... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 05.03.2013 - Секція №6
У теперішній час становлення інформаційного суспільства в Україні провідну роль відіграють інформаційні процеси, новітні технології та ресурси забезпечення управлінської діяльності контролюючих органів, які безпосередньо впливають на її функціонування. Наявність потужних інформаційно-телекомунікаційних систем та комп’ютерних технологій, які проникають в усі сфери суспільного життя, зокрема і у сфері оподаткування, створюють нові можливості обміну податковою інформацією між органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. 
Вагомий внесок у дослідження інформаційного забезпечення органів ДПС України зробили такі науковці та практики-податківці: В.Б. Авер’янов, М.Я. Азаров, В.І. Антипов, О.М. Бандурка, В.Т. Білоус, Р.А. Калюжний, П.В. Мельник, О.М. Розум, О.В. Солдатенко, Л.Л. Тарангул, П.В.Цимбал, В.С. Цимбалюк, Ф.А. Ярошенко та інші.
У наш час ефективність діяльності контролюючих органів стає безпосередньо залежною від інформації, яку вони одержують з різних джерел, тому процес інформатизації є соціально необхідним явищем у діяльності органів, що здійснюють саме податковий контроль. 
Інформатизація являє собою процес широкомасштабного використання інформаційних ресурсів. В процесі інформатизації відбувається систематизація інформаційних потоків на основі використання кібернетичних методів і засобів (універсальних або керованих ЕОМ, мікро- і персональних ЕОМ, мікропроцесорних блоків тощо). Інформатизація стає центральною ланкою, об'єднуючи відомості про факти і події, шляхом передавання їх у просторі й часі, що використовуються державними органами з метою збереження або отримання нових відомостей, передавання їх в інформаційному просторі споживачам інформації [1, с. 11]. 
Необхідно зазначити, що саме у результаті отримання і використання інформації виникають інформаційні відносини у політичній, економічній, культурній, соціальній, екологічній, науково-технічній, міжнародній сферах життєдіяльності людини, суспільних організацій і держави, а також контролюючих державних органах зокрема. Через інформаційні відносини, точніше, через їх упорядкування стосовно об’єкта зацікавленості, виникає інформаційна діяльність, що являє собою сукупність системних основних і допоміжних процесів пошуку, збирання, аналізу, перетворення, зберігання, та поширення інформації. Інформаційна діяльність є складовою діяльності податкових органів і спрямована на забезпечення управлінських потреб [2, c. 54].
Глобалізація економічних, політичних процесів та інформатизація суспільного життя робить наголос на інтернаціоналізації інформаційної діяльності за формування так званого «інформаційного суспільства», в якому одним з основних предметів забезпечення діяльності праці більшої частини державних органів є інформація і знання, а знаряддям праці – інформаційні технології [3, с. 23].
Можна стверджувати, що інформаційне суспільство має певні ознаки, наприклад: інформація використовується як один з економічних ресурсів з метою підвищити ефективність виробництва, зміцнити конкурентоспроможність, стимулювати інновації; вона формує інформаційний сектор в економіці, що зростає швидше за інші; інформація стає предметом масового споживання суспільства, формуючи ринок глобального інформаційного середовища, де здійснюються процеси обміну інформаційними продуктами і послугами.
Інформацією Закон України «Про інформацію» визначає документовані або публічно оголошувані відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі [4, с. 1], а об’єктами інформаційних відносин – документовану або публічно оголошувану інформацію про події та явища в галузі політики, економіки, культури, а також у соціальній, економічній, міжнародній та інших сферах.
Формування інформаційного суспільства є складним багатоаспектним процесом що зачіпає інтереси державних органів, та органів що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, зокрема. як безпосередньо, так і через інтереси організації, установи і підприємства, в діяльності яких беруть участь платники податків та зборів. 
Таким чином, формування інформаційного суспільства повинно бути направлено на підвищення ефективності використання потенціалу країни, на реалізацію механізмів розвитку управлінської діяльності контролюючих органів в цілому, і бути орієнтовано на задоволення інформаційних потреб всіх членів суспільства. Головним підсумком формування інформаційного суспільства стане забезпечення вільного своєчасного доступу населення до регіонального, державного і світовому інформаційному фонду, формування потреби і свідомості необхідності його використання в процесі своєї діяльності у кожного.
 
Список використаних джерел:
1. Соснін О.В. Місце інформаційної діяльності в інноваційній моделірозвитку економіки України / О.В. Соснін. – К., 2005. – С. 11.
2. Соснін О.В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України / О.В. Соснін. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 572 с.
3. Бєляков К.І. Деякі питання щодо формування реформи інформаційного законодавства України / К.І. Бєляков // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – 255 с.
4. Про інформацію: Закон України від 02.09.92 // Верховна Рада України; Ін-т законодавства. – К., 1996. – Т. 4. – С. 72-78. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
September
MoTuWeThFrSaSu
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція