... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.10.2012 - Секція №6
Сьогодні в Україні відомі непоодинокі випадки, коли судді запізнюються на судові засідання. Чи можна вважати поведінку таких суддів допустимою? Чи є це нормою судового засідання у європейських або американських колег? Навряд чи. На відміну від українських судів, в закордонних запізнення вважається не повагою до суду як зі сторони сторін або інших учасників процесу, так і зі сторони судді. Звичайно не можна говорити, що на шляху до удосконалення відправлення судочинства і реформування його з урахуванням європейського досвіду, з поміж інших проблем це питання є найболючішим для судової гілки влади та таким, що потребує негайного вирішення. Саме тому його мало хто помічає та про яке майже не говорять.
Та даремно. Учасники судового процесу досить часто скаржаться на тривалі запізнення суддів, а чекати суддю вони мусять, адже згідно з ч.1 ст.163 Цивільного процесуального кодексу України саме головуючий відкриває судове засідання у призначений для розгляду справи час. Більше того, законодавець не зобов’язує суддів звітувати перед громадянами щодо причин їхнього «невідкладного» запізнення, що дещо обурює останніх.
Уявімо собі звичайну людину, яка звернулась до суду з тяжкою для неї життєвою проблемою яка потребує судового вирішення, людину, яка чекає на справедливість, захист, розуміння. При цьому треба пам’ятати, що до суду, паралельно зі «звичайними», нерідко звертаються люди з погіршеним станом здоров’я, або які мають важку невиліковну хворобу, є інвалідами або людьми похилого віку, мають малолітню дитину або інші проблеми якими вони є заклопотані тощо. І така людина за вказаним часом з’явилася до суду й разом з іншими учасниками процесу чекає на суддю, який з невідомих причин запізнюється. Зрозуміло, що неповажні причини та тривале неодноразове запізнення суддів може викликати хіба що обурення, неповагу до окремого судді(а можливо і до судової влади в цілому)зі сторони тих, хто чекає на нього.
Сьогодні підвести підсумок та говорити про те, як часто запізнюються судді, причини запізнень, перелік осіб, які утримуються від запізнень, питання дисциплінарної відповідальності або торкатись інших пов’язаних з цим питань практично неможливо, адже цим питанням в Україні серйозно ніхто не займається і ніякої статистики не ведеться. Але факт запізнення суддів як негативне явище лишається фактом. 
Коли суддя затримується і не з’являється у визначений час на судове засідання, це не лише обурює тих, хто на нього чекає. Відсутність контролю з боку держави за пунктуальністю судді найчастіше призводить до того, що останній має змогу використовувати час, що дорівнює тривалості його запізнення, на власний розсуд. Наприклад, суддя самовільно таким чином збільшує власну перерву на обід, «чаювання», спілкування, або більше того – у вирішенні власних життєвих проблем, що ніяк не стосуються відправлення судочинства. Виходить, держава оплачує робочий час судді тоді, коли той в свою чергу неповноцінно, частково виконує свої прямі функціональні обов’язки. За що тоді держава витрачає кошти?
Запізнення судді на судове засідання, тим паче якщо воно неодноразове, без вагомої на те причини – є проявом неповаги судді до учасників процесу. Відповідно до ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 –IV суд зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників процесу. Але ні в згаданій статті, ні в яких інших не зазначається, що при неповазі судді до учасників процесу суддя буде притягнений до відповідальності. Хоча на відміну від судді, згідно зі ст.49 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» появ неповаги до суду чи суддів, з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні на судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом. Отже, маємо ситуацію, коли суддя не нестиме відповідальності, на відміну від учасників процесу, за неповагу до честі і гідності учасників процесу.
Контроль за вчасним з’явленням судді на судове засідання змусить не лише поважати судову гілку влади з боку адвокатів, прокурорів, законних представників, громадян України. Вчасний початок розгляду справи може скоротити марно згаяний час судді, який можна використати корисно та за якого суддя буде виконувати свої безпосередні обов’язки. А це було б чималою допомогою для суддів, які сьогодні скаржаться на навантаження через обмаль часу для розгляду справ.
Контролювати запізнення судді можна, наприклад, за допомогою фіксації початку судового засідання. Фіксація початку судового засідання може бути зроблена письмово секретарем судового засідання на окремому аркуші паперу, який буде додано до протоколу судового засідання, підкріплена підписами судді, секретаря судового засідання, сторін по справі, захисника, прокурора, представників (підписи таких осіб унеможливлювали б спробу підробки зафіксованого часу; це було б об’єктивно). Початок судового засідання також можна фіксувати технічними засобами.
У випадку неодноразових або необґрунтованих запізнень суддя мав би нести дисциплінарну відповідальність. Фіксування початку судового засідання дає можливість суддям бути більш дисциплінованими та більше часу присвячувати роботі.
Це питання мало б бути розглянуто та досліджено законодавцем, адже його вирішення допоможе суддям в їх практичній діяльності, а саме – всебічному, повному та об’єктивному дослідженні обставин справи. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція