... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №3
Актуальність питання захисту права працівників на оплату праці пояснюється неповною відповідністю чинного трудового законодавства новим економічним реаліям та неповне врахування особливостей всіх організаційно-правових форм господарювання.
Основними не економічними причинами ж порушення вимог законодавства про оплату праці є низький рівень правової культури як з боку роботодавця, так і з боку працівника, а також низький рівень активності з цього питання професійних спілок.
Відповідно до частини 4 статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом [1, с. 141].
При цьому, згідно частини 7 статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом [1, с. 141].
Відповідно до «Тлумачного словника» В.Даля «захист» – це «заступництво, покровительство» [2, с. 668].
У науці трудового права під захистом прав та законних інтересів працівників розуміють сукупність матеріально-правових заходів, організаційних і процесуальних способів припинення і попередження порушень трудового законодавства, відновлення порушених трудових прав громадян і відшкодування понесеної внаслідок цього шкоди о3. с. 5233.
Правовий захист як юридична діяльність включає правотворчу і правозастосувальну діяльність. Правотворча (законотворча, нормотворча) діяльність в рамках правового захисту представляє собою розробку, видання і здійснення уповноваженими на це органами норм права, в яких закріплюються гарантії охорони і захисту прав людини, встановлюються повноваження суб´єктів правозахисних правовідносин, процесуальний порядок реалізації права на захист і відповідальність суб´єктів за порушення прав [4, с. 23].
У нашій державі на даному етапі захист права працівників на оплату праці активізується правозахисною діяльністю у національних та міжнародних інституціях й імплементацією міжнародних стандартів у національне законодавство та юридичну практику [5, с. 68].
Грибанов В.П. вважав, що право на захист не зводиться лише до можливості звернення за захистом до державних органів, а включає в себе можливість особи використати всі дозволені законом засоби впливу на порушника, захищати належне їй право своїми діями [6, с.106]. 
Аналіз діючого законодавства свідчить, що в матеріально-правовому аспекті право на захист включає в себе наступні елементи:
– можливість працівника, право на оплату праці якого порушено, використати не заборонені законом засоби примусу на порушника, у тому числі і за допомогою самозахисту;
– можливість працівника, право на оплату праці якого порушено, звернутися до компетентного органу (державного чи іншого) з вимогою про захист порушеного права.
В юридичній літературі майже безспірно розрізняють дві форми захисту права працівника на оплату праці:
а) юрисдикційну;
б) неюрисдикційну.
Під юрисдикційною формою захисту необхідно розуміти діяльність уповноважених державою органів із захисту порушеного права.
Суть юрисдикційної форми захисту полягає у тому, що особа яка оспорює право чи законний інтерес, звертається до державних або інших компетентних органів, на які законом покладено обов’язок прийняти необхідні заходи для відновлення порушеного права і припинення правопорушення.
У межах юрисдикційної форми розрізняють загальний і спеціальний порядок захисту трудових прав та охоронюваних законом інтересів. 
Загальний порядок захисту включає можливість звернення працівника до суду. Спеціальний ж порядок захисту передбачає захист порушеного права працівника на оплату праці органами прокуратури та іншими державними органами зі спеціальною компетенцією.
Під неюрисдикційною формою захисту розуміють дії працівників по захисту права на оплату праці, які здійснюються ними самостійно без звернення до спеціально уповноважених органів.
Серед них слід виділити такі:
а) примирно-третейські процедури;
б) самозахист;
в) громадський захист виборними профспілковими органами.
Основною характерною ознакою неюрисдикційних форм захисту є не вирішення спору, а діалог сторін для досягнення компромісу.
Питання захисту права працівників на оплату праці, зважаючи на його соціальну актуальність та значущість, слід віднести до найважливіших питань трудового права.
Вивчення, розроблення та обговорення даної проблеми сприяє підвищенню рівня правової культури роботодавців та працівників, а також осіб, пов’язаних з правотворчим, нормотворчим та правозастосовними процесами.
 
Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– №30.– Ст.141.
2. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / В. Даль. – М., 1965. – Т.1. – С. 668.
3. Трудовое право России. / под ред. С.С.Маврина, Е.П.Хохлова. – М., 2002. – 560с.
4. Стремоухов А.В. Правовая защита человека / А.В. Стремоухов. – СПб.: Изд-во СПбГУП, 2007. – С. 23.
5. Темченко В. Особливості юридичного змісту термінів “захист” та “охорона” у механізмі забезпечення прав і свобод людини / В. Темченко // Право України. – 2005. – №9. – С. 68.
6. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411 с. {jcomments on}
 

 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція