... Таємниця успіху у тому, щоб бути готовим скористатися зі слушної нагоди, коли вона настане (Б. Шоу) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №4
Існує необхідність ознайомлення із процедурою повернення сплаченого судового збору, адже зазначена процедура зустрічається досить часто та має свої особливості.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених законом. Судовий збір включається до складу судових витрат [1].
Повернення судового збору може здійснюватися лише при наявності зазначених у законодавстві підстав. Такі підстави передбачені у статті 7 Закону України «Про судовий збір», а саме:
– зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
– повернення заяви або скарги;
– відмови у відкритті провадження у справі;
– залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
– закриття провадження у справі [1].
У разі виникнення підстави для повернення судового збору, його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 [2]. Зазначеною постановою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
У разі виникнення підстав, що не перераховані вище, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 [3]. Вказаним порядком визначається процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету. Водночас дія цього Порядку не поширюється на операції з повернення коштів з бюджету за рішенням суду.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:
– в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір;
– в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом);
– в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ.
В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору [4].
Таким чином, на сьогодні законодавчо врегульована можливість повернення вже сплаченого судового збору при різних обставинах. Особа подає до органів Казначейства: заяву про повернення судового збору із обов’язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П.І.Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта, адреси та номера контактного телефону одержувача, реквізитів рахунку одержувача коштів, суми платежу, що підлягає поверненню. До заяви додається судові рішення із зазначенням про повернення судового збору (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
 
Список використаних джерел:
1. Про судовий збір: Закон України від 08 липня 2011р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 14. – Ст.87.
2. Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011р. № 845 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 61. – Ст. 14.
3. Про затвердження Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів: Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2013 року № 787 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 77. – Ст. 72.
4. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013р. № 7 // Вісник господарського судочинства. – 2013. – № 2. – Ст. 20. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція