... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.10.2012 - Секція №4
Дослідження питання про екологічне прогнозування як функції управління у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища має зацікавлення не тільки з наукової, але і практичної точки зору. Насамперед, це важливо для аналізу змісту екологічного прогнозування як відповідної управлінської функції, а також визначення критеріїв відокремлення цієї функції від інших функцій управління у сфері екології, а саме від екологічного планування, та екологічної експертизи, та деяких інших.
Розгорнуте визначення функцій управління у сфері природокористування та охорони довкілля було зроблено в роботі «Державно-правове управління якістю навколишнього середовища». На думку авторів названої роботи, під функціями державного управління якістю навколишнього середовища варто розуміти сукупність динамічних структур (формалізованих, нормативно зафіксованих управлінських відносин) у механізмі державного управління, які відрізняються одне від одного за предметом, змістом, роллю і місцем в системі цього механізму, здійснення яких реалізує програму держави щодо збереження і поліпшення властивостей природного середовища[1, с. 189].
Питання про різновиди функцій державного управління у сфері екології пройшло певну еволюцію свого становлення і розвитку. Зокрема, з точки зору І.Д. Джайлілова, функціями державного управління є: державний облік, планування, розподіл, контроль, нагляд і вирішення спорів [2, с. 20]. 
Найбільш обґрунтовано, на нашу думку, зроблено поділ на групи функцій управління у сфері природокористування і охорони довкілля в підручнику “Екологічне право України” за редакцією В.К. Попова та А.П. Гетьмана. Автори зазначеного підручника виділяють три групи функцій, а саме: організаційні (облік природних ресурсів, екологічне планування, екологічне прогнозування, просторово-територіальний устрій об’єктів природи); попереджувально-охоронні (моніторинг за використанням природних ресурсів та охороною довкілля, екологічний контроль, екологічна експертиза); інші (інформування про стан навколишнього природного середовища, стандартизація і нормування у сфері використання та охорони довкілля, вирішення екологічних спорів) [3, c. 43].
Питання про співвідношення інститутів прогнозування і планування в системі управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища має важливе методологічне значення, оскільки воно дозволяє визначити роль цих функцій у забезпеченні оптимально ефективного управління.
Для з'ясування розходження між прогнозуванням і плануванням у сфері управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища необхідно виходити з того, що прогнозування - це процес наукового пізнання, а планування - процес активного державного впливу [4, с. 110]. Функції прогнозування притаманна предуява і рекомендаційний характер, а функції планування – категоричність і директивність.
Прогнозування, як функція управління у сфері екології, звернено до обґрунтування і реалізації планів, до оцінки очікуваних наслідків такої реалізації та ймовірних наслідків невиконання плану за даним показником. Воно лежить в основі планування, що в свою чергу є стрижнем наукового керівництва суспільством і стосується всіх основних видів суспільних процесів. Отже, прогнозування в системі управління охороною навколишнього природного середовища не тільки передумова, але й основа планування відповідної діяльності держави.
Екологічне прогнозування - самостійна функція управління у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Однак, ступінь її автономності на окремих рівнях організації управління різна. Найбільше повно функція прогнозування здійснюється на рівні загального і галузевого управління у сфері екології. На рівні окремого підприємства функція прогнозування тісно пов'язана з функцією планування і розглядається як її елемент.
Мета екологічного прогнозування складається у визначенні напрямків боротьби з забрудненням природного середовища, раціоналізації природокористування, удосконалення виробництва для мінімізації небажаних екологічних наслідків.
Завдання екологічного прогнозування визначається в дослідженні розвитку соціального простору з метою повного підпорядкування контролю і управлінню з боку суспільства, створення єдиної, розширеної само відтворюючої системи, що поєднує суспільство і його природне середовище.
Отже, екологічне прогнозування виступає самостійним видом соціально-екологічної превенції. Окрім того, прогноз, аналіз та оцінка значності очікуваних впливів на навколишнє середовище є основною стадією процесу екологічної експертизи.
 
Список використаних джерел:
1. Державно-правове управління якістю навколишнього середовища / Під ред.: Аракелян М.Р., Білого І.Л., Долгополова Л.Д. – Київ – Одеса: Вища шк., 1983. – 189 с.
2. Правові проблеми використання, управління та охорони природних ресурсів на сучасному етапі (на матеріалах Узбецької РСР) / Відп. ред. І.Д. Джалілов, – Ташкент: Фан, 1984. – 183 с.
3. Екологічне право України: Підручник / За ред.. Попова В.К.; Гетьмана А.П. – Х.: Право, 2001. – 479 с.
4. Сафаров Р.А. Прогнозування – функція соціалістичного державного управління / Р.А.Сафаров // Радянська держава і право. – М., 1982. – 110 с. {jcomments lock}


 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція