... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2013 - Секція №4
Правовий господарський порядок, якого прагне дійти українське суспільство, передбачає для рівних перед законом суб’єктів господарської діяльності механізм застосування взаємної відповідальності за їх правопорушення у сфері господарювання. Але як ми бачимо в сучасному житті механізм застосування відповідальності за правопорушення у сфері господарювання не є ефективним. Дуже багато правопорушень у сфері господарювання вчиняється суб’єктами господарювання свідомо. Саме тому аналіз нормативної бази яка регулює відповідальність за правопорушення у сфері господарювання є дуже актуальна.
Дослідженню відповідальності за правопорушення у сфері господарювання у правовій науці присвячено роботи М.М. Aгapкова, С.С. Алексєєва, В.Б. Ісакова, С.Ф. Кечек’яна, О.А.Красавчикова, Р.О. Халфіної та ін. Проте проблемам відповідальності суб’єктів господарювання у господарському праві уваги приділено недостатньо, тому завданням моєї наукової роботи є аналіз правової основи відповідальності суб’єктів господарювання.
Значну частину положень про відповідальність суб’єктів господарювання за результатами своєї діяльності у господарсько-правових відносинах узагальнено та визначено з прийняттям Господарського кодексу України, в якому цим питанням присвячено розділ V [1, с.120]. Крім того, окремі аспекти відповідальності знайшли своє вирішення у низці спеціальних законодавчих та підзаконних актів.
Правові наслідки порушення цивільного зобов'язання, які тісно взаємодіють з господарськими, містяться і в Цивільному кодексі України , в якому їм присвячена глава 51 [2, с. 182].
Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами [3, с. 3].
Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності [4, с. 5]. 
Закон України Про ліцензування певних видів господарської діяльності визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування [5, с. 4].
Закон України Про банки і банківську діяльність визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника [6, с. 3].
Указ Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки метою є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами [7, с. 6].
Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів [8, с.9].
Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців також вносить внесок в механізм правової бази господарської відповідальності. Він регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, допомогає суб’єктам господарювання без порушень законодавства зареєструвати свою діяльність [9, с. 7].
Ці нормативно правові акти об’єднує те що, з їхнього змісту можна дійти висновку, що господарська відповідальність загалом є матеріальною відповідальністю і за правопорушення у сфері господарювання до правопорушника застосовуються санкції майнового характеру. За винятком злочинів у сфері господарської діяльності перелічених у Кримінальному Кодексі України, але і в ньому більшість злочинів цієї сфери караються штрафними санкціями. Але ж застосування господарських санкцій повинно бути не лише способом захисту порушених прав, а й стимулом для суб’єктів господарювання, порушників охоронюваних прав та інтересів до не вчинення в майбутньому правопорушень в сфері господарювання, але такі господарські санкції майнового характеру вже певний час не зупиняють суб’єктів господарювання, а навпаки є стимулом для вчинення господарських правопорушень. Суб’єкти господарювання не стримуються від вчинення правопорушень адже знають, що покарання обмежиться лише матеріальним характером. На мою думку потрібно встановити у всій переліченій вище нормативній базі більш жорсткішу відповідальність суб’єктів господарювання за вчинення правопорушень, але відповідальність має бути не лише майнового характеру, а повинні бути присутні такі види покарань як: обмеження волі, позбавлення волі на певний строк. Це значно зменшить кількість правопорушень у цій сфері та слугуватиме не лише способом захисту порушених прав, а й стимулом для суб’єктів господарювання, порушників охоронюваних прав та інтересів до не вчинення в майбутньому правопорушень в сфері господарювання.
 
Список використаних джерел:
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради, 2003, № 18-22, ст.144
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40–44. – Ст. 356.
3. Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України від 14 жовтня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – 46. – Ст. 411.
  4. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22 листопада 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 5. – Ст. 28.
5. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. (за станом на 16 травня 2007 року ) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №36. – Ст. 299.
6. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. (за станом на 31 жовтня 2008 року) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
7. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки: Указ Президента України від 12 червня 1995 р. // Голос України. – 1995. – № 108.
  8. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року // відомості Верховної Ради України. – 1991. – №30. – Ст.379.
9. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. (за станом на 16 березня 2006 року ) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція