... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №5
Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні. 
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. не визначає поняття “законний склад суду”. Натомість закон передбачає ухвалення судового рішення незаконним складом суду як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що передбачає скасування судового рішення судом апеляційної чи касаційної інстанції (п. 2 ч. 2 ст.412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України).
Незаконним визнається склад суду, якщо були підстави, які виключали участь судді в розгляді справи; судове рішення підписане суддею, що не брав участі у розгляді справи; порушені правила щодо кількісного складу суддів; у розгляді справи брали участь суддя, термін повноважень яких минув; хоча б один із суддів не був обраний Верховною Радою України або призначений Президентом України у встановленому законом порядку; якщо суд у встановленому законом порядку не розглянув клопотання про відвід судді або присяжного [1, с. 743].
Більшість із зазначених порушень обумовлюють наявність такої підстави для скасування судового рішення як винесення вироку незаконним складом суду і, з урахуванням змін у кримінальному процесуальному законодавстві, вони можуть слугувати певними орієнтирами для визначення поняття “законний склад суду”.
Перш за все, законним є склад суду, який сформований згідно вимог кримінального процесуального закону щодо кількості суддів.
Вимоги закону щодо кількості суддів для здійснення кримінального провадження, з урахуванням тяжкості злочину або суб’єкта вчинення злочину, встановлено у статті 32 КПК України. Так, за загальним правилом, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти днів, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого − судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних (ч.ч.1,2 ст. 31 КПК України). При цьому слід враховувати особливості формування суду присяжних відповідно до ст. 58 закону України “Про судоустрій та статус суддів”, який діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції [2]. Також ч. 9 ст. 31 КПК України визначає особливий склад суду у кримінальному провадженні стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище 
Кримінальне провадження в апеляційному та касаційному порядку за загальним правилом здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів, при цьому кількість суддів має бути непарною. Що ж стосується кримінальних проваджень стосовно державних службовців, то в апеляційному порядку такі справи переглядаються судом колегіально у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а в касаційному порядку − у складі семи професійних суддів, які мають відповідно стаж роботи на посаді судді не менше десяти років (ч.ч. 4, 5, 9 ст. 31 КПК України).
Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, який визначається у ч.ч.1,2 ст.453 КПК України залежно від підстав перегляду судових рішень, а це або ж дві третини від складу судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України (не менше восьми суддів з дванадцяти) або ж двох третин суддів від складу Верховного Суду України.
Частиною 10 ст. 31 КПК України передбачено особливі вимоги щодо професійного судді при одноособовому та головуючого при колегіальному здійсненні кримінального провадження стосовно неповнолітньої особи. Так, судовий розгляд стосовно неповнолітньої особи здійснюється суддею, уповноваженим згідно із законом України “Про судоустрій та статус суддів” на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх. Суддя (судді), уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і може бути переобраний повторно.
Важливою обставиною, що впливає на законність складу суду, є додержання процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження. Визначення судді або колегії суддів для конкретного кримінального провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду, яка забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ та матеріалів кримінального провадження між суддями. 
Таким чином, законним є склад суду, який утворений відповідно до вимог кримінального процесуального закону щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) у конкретному судовому провадженні.
 
Список використаних джерел:
1. Кримінальний процесуальний кодекс. Науково-практичний коментар / [С.В. Ківалов, С.М. Міщенко, В.Ю. Захарченко] − Х.: Одіссей, 2013. − 1104 с.
2. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 7.07.2010 р. № 2453-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2453-17 {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
July
MoTuWeThFrSaSu
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція