... Коли суть справи обміркована заздалегіть, слова приходять самі собою (Гроцій) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 29.05.2014 - Секція №1
У цивілістичній науковій доктрині проблемі поняття правової послуги як юридичної категорії приділяється значна увага вчених. Після прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу» [1] деякі питання щодо надання правових послуг отримали окрему законодавчу регламентацію, однак, незважаючи на прогресивний характер вказаного нормативно-правового акту, законодавець так і не спромігся надати нормативного визначення правової послуги, яке б відображало юридичну сутність останньої, що, безумовно, негативно впливає на розвиток правовідносин щодо надання правових послуг.
У ст. 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» законодавець надаючи визначення правової допомоги, вказує, що це «надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення». У п. 3 ч. 1 цієї ж статті після формулювання «нижче наведені терміни вживаються у такому значенні» вказується, що «правові послуги – надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації». Як бачимо з наведених нормативних положень, законодавець не дає визначення терміну «правові послуги», а лише через тире перераховує види правових послуг, що, в свою чергу, передбачені у ст. 7 та ст. 13 цього ж закону.
Звертаючись до нормативно-правових актів, що регулюють інші види послуг, зазначимо, що, зокрема, Закон України «Про адміністративні послуги» вказує, що «…адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом адміністративних послуг…» [3]. Закон України «Про соціальні послуги» визначає соціальну послугу як комплекс заходів з надання допомоги визначеному колу осіб. З наведених положень законодавства вбачаємо, що законодавець надаючи нормативне визначення того чи іншого виду послуги, вказує на діяльність або комплекс дій, чим підкреслює триваючий характер послуги [4]. 
У юридичній літературі науковці дають різні доктринальні визначення юридичної послуги. О.В. Орлов пропонує юридичну послугу визначати як специфічний вид матеріального блага, що слугує засобом задоволення потреб за рахунок здійснення юридичної діяльності (шляхом вчинення дій) одним суб’єктом (послугонадавачем) на користь суб’єктивного інтересу іншого суб’єкта (послугоотримувача), у якого також може виникнути до послугонадавача зустрічна правомочність вимоги [5]. Т.І. Ільїна вважає, що правові (юридичні) послуги (допомога) – це діяльність по створенню і передачі конкретної інформації послугоотримувачу або третій особі (державному органу, посадовій особі і т.д.), необхідної для захисту прав і законних інтересів послугоотримувача [6]. В.С. Кашковський юридичну допомогу визначає як професійну юридичну підтримку самої правової діяльності конкретної особи щодо реалізації його прав, свобод, законних інтересів у формах її повного або часткового заміщення або підготовки до неї [7]. В.П. Третякова юридичну послугу розуміє як діяльність (сукупність дій) виконавця, що має юридичну освіту, за завданням і на користь послугоотримувача, з метою задоволення його індивідуальних потреб, пов’язаних з юриспруденцією і правом, в процесі її здійснення, спрямована на отримання, як правило, нематеріального результату [8, с. 6]. О.М. Щуковська, у свою чергу, правову послугу пропонує визначати як сукупність професійних дій особи – спеціаліста в області права, в результаті чого змінюється матеріально-правове або процесуально-правове становище суб’єктів цивільних прав і обов’язків – громадян та юридичних осіб [9, с. 23-24].
На підставі аналізу наведених вище доктринальних визначення, можемо сказати, що спільним для них є вказівка на діяльність або сукупність дій професійного юридичного характеру послугонадавача та спрямованість на задоволення потреб, пов’язаних із застосуванням правових норм, послугоотримувача. 
Відтак, вважаємо, що до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» необхідно внести зміни та викласти її у наступній редакції: 
«4) правова послуга – діяльність, що передбачає вчинення дій фактичного та/або юридичного характеру послугонадавачем, пов’язаних із застосуванням законодавства, що здійснюється на користь та в інтересах послугоотримувача, спрямована на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів останнього, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення».
 
Список використаних джерел:
1. Про безоплатну правову допомогу: Закон України від 2.06.2011 р. № 3460-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – ст. 577.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – ст. 356.
3. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 р. №5203-VI // Відомості Верховної Ради. – 2013. – № 32. – ст. 409.
4. Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 р. № 966-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – ст. 358.
5. Орлов А.В. Гражданско-правовое регулирование отношений в сфере оказания юридических услуг: сравнительно-правовое исследование: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / А.В. Орлов. – М., 2009. – 174 с.
6. Ильина Т.И. Обязательства по оказанию правовых услуг в Российской Федерации: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Т.И. Ильина; Российский государственный социальный университет. – М., 2007. – 22 с.
7. Кашковский В.С. Юридическая помощь как правовая категория и социально-правовое явление: вопросы теории и практики: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / В.С.Кашковский. – Тамбов, 2009. – 200 с.
8. Третякова В.П. Обязательства возмездного оказания юридических услуг: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.П. Третякова. – Томск, 2009. – 26 с.
9. Щуковская О.М. Правовое регулирование деятельности по оказанию правовых услуг: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.М. Щуковская. – Санкт-Петербург, 2001. – 25с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2022
Травень
ПнВтСрЧтПтСбНД
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція