... Коментарі вільні, але факти священні (Ч. Скотт) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №4
Сучасні інтеграційні процеси вимагають наближення норм українського законодавства до європейських та міжнародних. Найбільше уваги привертають ті положення, які, наприклад, не знайшли свого зображення у чинному законодавстві України. 
У 1994 р. Міжнародним інститутом уніфікації приватного права (далі - УНІДРУА) Принципів міжнародних комерційних договорів (далі - Принципи УНІДРУА, або Принципи) - міжнародного документу недержавного походження, присвяченого проблемам загального договірного права - питанням укладання, змісту, тлумачення, виконання та невиконання міжнародних комерційних договорів.
В основі створення Принципів лежить порівняльно-правовий аналіз норм різних національних правових систем у контексті регулювання міжнародних угод. Як відзначила Адміністративна рада УНІДРУА у вступі до Принципів, останні є досить гнучкими для того, щоб враховувати постійні зміни, які відбуваються в результаті розвитку технології й економіки та торкаються практики торгівлі, яка перетинає кордони. У той же час вони намагаються забезпечити чесність у міжнародних комерційних відносинах шляхом прямого формулювання загального обов'язку сторін діяти згідно з добросовісністю і чесною діловою практикою та встановленням в деяких випадках стандартів розумної поведінки.
Одним із питань, висвітлених в даній роботі, є момент укладення договору. Фактичним моментом укладення договору є домовленість осіб про всі істотні умови договору, тоді як юридичним моментом є акцепт оферти, тобто прийняття пропозиції, яка містить у собі умови договору.
Законодавча формалізація в ст. 181 Господарського кодексу України (далі – ГК України) висвітлює, що проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору [1]. 
Відповідно до ст. 641 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна особа із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена [2]. 
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвіддчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. 
Поряд з класичним акцептом ст. 2.1.6.(3) Принципів УНІДРУА також передбачає «фактичний акцепт», коли укладення договору співпадає із правовідносинами, що вже реально розпочалися. Подібна норма також міститься у чинному законодавстві України [3].
У коментарі до ст. 2.1.5. Принципів УНІДРУА роз'яснюється, що відхилення оферти може відбуватися не тільки прямо, але й опосередковано, шляхом надсилання зустрічної оферти.
Окремим питанням, яким присвячено увагу чинним ГК України є те, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) [1].
Статтею 646 ЦК України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Принципами УНІДРУА така пропозиція не розглядається як нова оферта, а скоріше як доповнення та коригування. У ст. 2.1.11. передбачається, що акцепт може містити в собі деякі доповнення чи коригування оферти, якщо це суттєво не змінює її зміст. Норма, згідно з якою допускається акцепт із незначними змінами, є потрібною задля уникнення випадків, коли одна зі сторін намагається недобросовісно уникнути договору, посилаючись на те, що він був неукладений, оскільки акцепт містив зміни [2].
Також Принципами УНІДРУА передбачається, що зміни та доповнення до договору можуть міститися не лише в акцепті, а й у «письмових підтвердженнях» – документі, який зазвичай надсилається діловому партнеру на підтвердження щойно підписаного договору. Стаття 2.1.12 ПУ допускає можливість долучення таких умов до вже існуючого договору, якщо вони надійшли в скорому часі після укладення договору і одержувач письмового підтвердження негайно не заперечив проти них.
Ст. 2.1.14 Принципів УНІДРУА встановлює норму про допустимість укладення договору зі свідомо неврегульованими умовами. 
Відповідно до Принципів УНІДРУА основна риса оферти полягає не в тому, що в ній повинні бути чітко вказані всі істотні умови договору, а в тому, що оферент повинен завдяки оферті чітко висловити свій намір бути зобов’язаним у випадку її прийняття.
Щодо конфлікту між типовими умовами та тими умовами, на яких наполягає одна зі сторін, типові умови поступаються умовам, запропонованим іншою стороною. Такий механізм врегулювання пропонує ст. 2.1.21 Принципів УНІДРУА і це єдино можливе вирішення, оскільки зміст договору полягає у тих умовах, у яких сторони спільно відобразили свою волю. Бажано звичайно нову умову закріплювати у письмовому вигляді, окремим документом, який долучається до типових умов.
Найголовнішою заслугою Принципів УНІДРУА слід вважати те, що вони регламентували процедуру укладання договорів шляхом проведення переговорів. Відповідно до Принципів вступ у переговори не зобов’язує сторони до безпосереднього укладання договору. Кожна зі сторін має право такі переговори завершити, якщо дійде висновку, що переговори не досягають поставленої мети. В той же час ст. 2.1.15 Принципів УНІДРУА встановлює, що переговори повинні проводитися добросовісно. Це означає, що якщо сторона від самого початку не мала наміру укладати договір, а проводила переговори, наприклад, для того, щоб перебити можливість укладення договору з її прямим конкурентом, то вона може бути визнана судом на підставі ст. 2.1.15 ПУ відповідальною за відшкодування збитків, якщо інша сторона зазнала шкоди внаслідок недобросовісних переговорів [3].
Зазначемо, що чинним законодавством України, дане питання не отримало регулювання. Особа може нести відповідальность лише в тому разі, якщо її дії підпадають під ознаки недобросовісної конкуренції або ж вона отримала доступ до конфеденційної інформаціїї і розголосила її.
У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).
Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою основою створення таких організацій стає установчий договір. У ньому засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності з її створення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу тощо.
Порядок укладення договору передбачає загальну послідовність стадій, через які проходять сторони встановлюючи права та обов'язки. Укладення договорів може відбуватися за схемою «оферта – акцепт». Але така схема може мати місце в тих випадках, коли сторонам не потрібно спеціального узгодження основних умов зобов'язань і виконання такого договору є нескладним за змістом та невеликим за обсягом. Якщо ж перед укладенням договору сторонам необхідно провести цілий комплекс узгоджувальних дій схеми «оферта – акцепт» недостатньо. Укладення договорів у цьому випадку відбувається шляхом тривалих переговорів, коли сторони спільно вирішують такі питання.
Сутністю Принципів УНІДРУА, що стосуються порядку укладення договору, полягає в тому, щоб за будь-яких умов зберегти договір. Оскільки українське господарське законодавство не містить настільки широкий спектр норм щодо укладення договору, то його цілком можна доповнити Принципами УНІДРУА як звичаєвого права, що суттєво допоможе при вирішенні спорів стосовно укладення договору.
Орієнтуючись при вдосконаленні законодавства України до норм міжнародного права, корисно вносити зміни до законодавства на підставі Принципів УНІДРУА, які отримали апробацію на рівні договірного права інших країн, зокрема Європейських країн. Питання, що отримали різну практику, можуть бути урегульовані на підставі міжнародних норм.
 
Список використаних джерел:
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.: за станом на 01.01.2014 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – ст. 462.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.: за станом на 01.01.2014 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – ст. 461.
3. UNIDROIT Principles of International Commercial Contracts 2010: за станом на 2011 р. / Міжнародний інститут з уніфікації приватного права. – Офіц. вид. Рим.: Видавництво UNIDROIT, 2011. – 454 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція