... Приклад діє сильніше погрози (П. Корнель) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №2
З проголошенням незалежності України та демократичними трансформаціями у суспільстві кількість іноземців, які прибувають на територію України постійно зростає. Так, за даними Державної міграційної служби станом на 2013 рік в Україні на постійній основі проживає більш як 247 тис. іноземних громадян і понад 71 тис. іноземців тимчасово. Варто зазначити, що такі статистичні дані стосуються тільки зареєстрованих іноземних громадян в Україні, тоді як реальні цифри є вищими. Тому важливо розглянути особливості правового статусу іноземців в Україні.
Дослідження у сфері конституційно-правового статусу іноземців в Україні здійснювали такі науковці: В.Д. Андрієнко, С.П. Бритченко, В.В. Копейчиков, В.В. Кравченко, Є.В. Назаренко, П.М. Рабинович, О.Ф. Скакун, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, С.Б. Чехович, М.В. Цвік та інші. 
Правову основу регулювання статусу іноземців в Україні складає Конституція України,норми міжнародного права, Закони України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», інші нормативно-правові акти. 
Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
При з’ясуванні правового статусу іноземців варто звернути увагу на двоаспектний характер його регулювання. Режим іноземців визначається не тільки внутрішнім правовим законодавством, але і нормами міжнародного права, зокрема й двосторонніми договорами держав, у яких сторони встановлюють становище своїх громадян в іншій державі, що домовляється. Більше того, подвійний статус іноземця пов'язаний з наданням усього комплексу прав і свобод державою громадянської належності особи, а по-друге, гарантуванням прав людини на території іншої держави.
Так, відповідно до ст. 26 Конституції України й ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією. У такий спосіб Основний Закон закріплює національний правовий режим щодо іноземців в Україні. На відміну від громадян України, іноземцям на території держави може бути надано притулок, а також право на набуття громадянства України (ст. 7, 8 Закону) [1, c. 3].
Однак, незважаючи на відносне зрівняння у правах іноземців з громадянами, слід звернути увагу на те, що дія національного правового режиму щодо іноземців має певні межі: вони не повністю прирівнюються у правах та обов'язках до громадян України. Так, іноземці не користуються в Україні більшістю політичних прав, окрім конституційного права на звернення та можливості об’єднуватися у громадські організації [2, c. 75]. При цьому держава перебування має встановлювати такі обмеження для іноземців, які не повинні суперечити нормам міжнародного права та міжнародним зобов'язанням держави.
В умовах сьогодення варто також наголосити на ст. 14-1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у якій регламентується повернення іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію [1, c. 6].
Має свою специфіку і відповідальність іноземців. Так, нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону [2, c. 48]. Новелою законодавства в сфері правового регулювання статусу іноземців є закріплення відповідальності осіб за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
З огляду на вищесказане, можна сказати, що Україна відповідно до міжнародно-правових стандартів досить детально врегульовує правовий статус іноземців. Гарантування національного правового режиму для іноземців на території України свідчить про демократичні й гуманістичні тенденції національного законодавства. Однак подвійний характер статусу іноземців – коли вони мають своїм обов’язком виконувати закони держави, громадянами якої є, а з іншого – підпадають під юрисдикцію держави, в якій перебувають, можуть породжувати так звану конкуруючу юрисдикцію держав. Це слід враховувати при вдосконаленні правового статусу іноземців в Україні. 
 
Список використаних джерел:
1. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України: від 22.09.2011р., № 3773-VI // Голос України. – 2011. – № 199
2. Тодика О.Ю. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні / О.Ю.Тодика. – К., 2004. – C. 48, 75
3. Рабінович П.М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти) / П.М. Рабінович, І.М. Панкевич. – Львів: Астрон, 2001. – 108 c. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція