... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 27.02.2014 - Секція №5
Законодавством України передбачається такий привілейований склад злочину, як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що закріплене у ст. 116 КК України. Вживаючи у Кримінальному кодексі поняття стану сильного душевного хвилювання, законодавець не дає йому кримінально-правового визначення.
У науково-практичному коментарі до КК України, за редакцією В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І.Борисова, В.І. Тютюгіна, дається наступне визначення поняттю стану сильного душевного хвилювання: це стан фізіологічного афекту, котрий являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує у свідомості людини, що значною мірою (хоча і не повністю) втрачає контроль над своїми діямі і здатність керувати ними [1].
Поняття стану сильного душевного хвилювання як самостійного емоційного стану, розроблено недостатньо. Стосовно цього в доктрині кримінального права України існує три групи поглядів вчених.
До першої групи можна віднести Г.В. Назаренко, М.Й. Коржанського та А.В. Байлова, які зазначають, що стан сильного душевного хвилювання – це стан фізіологічного афекту.
Г.В. Назаренко та М.Й. Коржанський зазначають, що жодний емоційний стан, крім стану фізіологічного афекту, не може настільки суттєво вплинути на психічну діяльність людини, щоб вона певною мірою втратила здатність усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними [2]. М.Й. Коржанський вказує, що між фізіологічним афектом та станом сильного душевного хвилювання існує досить велика різниця. Сильне душевне хвилювання, на його думку, може бути зумовлене будь-якою важливою для особи подією – пізнім приходом дружини з роботи, виведеним із ладу автомобілем чи навіть пересоленим борщем. Зовсім іншим є фізіологічний афект – надзвичайно сильний емоційний сплеск, емоційний вибух, що затьмарює свідомість, доводить людину до нестями, до самої межі, за якою вже настає втрата свідомості [3]. 
Аналогічну позицію займає і А.В. Байлов, який також вказує про необхідність заміни поняття «стану сильного душевного хвилювання» на «фізіологічний афект», оскільки поняття «стан сильного душевного хвилювання» відбиває кількісну характеристику емоційної реакції й має оцінний характер. Афект же – це емоційний процес, що має свою специфіку й динаміку і є якісно відмінним від будь-якого душевного хвилювання, у тому числі й сильного. Ці поняття можна розглядати як загальне і часткове. До сильного душевного хвилювання відносять не тільки різного роду афекти, а й інші емоційні стани, які виникли в результаті провокуючих дій з боку потерпілого і які не досягають стану афекту. Фізіологічний афект – емоційний вибух, який бурхливо протікає, захоплює всю особистість і відчутно впливає на поведінку людини. Він не є тимчасовим хворобливим розладом психіки, його виникнення не пов’язане з психічним захворюванням, а протікання визначається психологічними законами розвитку нормальних психічних процесів. Також, фізіологічний афект широко відомий в психологічній науці і повністю відповідає кримінально-правовим потребам [4]. 
До другої групи ми відносимо науковців, які вважають, що стан сильного душевного хвилювання – це стан афекту.
Л.А. Остапенко зазначає, що у доктрині кримінального права прийнято вважати, що законодавчому поняттю сильне душевне хвилювання відповідає вживаний у психології термін «афект». Афект – це особливий стан емоційної напруги, який являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка займає домінуюче положення у свідомості людини. Афект – медико-психологічний термін і досліджувати його самостійно у юридичному аспекті було б некоректно. Разом з тим наявність фізіологічного афекту є підставою визнання того, що особа діяла в стані сильного душевного хвилювання. Комплексна (психолого-психіатрична) експертиза, яка встановлює наявність (відсутність) фізіологічного афекту у особи під час вчинення нею злочину, не визначає чи перебувала особа в стані сильного душевного хвилювання, оскільки це належить до компетенції суду [5]. 
Б.В. Сідоров вважає правильним застосування терміну «афект», так як, на його думку, «спрощене, але неточне тлумачення відомого психологічного поняття, прагнення перевести його на більш зрозумілу, для широкого кола мову, грає не позитивну роль, а навпаки, істотно ускладнює правильне і однакове застосування норм, що регулюють відповідальність за злочини, що здійснюються в стані сильного душевного хвилювання» [6].
На погляд С.Т. Хапчаєва, афект – це структурний елемент правосвідомості, що є тимчасовим, «аварійним» способом пізнання і відображення правової дійсності, що володіє слабою мотивуючої силою і інтенсивністю прояву, що заважає здоровій оцінці правової ситуації [7]. С.Т. Хапчаев наголошує, що для подібного визначення були історичні передумови у вигляді двох основних інтерпретацій афекту: широкої та вузької. 
Вчені третьої групи вказують, що поняттям «стан сильного душевного хвилювання» охоплюється не тільки стан афекту, але й інші сильні за своїм впливом на психічну діяльність емоційні стани, оскільки зменшувати здатність особи в повній мірі усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними можуть різні емоційні стани.
О.В. Авраменко зазначає, що при визначенні поняття стану сильного душевного хвилювання слід виходити з такого: стан сильного душевного хвилювання – це короткочасний розлад психічної діяльності, у результаті якого обмежується здатність особи усвідомлювати характер своїх діянь та (або) керувати ними; обсяг поняття стану сильного душевного хвилювання може бути визначено через такі емоційні стани, як «афект», «стрес» та «фрустрація» [8]. 
    С.В. Бородін вказує на те, що під станом сильного душевного хвилювання треба розуміти не тільки стан фізіологічного афекту, але і інші сильні за своїм проявом емоції афективної сили [9]. 
За своєю психологічною структурою афект є складним психологічним процесом, який охоплює окремі емоційні стани, що характеризуються підвищеною силою дії на свідомість і волю, які настають в результаті певної зовнішньої дії. Відмінною рисою афекту від інших емоційних станів є звуження свідомості, тому людина втрачає здатність повною мірою усвідомлювати значенню своїх діянь та (або) керувати ними.
Таким чином, в стані афекту у людини відбувається ослаблення свідомого контролю та звуження свідомості. В зв’язку з цим нам видається, що у статті 116 КК України замість поняття «стан сильного душевного хвилювання» доцільно вказати емоційний стан афекту, який здатний порушувати психічну діяльність та призводити до того, що особа втрачає здатність повною мірою усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. 
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я.Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013
2. Назаренко Г.В. Уголовно-релевантные психические состояния лиц, совершивших преступления и общественно опасные деяния: [монография] / Г.В. Назаренко. – М.: Издательство «Ось-89», 2009. – 240 с.
3. Коржанський М. Й. Проблеми кримінального права: [монографія] / Коржанський М.Й. – Д.: Юрид. акад. МВС, 2003. – 200 с.
4. Байлов А.В. Кримінальна відповідальність за посягання на життя та здоров’я особи, вчинені в стані сильного душевного хвилювання: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право / А.В. Байлов. – Х.: Нац. ун-т внут. справ, 2004. – 19 с.
5. Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): автореф. дис. … канд. юрид. наук.: спец. 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право / Л.А.Остапенко. – К., 2003. – 17 с.
6. Сидоров Б.В. Аффект. Его уголовно-правовое и криминологическое значение. (Социально-психологическое и правовое исследование) / Б.В. Сидоров. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1978. – 158 с.
7. Хапчаев С.Т. Понятие аффекта в правовой науке // Вестник Челябинского государственного университета. Научный журнал. – Челябинск: Изд-во ЧелГУ, 2008, № 8. – С.17-23.
8. Авраменко О.В. Стан сильного душевного хвилювання: кримінально-правові та психологічні аспекти: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 – кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право / О.В. Авраменко. – Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 19 с.
9. Бородин С.В. Преступления против жизни / Бородин С.В. – СПб.: Юрид. центр «Пресс», 2003. – 467 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНД
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція