... Розум полягає не лише в знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання (Аристотель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 10.10.2012 - Секція №2
Боргова криза деяких країн Європейського союзу змушує замислитись над станом державного боргу України та подальших перспектив його існування. Правове регулювання відносин, пов’язаних з існуванням державного боргу в Україні здійснюється на підставі норм Бюджетного кодексу України. Під управлінням державним (місцевим) боргом розуміється сукупність дій, пов’язаних із здійсненням запозичень, обслуговуванням і погашенням державного (місцевого) боргу, інших правочинів з державним (місцевим) боргом, що спрямовані на досягнення збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження. Аналіз норм Бюджетного кодексу України дає змогу зробити висновок про те, що управління державним боргом здійснюється виходячи з наступних засад: законом про державний бюджет визначається граничний розмір державного боргу, відповідно до якого здійснюються запозичення; право здійснення запозичень має держава в особі Міністра фінансів України або особи, яка виконує його обов’язки, за дорученням Кабінету Міністрів України; умови здійснення державних запозичень визначає Кабінет Міністрів України; кредити (позики) від іноземних держав та організацій залучаються державою на підставі міжнародних договорів, що не потребують ратифікації, і відносяться до державних зовнішніх запозичень; з метою ефективного управління державним боргом Міністерство фінансів має право здійснювати правочини з державним боргом. Вищенаведена характеристика управління державним боргом, на підставі норм Бюджетного Кодексу України, видається не зовсім цілісною та комплексною, що може в кінцевому результаті негативно позначитись на економіці держави.
Дослідження вчених можуть дати теоретичне підґрунтя для вирішення питання стосовно сутності та значення управління державним боргом. За словами Д.Л. Головачьова, під управлінням державним боргом у широкому значенні розуміється формування одного з напрямків економічної політики держави, пов’язаної з її діяльністю в якості позичальника. Управління державним боргом полягає в наступному: 1) формування політики щодо державного боргу; 2) встановлення кордонів державної заборгованості (в тому числі у визначенні загального обсягу бюджетного дефіциту і, таким чином, обсягів запозичень, необхідних для його фінансування); 3) визначення основних напрямків та цілей впливу на мікро- та макроекономічні показники; 4) встановлення можливості та доцільності фінансування за рахунок державного боргу загальнодержавних програм. Під управлінням державним боргом у вузькому значенні розуміється сукупність заходів, пов’язаних з випуском та розміщенням державних боргових зобов’язань, обслуговуванням, погашенням та рефінансуванням державного боргу, а також регулювання ринку державних цінних паперів [1, с. 48]. 
Л.С. Брагінська у процесі управління держаним боргом вважає за можливе виділити декілька функціональних елементів: 1) безпосередньо управління, що включає в себе визначення порядку, умов випуску та розміщення державних боргових зобов’язань; 2)обслуговування шляхом здійснення операцій по розміщенню позик, виплаті відсоткового прибутку по ним, рефінансуванню та погашенню; 3) контроль за станом державного боргу [2, с. 3]. Кінцевою метою боргового управління називає баланс між мінімізацією бюджетного ризику та мінімізацією вартості обслуговування боргів. Бюджетний ризик тим менший, чим більший період до повернення боргу і тим більша вартість його обслуговування, і навпаки. 
Управління державним боргом з точки зору Ю.О. Данилова має базуватись на регулюванні таких його економічних параметрів: 1) обсяг боргу і його співвідношення з основними макроекономічними показниками та показниками, що показують здатність держави обслуговувати борг; 2) вартість обслуговування боргу та його складових; 3) структурні характеристики державного боргу (розподілення між внутрішнім та зовнішнім ринком, інструментальна структура, часова структура зобов’язань); 4) параметри запозичення (обсяг запозичення, цільові ринки та групи інвесторів, строки обігу) [3, с. 181]. 
Б.І. Альохін висловлюється за формування державою стратегії та цілей управління державним боргом, виділення засобів досягнення цілей, створення органів управління державним боргом, а також прив’язки управління державним боргом до бюджетної та грошової політики. Говорячи про обрання державою певної стратегії Б.І. Альохін вважає за необхідне з’ясувати: 1) очікувані витрати на обслуговування боргу; 2) варіацію витрат (ризик); 3) часову диверсифікацію запозичень [4, с. 166]. Також, як і Л.С. Брагінська, він виділяє основні цілі управління державним боргом – мінімізація витрат з урахуванням ризиків.
Виходячи з теоретичних аспектів управління державним боргом відносно України варто зазначити наступні проблемні моменти: відсутність стратегії управління державним боргом, недостатність правового регулювання такого складного та багатоаспектного явища, як управління державним боргом. Достатньо велика кількість поглядів на сутність управління державним боргом дає можливість обирати більш прийнятне з точки зору державної політики рішення стосовно сутності та завдань управління державним боргом. Вміле управління державним боргом, що спирається на створену на наукових засадах стратегію, повинно зменшити негативні наслідки існування боргу, дозволити в довгостроковій перспективі зменшити обсяг державного боргу і тим самим вберегти державу від нових економічних потрясінь.
 
Список використаних джерел:
1. Головачев Д.Л. Государственный долг: теория, российская и мировая практика / Д.Л.Головачев. – М.: ЧеРо, 1998. – 176 с.
2. Брагинская Л.С. Государственный долг: анализ системы управления и ее эффективности / Л.С. Брагинская. – М.: Университетская книга. – 2007. – 128 с. 
3. Данилов Ю.А. Рынки государственного долга: Мировые тенденции и российская практика / Ю.А. Данилов. – М.: ГУ ВШЭ, 2002. – 432 с.
4. Алёхин Б.И. Государственный долг. Пособие для студентов Академии бюджета и казначейства / Б.И. Алёхин. – М., 2007. – 315 с.{jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
June
MoTuWeThFrSaSu
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція