... Сміливі думки відіграють роль передових пішаків в грі, вони гинуть, але забезпечують перемогу (І. Гете) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №4
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону[1, с. 7].
Ефективність реалізації особою вказаного права залежить не тільки від неупередженого та справедливого розгляду справи судом, але й насамперед від оперативності такого розгляду, яка може бути досягнута шляхом технічної модернізації судового процесу. Тому 4 липня 2012 року був прийнятий ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції», який доповнив Господарський процесуальний кодекс статтею 74-1 «Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції».
Необхідно зазначити, що даний закон вніс досить позитивні зміни до процесуального законодавства, адже ним передбачена можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що дозволить уникнути затягування судового розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття до зали судового засідання того чи іншого учасника процесу та зекономити громадянам значні кошти, що витрачаються ними до судів, які знаходяться в інших населених пунктах. Проте стаття 74-1 «Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції», якою було доповнено Господарський процесуальний кодекс України потребує деяких уточнень та доповнень.
Так, відповідно до ч.1 ст. 74-1 ГПК, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції [2, с. 74]. Тобто ініціатором участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції можуть бути не тільки сторони чи учасники судового процесу, а і сам суд. Проте законодавцем не визначено, за яких випадків та підстав суд може прийняти рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що на практиці може спричинити неоднозначне розуміння таких підстав або зловживання відповідним правом.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу суд в судовому засіданні встановлює осіб, які з’явились та перевіряє повноваження представників. Однак виникає питання щодо ідентифікації особи, що є стороною у справі, чи її представника, коли вона бере участь у ньому шляхом відеоконференції, тому дані положення ГПК потребують деяких уточнень.
Деякі труднощі виникають при реалізації стороною або іншим учасником процесу своїх процесуальних прав у випадку їх участі у судовому засідання в режимі відеоконференції. Так, відповідно до ч. 4 ст. 20 ГПК заявлення відводу судді повинне здійснюватися в письмовій формі, але при розгляді справи у режимі відеоконференції відсутня можливість безпосередньо передати дане клопотання на розгляд суду, тому необхідно визначити порядок такого подання.
Серед інших процесуальних прав сторін існують також право подавати докази, клопотання та письмові пояснення. Хоча будь-яка із сторін має право до початку судового засідання подати усі необхідні докази та пояснення, виникають деякі труднощі, коли така необхідність виникла під час судового розгляду в режимі відеоконференції. Крім того, учасник позбавляється права брати безпосередню участь в дослідженні письмових та речових доказів, тому дані положення ГПК потребують відповідних доповнень та уточнень.
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур’єра, факсу або електронної пошти. Але слід зазначити, що надання суду можливості надсилати копію ухвали факсом або електронною поштою жодним чином не гарантує отримання відповідної ухвали адресатом. Зважаючи на викладене, можна зробити висновок, що Господарський процесуальний кодекс потребує вдосконалення в частині 74-1 «Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції», а саме:
– Необхідно визначити випадки та підстави, за яких суд може прийняти рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;
– Внести деякі зміни до ГПК щодо ідентифікації особи, що є стороною у справі, чи її представника, коли бере участь у ньому шляхом відеоконференції;
– Вирішити питання щодо вдосконалення реалізації стороною або іншим учасником процесу своїх процесуальних прав у випадку їх участі у судовому засідання в режимі відеоконференції, в тому числі щодо можливості скористатися послугами представника або юриста безпосередньо за місцем знаходження сторони. 
 
Список використаних джерел:
1. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України – 2010. – № 41-42, №43, №44-45. – Ст. 529 
2. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. –№6. – Ст.56. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція