... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 28.06.2013 - Секція №2
Тіньова економічна діяльність в Україні набула значних обсягів та специфічних форм прояву. Так, за різними оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, рівень тінізації української економіки сягає 40-50% ВВП. Такий імідж відлякує іноземних інвесторів від того, щоб вкладати свої капітали в розвиток української економіки.
Поширення тіньової економіки в Україні залишається однією з ключових проблем соціально-економічного розвитку, яка тягне за собою колосальні втрати бюджету . Аналізуючи нинішній стан «тіньового» сектору можна вважати, що основним джерелом одержання нелегальних доходів є ухилення від оподаткування. 
Передбачається, що наявність тіньового сектору і економіці держави призводить до:
 втрати податкових надходжень до бюджету і, як результат, ускладнення виконання фінансових зобов’язань держави;
 недієвості управлінських рішень внаслідок відсутності повної та об’єктивної інформації про розвиток економічних процесів;
 скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів через неможливість відкритого витрачання тіньовими структурами прихованих від оподаткування доходів та їх відплив за кордон;
 зменшення інтересу потенційних стратегічних інвесторів до українських підприємств,що значно гальмує процеси приватизації, фінансового оздоровлення виробництва та приплив іноземних інвестицій [3, с. 478].
При розробці заходів боротьби контролюючим органом потрібно враховувати і глобальні питання тінізації у посилення боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, та припинення фінансування тероризму, що є однією з обов’язкових умов, які випливають із міжнародних правових актів та угод, зокрема, Конвенції Ради Європи «Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом», рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та інших документів. Це зобов’язує нашу державу на міжнародному рівні запобігти тінізації та криміналізації економічних процесів. 
Визначимо, який зміст несуть у собі поняття «тінізація» та «детінізація» економіки. Тінізація – поширення практики приховування прибутків від державних органів. Детінізація економіки – це цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин та передумов тіньових явищ та процесів[2, с. 57]. Основними причинами, які гальмують процес виходу Україні з тіні є:
 системні вади податкової політики;
 відсутність повноцінного ринкового середовища;
 високий рівень корупції та некомпетентність державних службовців;
 нестабільність інвестиційного та підприємницького клімату;
 недостатній захист інвесторів тощо [2, с. 59].
У залежності від впливу на суспільство тіньову економіку підприємницької діяльності доцільно розділити на три групи:
 формування нелегальних підприємницьких структур;
 заниження результатів господарювання, ухилення від сплати податків;
 заборонені чинним законодавством певні види підприємницької діяльності. 
На підставі вищезазначеного розподілу тіньової економіки за групами, відповідно до даних, отриманих від правоохоронних органів, основними способами ухилення від сплати податків є:
 неврахований обіг (невраховані обсяги реалізації товарів і послуг, неофіційний бартер, невраховані платежі, неврахована виплата заробітної плати);
 приховування реальних обсягів прибутку й доходів (штучне завищення собівартості продукції);
 приховування доходів (для фізичних осіб);
 штучне банкрутство і штучна неплатоспроможність;
 приховування чи фальсифікація звітної документації та інформації про економічну діяльність;
 зміна підпорядкованості суб’єкта економічної діяльності. 
Наведемо наступні приклади застосування вищезгаданих способів ухилень від сплати податків. Класичним прикладом мінімізації податкових платежів є ситуація із перенесенням збитків минулих років із податку на прибуток на наступні періоди. Ще однією ситуацією є те, що сьогодні в Україні виробництво тисяч державних і приватних підприємств спеціально підтримується у стані збитковості, оскільки це дає можливість їхнім керівникам отримувати тіньові доходи. Так, за даними Рахункової палати в Україні функціонує близько тридцяти державних холдингів та акціонерних компаній, їхня заборгованість перед державним бюджетом перевищує 10 млрд. грн., а в управління їм передано майна на 9 млрд. грн. 
На нашу думку, одним із найактуальніших і найпроблемніших питань є зменшення тіньового обігу алкоголю в державі, обсяги якого за експертними оцінками становлять 18-20%. Не може також не турбувати негативна динаміка сплати податку на додану вартість, наднизьке задеклароване навантаження з ПДВ та податку на прибуток підприємствами. Використовуються схеми мінімізації податкових зобов’язань, серед яких, зокрема, використання товарного знаку на користь пов’язаних осіб або нерезидентів, нетиповий для основного виду діяльності експорт. Органами податкової служби (зараз новоствореним Міністерством доходів і зборів) вживаються заходи у боротьбі із проявами тіньового бізнесу, зокрема «фіктивним підприємництвом». 
Вченими пропонується перелік заходів, введення яких, на їх думку, сприятиме легалізації тіньової економіки:
 запровадити на певний перехідний період політику амністії щодл тіньового капіталу через відкриття йому шляхів для легального інвестування за одночасної протидії його поверненню в тінь (на нашу думку, застосування даного заходу спричинюватиме елемент безкарності особи за вчинені протиправні діяння);
 посилити контроль над відпливом капіталу за межі України; [3,с. 481]
 сформувати спеціальний реєстр та загальний перелік декларацій із заявленими до відшкодування сумами ПДВ, які вважаються сумнівними;
 запровадження моніторингу за внутріфірмовими цінами в межах холдингових компаній;
 розробити механізми, котрі стимулюватимуть застосування підприємствами податкового планування замість застосування ними тіньових схем ухилення від сплати податків, так як податкове планування відповідає стратегії розвитку підприємства і суспільства, налагоджуючи при цьому відносини в системі платник податку – податковий орган;
 удосконалити фінансову систему в частині цільового використання бюджетних коштів;
 забезпечити транспарентність бюджетної системи;
 структуризації загального фонду державного бюджету;
 перенесення (переорієнтацію) податкового навантаження в п’яти вимірах: з бідних на заможних, з активних доходів на пасивні, з прямих податків на непрямі, з технологічних галузей економіки на суб’єктів господарської діяльності, пов’язаних з експлуатацією природних ресурсів, у сфері соціального страхування – з юридичних осіб на фізичних.
Отже, враховуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що тіньовий сектор економіки України негативно вливає на розвиток економічних процесів, як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях. Важливою є не лише боротьба з тіньовою економікою, а її регламентація з боку держави на основі легалізації тих її складових, які не мають кримінального підґрунтя. Реалізація зазначених в статті заходів щодо детінізації економіки не лише сприятиме формуванню ринкового середовища, розвитку економіки, процесу демократизації суспільства загалом, а й сприятиме розвитку національного підприємництва.
 
Список використаних джерел:
1. Податковий кодекс України від 02.02.2010 №2755-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/27755-17
2. Варналій З. Шляхи детінізації економіки України та її особливості / З. Варналій // Банківська справа. – 2007. – №2. – С. 56-66.
3. Харнола Х. Боротьба органів податкової служби з тіньовою сферою економіки України / Х. Харнола // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – Вип. 19. – С. 477-482. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2020
August
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2019 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція