... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №2
Відповідно до Закону України від 28 листопада 2002 року № 249-IV «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» [1] (далі – Закон № 249-IV) система фінансового моніторингу в Україні складається з двох рівнів – первинного та державного. Одним із ключових суб’єктів державного фінансового моніторингу є спеціально уповноважений орган, функції якого виконує Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг України), яка діє на підставі положення, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 466 [2]. Норми Закону № 249-IV щодо взаємодії Держфінмоніторингу з правоохоронними органами деталізує Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів, нова редакція якого затверджена у грудні 2013 року (далі – Порядок) [3]. Попередня редакція Порядку діяла з 2006 року і потребувала заміни, насамперед, у зв’язку з набранням чинності Податковим кодексом України та новим Кримінальним процесуальним кодексом України. Порядок визначає форму, структуру, зміст узагальнених матеріалів Держфінмоніторингу України, а також механізми та систему:
 надання Держфінмоніторингом України узагальнених матеріалів органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування (слідчі підрозділи), та оперативним підрозділам центральних апаратів, їх структурним підрозділам, органам внутрішніх справ, органам безпеки, органам, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (далі – правоохоронні органи), їх територіальним підрозділам;
 реєстрації, отримання та розгляду узагальнених матеріалів правоохоронними органами, їх територіальними підрозділами;
 отримання Держфінмоніторингом України інформації/документів про хід опрацювання узагальнених матеріалів правоохоронними органами, їх територіальними підрозділами;
 запобігання розголошенню інформації, що міститься в узагальнених матеріалах.
Основна діяльність Держфінмоніторингу полягає в одержанні інформації від визначених Законом № 249-IV суб’єктів, її обробленні, аналізі, узагальненні та передачі для подальшого реагування до державних органів, які мають відповідні повноваження. За даними офіційного сайту Держфінмоніторингу [4] протягом 2013 року отримано та оброблено 990337 повідомлень. Основну частину повідомлень про операції, що підлягають фінансовому моніторингу, надсилають банківські установи. Так, протягом 2013 року від банківських установ було отримано 96,37 % від загальної кількості повідомлень. З підготовлених у 2013 році 588 узагальнених та 234 додаткових узагальнених матеріалів направлено до органів:
 Генеральної прокуратури України – 14 узагальнених матеріалів та 15 додаткових узагальнених матеріалів;
 Міністерства доходів і зборів України – 202 узагальнені матеріали та 68 додаткових узагальнених матеріалів;
 Міністерства внутрішніх справ України – 345 узагальнених матеріалів та 141 додатковий узагальнений матеріал;
 Служби безпеки України – 27 узагальнених матеріалів та 10 додаткових узагальнених матеріалів.
Зазначимо, що у процесі своєї діяльності Держфінмоніторинг повинен в інформації, яка до нього надходить, виявляти ознаки не лише легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а й інших злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. При цьому узагальнені матеріали також передаються для подальшого реагування за підслідністю до відповідних правоохоронних органів. Рішення про наявність достатніх підстав для передачі узагальнених матеріалів до правоохоронних органів приймається експертною комісією. Протягом 2013 року було проведено 145 засідань цієї комісії.
Розгляд узагальнених матеріалів передбачає перевірку викладених в них відомостей шляхом здійснення оперативно-розшукової діяльності та/або розслідування правоохоронними органами, їх територіальними підрозділами, та прийняття рішення згідно з кримінальним процесуальним законодавством або іншими законодавчими актами. Важливо, що Держфінмоніторинг не лише передає узагальнені матеріали до правоохоронних органів, а й здійснює супроводження процесу їх розгляду.
Ще одним важливим напрямом взаємодії є залучення співробітників Держфінмоніторингу України за ініціативою правоохоронного органу у встановленому законодавством порядку до участі у заходах, які здійснюють правоохоронні органи у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, як консультантів або спеціалістів.
Взаємодія правоохоронних органів з Держфінмоніторингом здійснюється на плановій основі. Зокрема спільною постановою КМ України та НБУ від 25 грудня 2013 року №971 затверджено План заходів на 2014 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму [5].
У цілому можна констатувати, що із затвердженням нової редакції Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів правову основу взаємодії правоохоронних органів та Держфінмоніторингу загалом узгоджено з Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема із його нормами щодо підслідності. Однак найближчим часом варто очікувати певних змін у нормативному регулюванні функціонування системи фінансового моніторингу, пов’язаних з реорганізацією Міністерства доходів і зборів України, у результаті якої утворюється Державна фіскальна служба.
 
Список використаних джерел:
1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28 листопада 2002 року // Офіційний вісник України. – 2002. – №50. – Ст. 2248.
2. Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: Указ Президента України від 13 квітня 2011 року № 466 // Офіційний вісник України. – 2011. – №29. – Ст. 1272.
3. Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів: Наказ Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства доходів і зборів України, Служби безпеки України від 2 грудня 2013 року №1026/1184/739/484 // Офіційний вісник України. – 2014. – №3. – Ст. 75.
4. Підсумки роботи Державної служби фінансового моніторингу за 2013 рік [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.sdfm.gov.ua/
5. Про затвердження плану заходів на 2014 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 25 грудня 2013 року №971 // Офіційний вісник України. – 2014. – №5. – Ст. 141. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція