... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 14.05.2013 - Секція №6
У сучасних умовах шлях до ідеалів правової держави та верховенства права неможливий без злагодженої діяльності правоохоронних органів, важливе місце серед яких займає прокуратура. Для вдосконалення національного правового інституту прокуратури України важливим є вивчення досвіду інших держав, у тому числі Сполучених Штатів Америки. Безсумнівно, прокуратура США була запозичена із європейських правових систем, адже інститут прокуратури значно старший, ніж ця демократична держава. Отже, ідейні витоки прокуратури США знаходяться саме в Європі, яка справила чималий вплив на цивілізаційний розвиток держав Американського континенту. 
Як видається, найбільший вплив на прокуратуру США мали правові традиції Великобританії. Наприклад, перше відоме сучасній науці використання терміну «генеральний аторней» (так у США завжди називали генерального прокурора) відбулося в Англії у 1398 р. в документі, підписаному герцогом Норфолським, на підставі якого генерального прокурора за його провину було відправлено у вигнання на кораблі [1, p. 304].
Модель англійської прокуратури мала великий влив на організацію прокуратури США. Це можна пояснити тим, що більшість її території сформувалась із колишніх колоній Великобританії, де королівська влада утворила органи прокуратури англійського зразка. Принципи та основні напрямки діяльності прокуратури теж поширились із метрополії на її колонії в Північній Америці. Назви посад прокурорської системи США, зокрема прокуратура (attorney’s office), генеральний прокурор (general attorney), генеральний соліситор (general solisitor) були рецепійовані із юридичної термінології Англії. Однак основним фактором впливу англійської прокуратури на прокурорську традицію США був нормативний вплив шляхом визнання на території цієї держави дії норм англійського загального права.
Тривалий час у Сполучених Штатах Америки розвивалися дискусії щодо значення положень загального права (базувалось на судових прецедентах Великобританії, сформованих до 1776 р.) для організації прокуратури. Судова практика засвідчила, що актуальність цих правових норм має безпосереднє значення для прокуратури та зберігає чинність на території США. Так, у 1915 р. Верховний суд Ілліноїса у справі «Фергюс проти Рассела» постановив, що в питаннях повноважень прокуратури «загальне право є частиною законодавства». З огляду на це положення, що набуло прецедентного характеру, повноваження прокуратури визначались і загальним правом, яке поставило перед прокуратурою США наступні завдання:
 правова охорона та захист державної власності, кримінальне переслідування діянь, що на неї посягають;
 підтримання обвинувачення в суді у справах про злочини, вчиненні особами, коло яких визначалося законом;
 повернення й анулювання грантів та інших коштів, помилково наданих вищою владою чи у випадку, коли відсутні їх одержувачі;
 стягнення коштів або майна за шкоду чи образу, вчинені на підвладній йому території;
 захист прав (в тому числі корпоративних) і свобод громадян від незаконних дій влади чи іншої організації шляхом скасування й оскарження неправомірних актів та застосування інших засобів протидії таким процесам;
 вжиття заходів щодо усунення з посад осіб, які незаконно займають цю посаду, а також для поновлення на посаду особи, яка була з неї незаконно знята;
 здійснення протидії зловживанням службовими особами їх владними повноваженнями з метою забезпечення суспільної довіри до держави;
 представництво інтересів держави у справах про набуття нею майна: конфіскація за державну зраду; реквізиція майна, що не має законного власника; набуття у державну власність потонулих кораблів, скарбу тощо;
 за поданням королівської канцелярії захист прав психічно хворих та інших осіб, які перебувають під захистом держави.
Хоча чимало із цих прокурорських повноважень, рецепійованих із англійського загального права, були санкціоновані у федеральному законодавстві та законах штатів, це був важливий крок у становленні прокурорської системи США. Насамперед, їх важливість полягала у тому, що прокуратура ставала засобом суспільного контролю за діяльністю державної влади та її посадових осіб, а відтак розпочалось зростання довіри громадян до органів прокуратури [2].
Водночас прокуратура Англії та США мають чимало відмінностей, зумовлених тим, що у США формувалась власна правова традиція, заснована на федеративному устрої та республіканській формі правління. До цих відмінностей можна віднести і ширші кримінально-процесуальні повноваження американського прокурора, і загальне управління юстицією (це в Англії здійснює лорд-канцлер), і виборність прокурорської посади на рівні більшості штатів і графств та багато інших особливостей. Американські правознавці Р. Крамер і Н. Сігел дійшли до висновку, що найбільшою відмінністю між прокуратурою США та Великобританії є її зв'язок із законодавчою гілкою влади. Як відомо, в Англії історично склалося так, що генеральний прокурор за посадою є членом палати громад у парламенті, де надає юридичну оцінку законопроектам і контролює законодавчі пропозиції щодо реформування компетенції лорда-канцлера [3, p. 529].
Крім генерального прокурора, в Англії членом парламенту за посадою також є генеральний соліситор (фактично заступник генерального прокурора) [4, c. 131]. Натомість у США, які чітко дотримуються на конституційному рівні доктрини поділу влади на окремі гілки, генеральний прокурор вважається класичним представником виконавчої влади і не може бути членом конгресу як законодавчого органу держави.
Таким чином, ідейні витоки прокуратури США беруть свій початок із європейського континенту, де цей правовий інститут зародився швидше та був рецепійпований у правовій системі нової держави. Основу американської моделі прокуратури (насамперед, її вищий рівень, який становлять генеральний прокурор і його заступники) було запозичено із Великобританії. Однак Англія, як і інші європейські держави, істотно відрізнялися від Сполучених Штатів Америки історією, територією, устроєм тощо. Тому своїм сучасним станом прокуратура США повинна завдячувати не стільки запозиченням із Європи, скільки власній практиці державотворення та правового розвитку.
 
Список використаних джерел:
1. Cooley R. W. Predecessors of federal Attorney General: the Attorney General in England and American сolonies / Rita W. Cooley // The American journal of legal history. – 1958. – No. 4. – Vol. 2. – P. 304-312.
2. Denney S.W. History of the office of the Illinois attorney general / Shawn W. Denney [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.illinoisattorneygeneral.gov/about/ history.html
3. Kramer R. The attorney general of England and the attorney general of the United States / Robert Kramer and Nathan Siegel // Duke law journal. – 1960. – № 4. – P. 524-534.
4. Заворотний Я.С. Аналоги органів прокуратури у Великобританії, Ірландії та на Мальті / Я.С. Заворотний // Актуальні проблеми політики. – Випуск 37. – О.: Фенікс, 2009. – С. 128-137. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
October
MoTuWeThFrSaSu
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція