... Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №1
Актуальність теми. В сучасних умовах розвитку України як цілісної держави неодмінно постає питання про необхідність становлення досконалої системи публічної влади на всіх організаційно-правових рівнях, зростає неабияка потреба в підвищенні ефективності управлінської діяльності в усіх сферах влади. Найбільш наближеними до населення є органи місцевого самоврядування, служба яких спрямовується на покращення життєвого рівня, матеріального добробуту, а також успішний розвиток підприємств та установ, які діють на певній території.
Причинами, які на сучасному етапі протистоять плідній та ефективній взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування є, насамперед, відсутність чіткого розмежування повноважень та відповідальності між цими органами. Саме тому проблема вдосконалення спільних дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування є достатньо актуальною у наш час змін, запровадження нових реформ та інших трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні.
Аналіз останніх наукових публікацій та досліджень показав, що проблеми ефективної та плідної взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування розглядаються в працях цілого ряду українських вчених та дослідників: В. Бакуменка, В.Карпенко, А. Крусян, П. Надолішнього, Н. Нижник та ін.
Виклад основного матеріалу. Характер відносин між різними гілками і рівнями державної влади, їх статус та статус органів місцевого самоврядування визначається перш за все Головним Законом України – її Конституцією та діючим законодавством.
У Конституції України говориться про закріплення двох систем влади на місцях: місцевих державних адміністрацій, які є місцевими органами виконавчої влади [ст. 118, 119] та місцевого самоврядування [ст. 140, 143] як публічної влади територіальних громад [3]. Це – різні за своєю юридичною природою і, перш за все, за функціями та повноваженнями системи місцевої влади. Конституція України не припускає заміни органів місцевого самоврядування державними адміністраціями. Проте на практиці процес реалізації функцій і повноважень обох органів місцевої влади породжує неоднозначні питання щодо встановлення меж їх функцій, повноважень, відповідальності, а також способів вирішення компетенційних суперечок тощо.
Основні засади взаємодії місцевих органів влади визначені в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» [ст. 43, 44, 49, 71, 73, 74, 76, 79] та Законі України «Про місцеві державні адміністрації» [ст. 17, 18, 19, 21, 25, 28, 35, 44] [1, 2]. Виходячи з потреби встановлення та організації в Україні такої системи влади на місцях, яка здатна забезпечити необхідну єдність виконавчої влади та самостійність органів місцевого самоврядування, ці закони розмежовують повноваження даних органів. Проте дане розмежування не досить чітке. У двох законах шістнадцять повноважень органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій дублюються повністю і дванадцять – частково [4]. Саме через це виникають проблеми визначення границь діяльності між органами місцевого самоврядування та державними адміністраціями. Але таке положення не лише викликає певні протиріччя між органами влади, а і є сприятливим ґрунтом для взаємодії представницької і виконавчої гілок влади на місцях, без якого неможливо якісно виконувати завдання щодо подальшого розвитку економіки та культури, соціального захисту населення, підвищення рівня життя громадян.
Основним інструментом, що забезпечує дієвість співпраці між обласною радою та облдержадміністрацією є узгодження спільних дій. Це досягається координацією роботи по плануванню діяльності на місяць, квартал, півроку та рік, що дає можливість узгодити позиції двох гілок влади уже на початковій стадії.
Висновки. Отже, необхідно здійснити чітке розмежування повноважень та оптимально вдосконалити взаємодію між органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, передачу надлишкових функцій від центральних органів виконавчої влади до органів місцевої влади.
Подальше вдосконалення взаємодії місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, на мій погляд, може здійснюватися шляхом:
1) внесення змін у закони «Про місцеві державні адміністрації» і «Про місцеве самоврядування в Україні» з питань взаємодії цих органів та трансформації деяких делегованих повноважень;
2) розробки механізмів розмежування і співвідношення компетенції органів місцевої публічної влади;
3) вирішення проблеми територіальної організації країни, реформування адміністративно-територіального устрою;
4) зміни структури органів виконавчої влади з переходом від галузевого до функціонального принципу їх побудови, закріплення за ними, перш за все, контрольно-наглядових функцій;
5) створення на регіональному рівні координаційних рад з питань взаємодії місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.
Це буде якомога краще сприяти підвищенню продуктивності взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в контексті здійснення змін у державі.
 
Список використаних джерел:
1. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua.
2. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. № 586 XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon1.rada.gov.ua.
3. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Україна, 1996. – 119 с.
4. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток / за заг. ред. А.В.Толстоухова, Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук. – Д.: Монолит, 2010. – 400 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
January
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція