... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2013 - Секція №4
Існування об’єднань суб’єктів господарювання в нашій державі має багатолітню історію. Вони створювалися в промисловості, будівництві, сільському господарстві та в інших галузях економіки. 
Сьогодні в юридичній літературі та в законодавстві активно використовуються два поняття для позначення об’єднань суб’єктів господарювання – «об’єднання підприємств» та «господарське об’єднання». Вони ототожнюються та визнаються синонімами, але відповідно до норм Господарського кодексу України (далі – ГК України) мають різне значення. Відповідно, постає питання дослідження правової природи цих понять та їх співвідношення.
Досліджувана тема розглядалася такими вченими, як В.О. Джуринський, В.С. Щербина, І.М. Кравець.
У законодавстві СРСР для позначення вказаних суб'єктів господарювання використовувались такі терміни, як “промислове об'єднання”, “виробниче об'єднання”. У радянській юридичній літературі також застосовувались різні терміни: «промислові об’єднання» (В.В. Лаптєв), «групові об’єднання» (А.В. Венедиктов), «господарські об’єднання» (М.І. Коняєв). 
Слід зазначити, що радянські вчені з обережністю використовували поняття «об’єднання підприємств». З одного боку, це можна пояснити тим, що склад об'єднань був неоднорідний: до його складу могли входити не тільки підприємства, а й виробничі одиниці. Як вказує В.В.Лаптєв, в даному випадку йде мова про об’єднання змішаного типу, які включають як самостійні підприємства, так і виробничі одиниці, які не мають прав підприємств [1, с. 64]. На нашу думку, саме з вказаних причин позначення цих суб'єктів господарювання, як “об'єднання підприємств” було некоректним. Із прийняттям Закону СРСР «Про підприємства в СРСР» об'єднання могли створювати лише підприємства [2, ст.3], отже позначення багатосуб'єктних організацій як “об'єднання підприємств” стало цілком логічним. 
Як було зазначено вище, поняття “об'єднання підприємств” та “господарське об'єднання” в ГК України трактуються по-різному. Так, згідно ч.1 ст. 118 ГК України об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних і соціальних завдань. Згідно ч.2 ст. 119 ГК України господарське об’єднання – об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність. Отже, зі змісту глави 12 ГК України вбачається, що господарське об'єднання є різновидом об'єднань підприємств. 
Як зазначає І.М. Кравець, назва глави 12 ГК України не відповідає її змісту, тобто не відображає правовідносини, які врегульовує вказана глава. 
Відповідно до ч.2 ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. 
Проте право на створення об’єднань відповідно до чинного законодавства мають не лише підприємства, а й інші суб’єкти господарювання, перераховані у п.1 ч.2 ст. 55 ГК України, тобто, назва глави «об’єднання підприємств» є не повною, слід вище зазначену главу ГК України, вказує І.М. Кравець, назвати «Господарські об’єднання» [3, с.213].
В.С. Щербина також зазначає, що відповідно до назви глави 12 ГК України, норми статей цієї глави регулюють переважно відносини щодо утворення і діяльності об’єднань підприємств. Виняток становлять дві статті ГК України: ст. 125 «Промислово-фінансові групи» і ст. 126 «Асоційовані підприємства. Холдингові компанії», дія яких поширюється на об’єднання, учасниками яких є (або можуть бути) не лише підприємства, але й інші суб’єкти господарювання [4, с.108]. 
На думку В.О. Джуринського, господарське об'єднання — узагальнюючий термін, яким у науці господарського права і в законодавчих актах позначаються об'єднання суб'єктів господарювання. У ГК (ч.1 ст.119) термін “господарські об'єднання” певною мірою ототожнюються з терміном “об'єднання підприємств”. У тих випадках, коли законодавець виділяє особливості правового статусу того або іншого виду об'єднань, обумовлені порядком їх заснування, він вживає терміни «господарські об’єднання» або “державні (комунальні) господарські об'єднання” (щодо об'єднань, утворених державними (комунальними) підприємствами).
Терміном “господарське об'єднання” доцільно позначати будь-яке об'єднання суб'єктів господарювання, а не лише об'єднання підприємств, оскільки останнє є лише одним із видів об'єднань суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим, вказує В.О. Джуринський, треба внести зміни і доповнення до глави 12 ГК, в яких би йшлося про правове становище господарських об'єднань (об'єднань суб'єктів господарювання), а не про правове становище об'єднань підприємств. Відповідно до цього глава 12 ГК могла б називатися “Об'єднання суб'єктів господарювання” або “Господарські об'єднання”. Підставою для внесення такої пропозиції є ч.6 ст. 199 ГК, згідно з якою положення глави 12 ГК застосовуються також до об'єднань інших суб'єктів господарювання — юридичних осіб або об’єднань підприємств за участі таких осіб, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
В.О. Джуринський також зазначає, що господарські об'єднання, втім, як і об'єднання підприємств, не виділені як окремий вид учасників відносин у сфері господарювання, перелік яких наведено у ст. 2 ГК, але з урахуванням місця розташування глави 12 ГК “Об'єднання підприємств” у розділі ІІ, що називається “Суб'єкти господарювання”, є всі підстави для віднесення об'єднань підприємств до суб'єктів господарювання. Такий висновок підтверджується і визначенням поняття об'єднання підприємств як господарської організації, що його містить ч.1 ст.118 ГК України [5, с.139]. Отже, можна зробити висновок, що глава 12 ГК України могла б називатися «Об’єднання суб’єктів господарювання». Це дасть можливість усунути розбіжності між назвою глави 12 ГК України та її змістом. 
Підсумовуючи вищевикладене, можемо констатувати, що ГК України невиправдано визначає господарське об'єднання як різновид об'єднання підприємств. На нашу думку, “об'єднання підприємств” слід розуміти, як трактування поняття “господарське об'єднання”, про що і зазначено в ч.2 ст. 119 ГК України. Також вважаємо, що слід погодитися з думкою В.О.Джуринського, який вказує, що глава 12 ГК України могла б називатися «Об’єднання суб’єктів господарювання». Натомість запропонована назва вказаної глави “Господарське об'єднання” позбавить можливості ідентифікувати господарські об'єднання в значенні, в якому вони використовуються в ст. 119 ГК України. 
 
Список використаних джерел: 
1. Хозяйственное право / под. ред. В.В. Лаптева. – М.: Наука, 1983. – 287 с. 
2. О предприятиях в СССР: Закон СССР от 04.06.1990 г. // Ведомости СНД СССР и ВС СССР. – 1990. – №25. – Ст. 460.
3. Кравець І.М. Проблеми вдосконалення правового становища господарських об’єднань в Україні / І.М. Кравець // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали ХІІ регіональної наук.-практ. конф., 9-10 лютого 2006 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2006. – С. 213-215.
4. Щербина В.С. Господарські об’єднання в Україні: проблеми вдосконалення правового становища / В.С. Щербина // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – №2. – С. 106-119. 
5. Джуринський В.О. Господарські об’єднання в Україні: поняття та правова природа / В.О. Джуринський // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №5. – С. 137-143. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція