... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2013 - Секція №2
Інтенсивний розвиток законодавства України призвів до трансформування змісту багатьох інститутів фінансового права. У широкому розумінні дані зміни стосуються і бюджетних правовідносин, що в теорії фінансового права виділяються як підгалузь фінансового права. До прийняття Бюджетного кодексу України правові норми про відповідальність у бюджетній сфері містилися у законах про бюджет на відповідний фінансовий рік, у Кримінальному кодексі, Кодексі України про адміністративні правопорушення тощо. Питання про відповідальність за порушення бюджетного законодавства тісно пов’язані з науковою дискусією про можливість виділення фінансово-правової відповідальності в самостійний вид юридичної відповідальності, а також про сутність фінансового правопорушення як підстави фінансово-правової відповідальності [4].
У цілому проблемам юридичної відповідальності в бюджетному процесі присвячені праці В.І. Антипова, П.П. Андрушко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Л.К. Воронової, О.О. Дудорова, Н.П.Кучерявенко, Л.А. Савченко, І.А. Сікорської та інших. Однак, в більшості випадків у фінансово-правовій літературі не приділяється увага правопорушенням в сфері бюджету і відповідальності за їх вчинення. Як відомо, у Законі України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовується термін “штрафна санкція”, який ототожнюється із терміном “штраф” [3]. Згідно з зазначеним законом штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами 
Під фінансово-правовими санкціями, слід розуміти, передбачені фінансово-правовими нормами засоби державного примусу, що покладають на правопорушника додаткові обтяження у вигляді фінансової пені або штрафів. Узагальнюючи наведені положення, фінансовою санкцією можна вважати грошовий платіж за порушення законодавства, що стягується до відповідного бюджету. По-перше, зазначені стягнення застосовуються тільки за здійснене бюджетне правопорушення. Однак бюджетне правопорушення може бути підставою виникнення й інших видів охоронних правовідносин, зокрема, адміністративних або кримінальних, що є цілком виправданим, оскільки призначення цих правовідносин полягає у забезпеченні нормального існування інших, в тому числі й бюджетних, правовідносин. Санкції інших галузей права, що застосовуються за бюджетне правопорушення, будучи спрямованими на забезпечення існування та розвитку регулятивних бюджетних правовідносин, передбачені іншими галузями права. Охоронні, адміністративні, кримінальні, цивільні та інші види охоронних правовідносин є гарантією дотримання бюджетної дисципліни та законності у бюджетній сфері. Стягнення (заходи) за порушення бюджетного законодавства передбачені Бюджетним кодексом України і застосовуються виключно в межах охоронних бюджетних правовідносин уповноваженими суб’єктами цих правовідносин. По-друге, стягнення (заходи) за порушення бюджетного законодавства, передбачені санкціями бюджетно-правових норм, мають наслідком тимчасові обмеження грошового характеру або дії рішення про місцевий бюджет. До порушників фінансової дисципліни застосовуються і специфічні засоби – фінансові, зокрема, до бюджетних установ – повне або часткове закриття бюджетних асигнувань. Санкції фінансово-правової норми за своєю сутністю є економічно-юридичними (майновими), оскільки невигідність, небажаність передбачуваних ними заходів полягає у зменшенні майнової сфери правопорушника через його грошові фонди та кошти [3]. Отже, варто об’єднати їх у дві групи. Перша група – це заходи впливу, пов’язані із прямим (безпосереднім) впливом на фінансовий стан розпорядника або одержувача бюджетних коштів. Такими є заходи, що пов’язані із частковим впливом на фінансовий стан (зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів, призупинення бюджетних асигнувань), та заходи, пов’язані із повним впливом на фінансовий стан правопорушника (зупинення операцій з бюджетними коштами). Друга група – це заходи впливу, пов’язані з виконанням уповноваженим суб’єктом певних дій, наслідком яких не є прямий (безпосередній) вплив на фінансовий стан розпорядника або одержувача бюджетних коштів. Таким заходом є призупинення дії рішення про місцевий бюджет у випадку порушення вимог Бюджетного кодексу та закону про Державний бюджет.
 
Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України: за станом на 15 січня 2008 р. – Х.: Одіссей, 2008. – 104 с.
2. Трубін І.О. Загальні проблеми юридичної відповідальності за бюджетні правопорушення / І.О. Трубін. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ndifp.asta.edu.ua/files/doc/publications/trubin/Trubin_zagalni_problemu_BPC_krvidp.pdf
3. Чернадчук В.Д. Правова природа стягнень за порушення бюджетного законодавства / В.Д. Чернадчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pvuabs/texts//1.3.3.pdf {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
August
MoTuWeThFrSaSu
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція