... Життя не навчить, якщо не має бажання порозумнішати (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №3
Призначення експертизи в цивільних справах допускається, як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього, що скеровується в межах вимог статей 27, 53, 66, 86, п.5 ст.130, 143 – 150, 171, 185, 188, 189 ЦПК України [1]. А також згідно з нормами Закону України “Про судові експертизи” (1994 р.) [2], положеннями Інструкції Міністерства юстиції України ”Про призначення та проведення судових експертиз” (1998 р.) [3] та постановами Пленуму Верховного суду України “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” № 8 від 30 травня 1998 року [4] та Пленуму Вищого господарського суду України № 5 від 23 березня 2012 року “Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності справах”, [5], а також інших нормативних актів.
Слід зазначати, що судові експертизи у сфері інтелектуальної власності може мати місце не тільки в сфері процесуальної діяльності, а й у інших сферах прокурорської діяльності, наприклад, при здійсненні наглядової та діяльності прокурора в суді відповідно із п. 3 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” (1991 р.) [6], прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз. Так, у разі необхідності, прокурором, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про прокуратуру” (1991 р.) може направлятися вимога за місцем роботи фахівця, йому особисто, в науково-дослідну чи навчальну установу про залучення спеціаліста в якості експерта. Подібна вимога у разі потреби направляється прокурором у відповідну установу і для призначення та проведення експертизи з тією ж метою, що і в судочинстві. 
При цьому невиконання посадовою особою законних вимог прокурора про виділення фахівців для проведення експертиз, а також ухилення від прибуття за викликом в прокуратуру, тягне за собою адміністративну відповідальність згідно ч.ч. 1, 2 ст.185-8 (“Ухилення від виконання законних вимог прокурора”) [7] та ч. 3 ст. 8 Закону України “Про прокуратуру” (1991 р.). Варто зауважити, що невиконання посадовою особою або громадянином законних вимог прокурора про виділення спеціалістів може бути підставою винесення прокурором мотивованої постанови про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності (ст. 24 Закону України “Про прокуратуру”).
На нашу думку, доцільно посилити діяльність органів прокуратури, оскільки вміле використання прокурорськими працівниками знань пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності у юрисдикційному процесі зможе оптимізувати встановлення важливих обставин справи та з’ясування істинної мотивації предмету спору сторін у судовій справі. Звичайно, що на практиці прокурори як представники певних сторін не виступають ініціаторами проведення судових експертиз у сфері інтелектуальної власності через недостатню обізнаність в означених аспектах, котрі потрібно було б з’ясувати в межах того чи іншого заявленого предмету спору сторін. 
Втім, згідно ч. 1 ст. 27, ч. 5 ст. 130 ЦПК України прокурор має право заявляти в суді клопотання про призначення експертизи та залучення у справі спеціалістів, а суд у разі задоволення такого клопотання чи заяви її призначити (ст. 143 ЦПК України). В клопотанні прокурора про призначення експертизи, повинні бути чітко сформульовані питання чи завдання для судових експертів [8, с. 115]. Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 143 ЦПК України прокурор має право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта та прохати суд провести експертизу у відповідній установі. 
Вважаємо, що прокурору доцільно заявляти (клопотати) про призначення судових експертиз у сфері захисту прав інтелектуальної власності, де розглядаються спори у справах про захист авторських прав (використання об’єктів авторських прав – художніх, літературних творів, фотографій, атласів і карт, креслень, комп’ютерних програм, баз даних тощо); у справах про захист прав промислової власності (використання без дозволу власника знаків для товарів і послуг, комерційних (фірмових) найменувань, промислових зразків, винаходів, корисних моделей); у справах за позовами про оскарження рішень Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про надання правової охорони об’єктам промислової власності (знаки для товарів і послуг, винаходи, корисні моделі, промислові зразки); про відмову у наданні правової охорони зазначеним вище об’єктам; про визнання недійсними правоохоронних документів на об’єкти промислової власності (свідоцтв на знаки для товарів і послуг, патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки), які були видані суб’єктам господарювання на підставі рішень Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
 
Список використаних джерел:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
2. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. 4038-XII // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 14. – Ст. 89.
3. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз: затв. наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. №705/3145 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 48. – Ст. 1715.
4. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: постан. Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1998 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
5. Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності справах: постан. Пленуму Вищого господарського суду України № 5 від 23 березня 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
6. Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 р. № 1789-ХІІ // Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид., 2013. – 35 с.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 7 грудня 1984 р. – К., 2002. – 279 с.
8. Маслова Т.Н. Проблемы участия прокурора в гражданском судопроизводстве: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.15 / Т.Н. Маслова. – Саратов, 2002. – 193 c. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція