... Найбільше успіхів ми досягаємо у тому, до чого маємо найліпший хист (Античний вислів) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №2
Якщо XIX століття називали століттям виробництва, XX – століттям управління, то XXI століття, безперечно, є століттям інформації, а інформаційні процеси постають предметом свідомої, цілеспрямованої та науково обґрунтованої діяльності [1,с.4]. Сьогоднішній день вдало ілюструє загальновідомий вислів: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». В свою чергу за умов інтенсивної політики щодо інформатизації, розбудови та розвитку інформаційного суспільства особливого значення набувають інформаційні відносини. 
Насправді, до даного питання раніше зверталися чимало вчених, таких як: С.М.Іванов, О.М. Розум, Д.В. Ланде, А.М. Новицький, І.В. Сергієнко, В.Г. Хахановський, В.С. Цимбалюк, М.Я.Швець, В.К. Шкарупа, В.М. Брижка, І.Б. Жиляєва та інші.
Враховуючи зазначене вище, метою даної статті є визначення понять «інформація», «інформаційні відносини», з’ясування їх особливостей та ролі у житті суспільства; аналіз стану регулювання інформаційних правовідносин на даний момент чинним законодавством.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація – це будь-які відомості та\або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді [8].
У свою чергу, Р.А. Калюжний та В.О. Шамрай визначають інформаційне забезпечення як: забезпеченість системи управління відповідною множиною інформації; діяльність, пов’язану з організацією збору, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання і представлення інформації [3, с.116]. 
На жаль, у юридичній літературі так само немає і єдиного визначення поняття інформаційно-правових відносин. Так, М. Швець, Р.А. Калюжний, В. Гавловський, В.С.Цимбалюк визначають їх як суспільні відносини щодо інформації, які є основним об’єктом регулювання інформаційного права .
Легітимне визначення терміну «інформаційні відносини», на нашу думку, міститься у законі України «Про інформацію», згідно з яким, інформаційні відносини – це відносини, які виникають в усіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації [8].
Так, юридична наука лише нещодавно звернулася до питання особливостей інформаційних правовідносин. В.С. Цимбалюк зазначав, що головною особливістю інформаційних правовідносин є те, що вони виступають юридичною формою вираження та закріплення інформаційних відносин, які, у свою чергу, є формою певних публічних відносин [3, с.4]. 
Крім цього можна виділити наступні риси інформаційно-правових відносин. По-перше, основним об’єктом таких відносин є інформація або інформаційний ресурс. По-друге, вони існують практично у всіх сферах суспільної життєдіяльності, а їх зміст закріплюється в нормах національного права України та міжнародного права. 
Як і будь-які правовідносини, інформаційні правовідносини потребують тих чи інших нормативно – правових актів, що їх регулюватимуть. В українському законодавстві існує ряд таких законів. Так, у Законі «Про інформацію» визначено, що він регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації. Стаття 7 цього Закону визначає, що «Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. … Суб’єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію»[8]. Згідно ж зі ст.302 Цивільного кодексу України, «фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію» [9]. Закон України «Про захист персональних даних» частково регулює питання зберігання та знищення персональних даних в базах [7]. Закон України «Про доступ до публічної інформації» врегульовує доступ до персональних даних, визначає термін зберігання, обов’язки розпорядників інформації [6]. 
Таким чином, цінність інформації вимірюється рівнем максимальної корисності, отриманої від залучення оцінюваної інформації до оптимізації виконання певного завдання, за умови найліпшого способу використання цієї інформації.
 
Список використаних джерел:
1. Арістова І.В. Наука «Інформаційне право» на новому етапі розвитку інформаційного суспільства / І.В. Арістова // Правова інформатика. – 2011. – №1(29). – С. 3-11.
2. Кім К.В. Особливості інформаційно-правових відносин як різновиду адміністративно-правових відносин / К.В. Кім // Право і безпека. – 2011. – №4(41). – С. 58-61.
3. Коваленко Л.П. Інформаційні відносини / Л.П. Коваленко. – Х.: Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». – С. 9.
4. Кохановська О.В. Суб’єкти та об’єкти інформаційних правовідносин у сучасній правовій доктрині / О.В. Кохановська // Юридичні науки. – 2005. – №67-69. – С.52-54.
5. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.94 р. №3855-XII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
6. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.11 р. №2939-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
7. Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.10 №2297-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
8. Про інформацію: Закон України від 02.10.92 р. №2657-XII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
9. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція