... Роби велике, не обіцяй великого (Піфагор) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №4
В умовах становлення та інтенсивного розвитку ринкових відносин в Україні особливо важливим є вирішення питань, пов’язаних з припиненням юридичних осіб із збереженням правонаступництва. Значно посилився інтерес, перш за все, до такого способу припинення юридичних осіб, як злиття, що зумовлено в основному економічними причинами, насамперед необхідністю зміцнення позицій того чи іншого суб’єкта господарювання на відповідному ринку. Водночас досі існує низка проблем, що стосуються правового регулювання злиття юридичних осіб. Тому постає потреба їх детального теоретичного аналізу.
Метою даної проблеми є виявлення проблемних питань в правовому регулюванні злиття юридичних осіб.
Певною мірою ця наукова проблематика привернула увагу фахівців, які спеціалізуються в галузі цивільного права. Висвітленню низки актуальних аспектів присвятили праці такі вчені, як І. Кучеренко, Н. Щербакова, О. Кібенко, О. Янкова, І. Спасибо-Фатєєва, Б. Архіпов та інші. Однак, слід підкреслити, що у численних публікаціях, присвячених цій проблематиці, ще недостатньо розглянуто окремі питання, що стосуються теоретичного аналізу цивільно-правових норм, які регулюють порядок злиття юридичних осіб. Для усунення прогалин, требо зробити аналіз положень Цивільного і Господарського кодексів України. 
Цивільний кодекс України не містить визначення поняття «злиття юридичних осіб». Відповідно до ч. 2 ст. 59 Господарського кодексу України, у разі злиття суб’єктів господарювання усі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, утвореного внаслідок злиття [1]. Також Господарський кодекс України передбачає злиття та приєднання серед способів припинення діяльності юридичної особи, але, продовжує використання терміну «реорганізація» та називає злиття і приєднання серед загального переліку способів реорганізації. Додатково, Господарський кодекс України зазначає реорганізацію як спосіб створення юридичної особи. Слід підкреслити, що саме злиття є історично першим способом припинення юридичних осіб з правонаступництвом, з якого й дістало подальший розвиток законодавство про реорганізацію на території сучасних пострадянських держав [2].
Порядок правового регулювання злиття юридичних осіб здійснюють, такі нормативно-правові акти як: Цивільний і Господарський кодекси України, Закони України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства».
Проаналізувавши ці нормативно-правові акти, требо зазначити, що порядок здійснення злиття юридичних осіб все ж потребує удосконалення. Насамперед необхідно внести зміни у ч. 3 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою, у разі припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання, рішення про припинення юридичної особи підписується уповноваженими особами юридичної особи або юридичних осіб, що припиняються, та юридичної особи-правонаступника, оскільки правонаступника (у разі злиття юридичних осіб) ще не існує [3].
Висновок. Отже враховуючи достатнє правове регулювання злиття юридичних осіб, все ж необхідно усунути деякі термінологічні неузгодженості окремих підзаконних нормативно-правових актів з ЦК та ГК України, удосконалити положення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», що регулюють порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженим ним органом щодо припинення юридичної особи шляхом злиття, закріпити в ЦК України загальну норму про обов’язкове укладення договорів про злиття (та приєднання) юридичних осіб.
 
Список використаних джерел:
1. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної ради України. – 2003. – №18-22. – Ст.144
2. Несинова С.В. Господарське право України / С.В. Несинова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pb8.ru/66t
3. Щербина В.С. Господарське право: підруч. – 3-тє вид. / В.С. Щербина. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 656 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція