... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.10.2012 - Секція №2
Після здобуття Україною незалежності розпочався активний процес законотворчої діяльності з боку державних органів, який полягав переш за все у переході від тоталітарного режиму до демократичного. Результатом цієї роботи став прийнятий 16 червня 1992 року Закон України “Про об’єднання громадян” [1], який діє й сьогодні. 
Слід відзначити, що положення цього нормативно-правового акту не відповідають міжнародним стандартам і нормам, про що неодноразово наголошувалося представниками різних європейських інституцій. Так, 3 квітня 2008 року Європейський суд визнав український Закон “Про об’єднання громадян” таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, та є недемократичним. Суд постановив, що українське законодавство й практика його застосування обмежує право громадян на об’єднання. Відповідно до Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Україна має привести Закон “Про об'єднання громадян” та практику його застосування у відповідність до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини. Крім того, необхідність прийняття нового закону була зумовлена рекомендацією Парламентської Асамблеї Ради Європи, що викладена у підпункті 7.5.1 Резолюції ПАРЄ 1755 (2010) “Функціонування демократичних інституцій в Україні”, відповідно до якого ПАРЄ зверталась із проханням прискорити ухвалення нового закону про громадські організації в Україні для усунення недоліків існуючого законодавства про недержавні організації [2]. Саме тому перед державою постала проблема розроблення дієвого нормативно-правового акту щодо діяльності громадських об’єднань, який би відповідав готовності нашої держави та суспільства до його сприйняття та реалізації. 
22 березня 2012 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України “Про громадські об’єднання”, який вступить в силу з 1 січня 2013 року. Дія цього нормативно-правового акту поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення діяльності громадських об’єднань в Україні [3]. Новий закон “зрушив кригу” в площині пострадянського правового регулювання діяльності об'єднань громадян і, незважаючи на деякі прогалини, істотно удосконалив законодавство в даній сфері, роблячи реалізацію конституційного права на свободу об’єднання більш доступною, впорядкованою і багатогранною.
Порівняльний аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає змогу виділити такі переваги нового законодавства:
- знижено віковий ценз для засновників громадських об’єднань;
-  набули чіткого закріплення положення щодо змісту статуту громадського об’єднання; 
- удосконалено принципи діяльності громадських об’єднань та надано їх тлумачення; 
- розширено і деталізовано права громадських об’єднань; 
- спрощено порядок державної реєстрації громадських об’єднань;
- приведення положень щодо контролю за діяльністю громадських об'єднань до європейських стандартів тощо.
Окремі положення Закону України “Про громадські об’єднання” є новелами для національного законодавства, а саме:
- визнання юридичних осіб засновниками громадських об’єднань; 
- закріплення, громадськими об’єднаннями зі статусом юридичної особи, права на здійснення відповідно до закону підприємницької діяльності безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню;
- надано можливість громадським об’єднанням вільно здійснювати статутну діяльність на всій території України без перереєстрації;
- знято обмеження щодо захисту громадськими організаціями виключно прав своїх членів;
- запроваджено безкоштовну первинну реєстрація громадських об'єднань.
На нашу думку, такі нововведення цілком відповідають європейським тенденціям і є кроком до гармонізації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського союзу.
Поряд з цим, новоприйнятий Закон містить ряд спірних положень, які потребують доопрацювання. Позитивно оцінюючи надання права громадським об’єднанням на здійснення підприємницької діяльності, вважаємо за необхідне вирішення питання оподаткування доходів від такої діяльності.
Також доопрацювання потребує стаття 23 Закону, яка передбачає надання фінансової підтримки за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів відповідно до закону громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, оскільки законодавець не розкриває механізму надання такої підтримки, хоча Комітет міністрів Ради Європи у Рекомендації СМ/Rec (2007) 14 (п.58) вимагає вироблення чітких та об’єктивних критеріїв для надання будь-якої державної допомоги та підтримки неурядових організацій. Саме тому, невизначеність процедури отримання фінансової підтримки, безумовно, створюватиме можливість для зловживань при прийнятті рішення про надання тої чи іншої підтримки діяльності з боку держави [2].
Підсумовуючи зазначимо, що прийняття Закону України «Про громадські об'єднання» свідчить про виконання Україною зобов’язань, що покладені на неї як на члена Ради Європи, оскільки при його прийнятті було повністю враховано рекомендації Комітету міністрів Ради Європи стосовно діяльності неурядових організацій. Крім того, зазначений нормативно-правовий акт значно розширює можливості інститутів громадянського суспільства у порівнянні з попереднім базовим законом.
 
Список використаних джерел:
1. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст. 504.
2. Булгакова М. Новий Закон України «Про громадські об’єднання» / М. Булгакова, А.Петрів // Громадський портал Львова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gromada.lviv.ua/article/546
3. Про громадські об’єднання: Закон України від 22 березня 2012 року №4572-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 30. – Ст. 1097. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
June
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція