... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №2
Проблема структурної організації парламенту посідає одну з центральних складових якісного функціонування не лише законотворчого процесу, а й усієї державної влади країни. Враховуючи політико-правові тенденції в Україні, не втрачає актуальності питання запровадження двопалатного парламенту. 
Дослідженню даного правового явища приділяли увагу багато вчених-правознавців, зокрема – В.Я. Тацій, В.Т. Маляренко, І.А. Тимченко, О.А. Фісун, А.З. Георгіца,В.С. Журавський, Л.В. Кривенко, Ю.С. Шемшученко та інші. Проте дискусії навколо актуальності запровадження бікамерального парламенту в Україні тривають надалі і багато теоретично-практичних аспектів потребують більш детального дослідження.
Виходячи з теорії конституційного права двопалатний парламент є обов’язковим інститутом країн з федеративним устроєм. Такий зв’язок федеративного устрою з двопалатними парламентами пояснюється тим, що ідея розподілу парламенту на дві палати багато в чому була зумовлена намаганням поєднати в одному представницькому органі загальнонаціональні інтереси та інтереси суб’єктів федерації. Проте в ряді унітарних країн існує бікамералізм – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія, Норвегія, Польща та багато інших [3, с. 218]. Позитивними чинниками діяльності двопалатного парламенту є: можливість врахування інтересів нації в цілому та інтересів окремих регіонів, здатність покращити законодавчий процес, шляхом утримання від непродуманих законодавчихрішень та врешті стабілізувати політичні відносини в суспільстві. Варто зазначити, що двопалатний парламент здатний забезпечити реальну демократію законодавчої гілки влади, оскільки може врахувати політичну кон’юнктуру та поєднати інтереси всіх представників влади. 
Проте даний інститут містить і негативні прояви. Зазвичай двопалатний парламент є більшим за чисельністю, тому потребує значно більших фінансових витрат [3, с. 219]. Окрім того, наявність другої палати парламенту значно ускладнює процедуру здійснення законодавчих функцій, а сама двопалатна система закладає можливість виникнення конфліктних ситуацій у структурах влади. Досить часто опоненти формування двопалатних парламентів, як правило, наголошують на тому що для двопалатних парламентів не завжди спрацьовує принцип рівності палат, у результаті чого одна з них виявляється сильнішою, ніж друга. За таких обставин одна з двох палат неминуче стає чи не потрібною, чи перетворюється на зайвий дублікат більш сильної палати. Але не менші проблеми існують у разі, коли обидві палати є однаково сильними, оскільки тоді їх конституційна рівність може з часом спричинити політичну кризу [1, с. 206].
В Україні були спроби на державному рівні створити двопалатний парламент. Яскравим прикладом цього є проведення Всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року, де виносилось на голосування питання необхідності запровадження двопалатного парламенту та скорочення чисельності Верховної Ради України. Більшість громадян проголосувала за переформатування парламенту та скорочення його чисельності до 300 народних депутатів. Даний факт висвітлює схвальну позицію народу до даного правового інституту.На основі рішень референдуму був складений законопроект, згідно якого єдиним законодавчим органом є Парламент України, що складався з двох палат – Верховної Ради України і Сенату України. Проте ані рішення прийнятті на референдумі ані розроблений законопроект не був втілений у життя.
Незважаючи на те, що всі двопалатні парламенти зазвичай мають однакову структуру, порядок їх формування, як і принципи взаємодії різних палат, виявляються відмінними у кожній країні. Тому існує необхідність в обранні тієї безпосередньої моделі бікамералізму, яка має бути реалізована в Україні, з урахуванням всіх особливостей державного устрою [2, с. 151].
На нашу думку, варто запровадити двопалатний парламент, який зміг би забезпечити децентралізацію влади. Верхня палата буде формуватись за мажоритарною виборчою системою, що посилить легітимність прийнятих парламентських рішень, а нижня – за пропорційною. Це дасть можливість поєднати політичне і територіальне представництво та закладе фундамент громадського контролю за діяльністю державних органів. Необхідно зазначити, що в сучасних умовах посилення перспективи федералізації України, бікамералізм забезпечив би перетворення конфліктів з приводу даного питання на конструктивні діалоги та запобіг би прояву сепаратизму, що вже розколює територію нашої країни.
В якості висновку варто зазначити, що бікамералізм має свої переваги та недоліки. Питання впровадження його в державі насамперед залежить від індивідуальних особливостей функціонування державної влади. Двопалатний парламент, на думку більшості вчених, здатний забезпечити реальну демократію законодавчої гілки влади. Таке вирішення питань забезпечить стабільність політичної та правової системи, а діяльність парламенту набуде реального представницького характеру.Та слід брати до уваги і той факт, що справжня демократія може існувати лише в тому суспільстві, якому притаманний високий рівень правового виховання та культури. Тому незважаючи на явні переваги двопалатної структури парламенту, не слід вважати, що всі конституційні проблеми необхідно вирішити лише започаткувавши діяльність другої палати.
 
Список використаних джерел:
1. Борденюк В.І. Деякі питання створення двопалатного парламенту в Україні в контексті зарубіжного досвіду / В.І. Борденюк // Держава і право. – Випуск № 51 – С. 201-208. 
2. Кафарський В.І. Двопалатний парламент і механізми оптимізації діяльності політичних партій / В.І. Кафарський // Держава і право. – Випуск № 46 – С. 145-150. 
3. Француз-Яковець Т. Бікамеральний парламент: правова природа та юридичний статус / Т. Француз-Яковець // Трибуна докторанта// УДК 342. 53. – С. 214-221. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція