... Успіх вимірюється не тим наскільки високо ви вилізли, а тим, скільки ви з собою принесли (У.Роуз) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №5
Нетрадиційні методи ведення досудового слідства дуже часто та широко застосовуються працівниками правоохоронних органів в процесі вирішення певних спірних питань, які виникають в ході розслідування злочинів. Особливо, якщо слідство зупинило хід, зайшовши в глухий кут, коли важко довести вину, або невинуватість особи в процесуально-вірному порядку, і так далі. 
Такими методами пошуку істини можна назвати «детектор брехні», послуги екстрасенсів, використання гіпнозу та багато іншого. Але так як в законодавстві методів та способів розслідування «перевірка поліграфом», чи «екстрасенсорна експертиза» не передбачено, по різним причинам, всі відомості отримані подібним шляхом потрібно підтверджувати фактами, отриманими в ході слідства. Інформація отримана вищезгаданими способами може бути як вірною, так і хибною, і може як посприяти слідству, так і повністю порушити його хід, то серед спеціалістів та практичних працівників виникають суперечки що до її використання. 
Так як гіпноз та екстрасенсорика – це над можливості, які властиві далеко не всім людям та працівникам правоохоронних установ, а тим паче довести володіння людини цими здібностями практично неможливо, то поліграф вирізняється серед цих способів тим, що його дієвість доведена, науково обґрунтована, принцип роботи пояснений дослідженням внутрішньо-психічного ставлення організму до провокаційних запитань, як зовнішніх подразників, досліджувати результати його роботи може особа, яка має певну базу знань. Саме через перераховані причини «детектор брехні» і зацікавив мене, саме як нетрадиційний спосіб отримання інформації. 
Поліграф (детектор брехні, лай-детектор) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред’явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує [1]. 
Поліграфні обстеження проводяться поліграфологами в приватному, правоохоронному й державному секторах у приблизно 80 країнах. Детектор брехні найбільш активно використовується у США, Мексиці, Ізраїлі, Росії, ПАР, Колумбії, Японії, Південній Кореї, Сінгапурі, Канаді, Індії, Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії, Словенії, Хорватії, Сербії, Чехії, Словаччині, Литві, Туреччині, Саудівській Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Австралії, Філіппінах, Малайзії, Індонезії, Сальвадорі, Панамі, Гватемалі, Іспанії та ін. США очолює цей список, щорічно здійснюючи мільйони перевірок на детекторі брехні. 
Перелік відомих користувачів поліграфа у США включає: Міністерство оборони та його агенції розслідувань Армії, Флоту, Морської піхоти й Повітряних сил, Агенцію національної безпеки, Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), Секретну службу США, Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Податкове управління США, Міністерство енергетики, Адміністрацію по контролю над дотриманням законів про наркотики й численні інші розвідувальні й федеральні правоохоронні агенції. 
Поліграф також використовується штатними й місцевими правоохоронними агенціями, федеральними й окружними прокурорами, громадськими захисниками, адвокатами, відділами пробації й нагляду за умовно-достроково звільненими, державними й приватними компаніями [2]. 
В Україні послуги по детекції брехні почали надавати з 1998 року. У 1999 році п’ять англомовних офіцерів з Національної академії внутрішніх справ України (місто Київ) і Львівського юридичного інституту МВС України пройшли двомісячне навчання в Академії Судової Психофізіології в місті Ларго штату Флорида, США. По закінченню навчання вони стали першими поліграфологами України. Ініціатором цього зусилля була Українсько-Американська Асоціація Поліцейських (місто Чикаго, США), яка вже очолювала декілька подібних проектів з часу проголошення незалежності України [3]. 
Ще в 2002 році в ході інтерв'ю УНІАН начальник Головного управління карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України В. Євдокимов заявив, що органи внутрішніх справ України збираються активніше запроваджувати у своїй роботі поліграф. За його словами, в 2002 році в українських правоохоронців працювало 15 поліграфів, якими активно користуються у Дніпропетровській, Луганській областях, Києві, Донецьку, Черкасах та Криму. В планах МВС України передбачено проведення тендерів на закупівлю поліграфів, після чого їхнє використання передбачається у всіх обласних управліннях внутрішніх справ. 
За час проведення експерименту з використання поліграфа, який тривав з 2000 року до весни 2002 року, правоохоронці за допомогою пристрою розкрили 119 тяжких злочинів, в тому числі викрадення дитини, 40 вбивств, 15 розбійних нападів, розшукали шестеро злочинців та чотирьох зниклих безвісти громадян. 
На теперішній час поліграф вже більше 12 років використовується у Львівському юридичному інституті МВС. Поліграфологи інституту багаторазово надавали допомогу УМВСУ в областях у проведенні поліграфних тестувань осіб, стосовно яких порушені кримінальні справи. Загалом було проведено вже понад 3000 тестувань за різними напрямками. Інститут також надає допомогу громадянам при вирішенні проблем приватного характеру[4].
Результати перевірок на детекторі брехні використовуються як докази в суді в деяких країнах, наприклад, у Японії, Індії, США. У Сполучених Штатах Америки, більшість штатів дозволяють використання результатів поліграфних перевірок у якості доказів, якщо сторони погодилися на їхню допустимість до проведення поліграфного обстеження, відповідно до умов угоди. 
В Україні застосування поліграфа прямо законодавством не передбачено. Тобто, немає прямого дозволу або заборони на його використання. В таких випадках традиційно використовується принцип "все, що не заборонено законом, дозволено". Але є одна інструкція, яка прямо дозволяє використовувати поліграф, але у вузькому професійному колі. 
     Мова йде про «Інструкцію по використанню комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України». Ця інструкція регулює використання детектора брехні для відбору, підбору і розстановки кадрів органів внутрішніх справ (ОВС). 
Незважаючи на відсутність законів про використання поліграфа, він дедалі активніше використовується українськими фахівцями для перевірки співробітників, родичів, для здійснення експертизи під час судового розгляду тощо. До речі: в багатьох юридичних джерелах, провідні фахівці в галузі юриспруденції, пропонують використовувати «детектор брехні», як альтернативу присязі, яку дає свідок. Також висновки такої експертизи в Україні можуть бути визнані доказом у справі і використовуватися судом при винесенні рішення або постановленні вироку. Однак, такий доказ не може бути єдиним доказом провини, а лише додатковим, або непрямим. 
Що до точності приладу, то останні дослідження показують, що точність нових комп'ютерних поліграфів становить близько 100 відсотків [2]. 
Протягом останніх 75 років було проведено понад 250 досліджень щодо вірогідності, точності й надійності поліграфних обстежень які проводила компанія American Polygraph Association 1996 Polygraph Issues & Answers. Виходячи з дванадцяти окремих досліджень, що включають у себе 2174 реальні випадки починаючи з 1980 року, точність висновків кваліфікованих поліграфологів становить 98%. 
Дослідження ясно свідчать про те, що за умови проведення компетентним поліграфологом, перевірка на детекторі брехні є найточнішим доступним засобом визначення правди й брехні. 
Отже, «детектор брехні», як на мене є навіть більше ніж корисним в процесі ведення слідства, але до прямого впровадження поліграфа в систему процесуальних дій не готова ні країна, ні правоохоронна система, ні законодавча база, а якщо бути точнішим, то повна її відсутність що до правового регулювання використання поліграфа. Відстрочує також впровадження даних технологій відсутність вітчизняних навчальних баз для підготовки спеціалістів даної галузі, саме тому законодавець повинен набратися мужності і врегулювати використання поліграфа, встановити вимоги до осіб, які отримують сертифікат (свідоцтво, диплом), який дозволяє бути поліграфологом, тобто захистити осіб, яких перевіряють від дилетантів і самозванців. Прийнявши до уваги та виправивши всі вищезгадані недоліки, на мою думку, можна впроваджувати в закон такий прилад, як поліграф, і законодавчо визначати його загальну обов’язковість для учасників судового процесу.
 
Список використаних джерел:
1. Інструкція щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України: затверджено наказом МВС України від 28.07.2004 № 842 // Офіційний вісник України від 19.11.2004. – 2004. – № 44. – стор. 228. – стаття 2922, код акту 30542/2004
2. Волик А.В. Детектор брехні, поліграф: питання й відповіді / А.В. Волик // Право: теорія та практика. – № 8. – 2010. – С. 8-15.
3. Детектор брехні, практика застосування // Бизнес-Форум [Електронний портал]. – Режим доступу: http://forum.liga.net/pda/Messages.asp?did=157054 
4. Використання детектора брехні в Україні – про що мовчить закон? // Українська правда. – 23.09.2013 р. [Електронний портал]. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/columns/2013/09/23/6998462/ {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція