей реальних предметів, явищ матеріального і духовного світу, то можна сказати, що визначення – це встановлення суттєвих ознак самого предмету, логічне співставлення поняття з об’єктивною дійсністю.
Власне щоб визначити поняття про предмет, необхідно детально вивчити сам предмет, порівняти його з іншими предметами, проаналізувати його властивості і відносини. Це далеко не одноразовий акт. Визначення є підсумком складного пізнавального процесу, воно в певній мірі завершує формування поняття. 
Саме тому, на нашу думку, цілком справедливо було б виділити логічну функцію визначень, що містяться в конституційному праві, хоча в юридичній літературі немає жодного посилання на таку їх ознаку. Звичайно логічний аспект понять, категорій та їх визначень є більш характерним для філософії, проте нехтування ним взагалі, є помилкою. Власне саме за допомогою логічної функції ми можемо визначити і знайти місце явища, що вивчається в системі предметних відносин. При цьому, логічна природа конституційно-правових понять і категорій стає ясною та чіткою головним чином у випадку встановлення їх генетичного зв’язку з практикою [3, с. 13]. Перш за все всі конституційно-правові категорії як би виростають з практики і являються її продовженням та певним ідеальним узагальненням. В них відображена (“знята”) безмежна кількість сторін об’єктивної дійсності і практичних дій людини. Тут повністю можна застосувати слова В.І. Леніна, що були сказані відносно фігур логіки: “практика людини, мільярди разів повторюючись, закріплюється в свідомості людини фігурами логіки”.
Будучи результатом практичної діяльності людини, поняття і категорії детермінують її справжню діяльність, визначають зміст і напрямок наукового пошуку, будь-якої пізнавальної операції.
Але конституційно-правові категорії а priori дані людині не пустими формами, а разом з їх змістом. І саме зміст цих форм, їх онтологічний статус роблять в силу своєї загальності не тільки можливим, але й необхідним застосування конституційно-правових категорій як засобів, інструментів, знарядь в кожному окремому акті пізнання. Перевтілившись в пусті форми, залишившись свого предметного змісту, категорії дійсно не змогли б виконувати функцію засобів пізнання об’єктивної реальності, логічних форм її освоєння [4, с. 18], тобто не змогли б існувати у правовому полі та логічно діяти.
Саме тому, підводячи підсумок, відзначимо, що оскільки конституційно-правові поняття, категорії та їх визначення завжди змістовні, однак необхідно знати процес виявлення і закріплення в них цього змісту, процес їх виникнення і розвитку, тобто дослідити категорії як сходинки пізнання, проаналізувати їх гносеологічну функцію. Із цього твердження власне і випливає об’єктивно існуючий зв’язок всіх категорійних функцій, при чому гносеологічна функція спирається на онтологічну, а логічна детермінована тій та іншій (у вказаній послідовності) [5, с. 228]. Саме з цієї причини можна говорити, що категорії і поняття конституційного права можуть слугувати логічними засобами освоєння дійсності тільки у тому випадку, якщо вони: 1) виступають відображенням всезагальних сторін і зв’язків буття (тобто володіють онтологічним статусом); 2) виникають і функціонують як сходинки розвитку пізнання, що фіксує і закріплює в певній послідовності виявлений і відображений в них зміст (тобто мають гносеологічне значення).
    
Список використаних джерел:
1. Жеребкін В.Є. Логіка: [Підручник для юридичних вузів і факультетів] / В.Є. Жеребкін. – Х.: Основа, 1995. – 256 с.
2. Формальная логика. – Ленинград: Издательство Ленинградского ун-та им. А.А.Жданова, 1977. – 357 с.
3. Павлов В. Логические функции категорий пространства и времени. / В Павлов. – К.: Издательство Киев. ун-та, 1966. – 235 с.
4. Дмитриев Ю.Я. Субординация категориальных функций в трансцедентальной логике Канта и в марксистской диалектической логике / Ю.Я. Дмитриев // Философские науки. – 1990. – № 12. – С. 12-21.
5. Подорожна Т.С. Логічна функція бюджетно-правових визначень / Т.С. Подорожна // Україна в євроінтеграційних процесах: проблеми і перспективи: тези доповідей 2-ї(2005р.), 3-ї(2006р.), 4-ї(2007р.) Міжнародних науково-практичних конференцій, присвячених пам'яті першого президента МНТУ, академіка Юрія Бугая. – К.: Вид-во МНТУ, 2007. – С. 225-228.  {jcomments lock}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція