...Здібним заздрять, талановитим шкодять, геніальним лестять (М.Фадуль)...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2014 - Секція №5
Життя та здоров'я громадян правової демократичної держави є найвищою цінністю в державі, і тому їх правовий захист – одна з головних функцій держави взагалі та правоохоронних органів зокрема. Саме тому складні та малодосліджені питання протидії злочинам проти життя та здоров'я особи завжди знаходились у спектрі наукових досліджень багатьох вчених-криміналістів. Незаконна трансплантація органів або тканин людини має своє особливе місце у проблематиці протидії злочинності в Україні у сучасних умовах розвитку науково-технічного прогресу. 
У другій половині і особливо до кінця XX ст. практичній медицині стали доступні методи лікування різних невиліковних захворювань людини шляхом трансплантації органів або тканин [8, с. 1]. Були науково розроблені і передані в широку медичну практику методики пересадки серця, нирок, печінки і деяких інших органів, їх частин та окремих тканин [1, с. 7]. Щорічно трансплантацію серця потребує 2 тис. українців - не виконується жодної пересадки, пересадку нирки чекають 4 тис. осіб на рік - отримують у кращому разі 100, пересадку печінки потребує 2-2,5 тис. хворих - отримує її 30-40 осіб. Пересадка органів не терпить поверхневого розгляду - це тема, яка зачіпає безліч різних аспектів. Найбільш дорогою і складною є пересадка серця. Головна складність трансплантації серця, крім дефіциту донорів, необхідність сумісності тканин реципієнта і донора, що буває рідко. Крім того, будь-яка пересадка вимагає складної апаратури і високо підготовленого персоналу. Всі ці моменти роблять трансплантацію для рядового українця позамежною [4]. 
Вищезазначене загострення соціальних та цивільно-правових взаємин у такій життєво важливій сфері охорони здоров'я не може не призвести до різного роду порушень закону – від незначних до тяжких злочинів таких, як вбивство з метою вилучення органів для трансплантації [2, с. 24]. Більше того, аналіз кримінальної обстановки в багатьох країнах показав, що даною ситуацією і її розв’язанням (у вигляді нового виду незаконного бізнесу) зацікавилися представники кримінального світу, а особливо транснаціональні злочинні угруповання [3]. Загостренню кримінальної ситуації в даній сфері сприяла низка факторів, зокрема: велика незадоволена потреба в донорських органах; поява у 90-х роках XX ст. організованих злочинних груп, які, переслідуючи цілі особистого збагачення і посилення своєї фінансової могутності, готові піти на будь-які злочини; наявність великої кількості медиків, які не мають гідного матеріального забезпечення; відсутність адекватного правового регулювання у сфері трансплантації органів та тканин людини та ряд інших факторів [7, с. 140]. Тенденція до порушення законодавства у зазначеній сфері була відзначена і закріплена Законодавцем в Кримінальному кодексі України у статті 143 «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини», яка дає кримінально-правову оцінку найбільш небезпечних проявів злочинності у цій сфері. 
Дослідженням окремих питань порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як В.П. Сальников, С.Г. Стеценко, С.С. Тихонова, С.В. Гринчак, А.В. Мусієнко. Однак, не дивлячись на особливу актуальність проблематиці, у криміналістичній науці залишається не вирішеним питання ефективної оптимізації розслідування даного злочину з урахуванням новітніх способів його вчинення та приховування, знань про особу злочинця та слідової картини та ін. особливо в умовах динамічного науково-технічного прогресу [6, с. 183]. На сьогодні в Україні відсутня окрема сучасна всебічна та науково обґрунтована самостійна криміналістична методика їх розслідування. На нашу думку – це основна причина неефективної їм протидії. Саме ця обставина негативно відображається на можливостях досудового слідства, а саме: призводить до невмотивованої відмови або несвоєчасного порушення такого виду кримінальних проваджень; неякісному їх розслідуванню чи неповному збору доказової інформації; комплексної побудові слідчих версій та ін. [8, с. 3].
Таким чином, ряд не вирішених теоретичних проблем у вітчизняній криміналістичній науці, а також аналіз соціальних, кримінально-правових і медичних факторів, дає підставу для прогнозу високого рівня латентної злочинності у сфері трансплантології і великих негативних соціальних наслідків у майбутньому. Тому, з урахуванням вищезазначених факторів, особливо у сучасних умовах протидії злочинності в Україні, необхідно розробити методику розслідування злочинів, пов’язаних з незаконною трансплантацією органів або тканин людини. Для цього потрібно у рамках узагальненої слідчої практики, вивчених сучасних матеріалів кримінальних проваджень і думок співробітників правоохоронних органів України, виявити особливості розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних з незаконною трансплантацією органів або тканин людини, і запропонувати на цій основі криміналістичну характеристику цих злочинів. Ми переконані, що вже настав час для розробки на базі дослідження сучасних типових моделей механізмів злочинів, своєрідного алгоритму розслідування злочинів, пов'язаних з незаконною трансплантацією органів або тканин людини в Україні.
 
Список використаних джерел:
1. Шумаков В.И. Трансплантология. Руководство. / Под ред. акад. В.И. Шумакова. – М., 1995. – С. 7.
2. Кустов А.М. Судебная медицина в расследовании преступлений: Курс лекций. / А.М.Кустов, С.С. Самищенко. – М., 2002. – С. 24.
3. Пересадка органов: смерть или жизнь // Аргументы и факты. – 2003. – № 50.
4. Трансплантація органів – порятунок сотень тисяч наших сучасників і надія людства: Комунальна установа Тернопільської обласної ради “Центр здоров'я” за матеріалами МОЗ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.guoz.te.ua/Documents/111220121.doc
5. Тихонова С.С. Прижизненное и посмертное донорство в Российской Федерации: Вопросы уголовно-правового регулирования / С.С. Тихонова. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 321 c.
6. Тихомиров А.В. Медицинское право: Учеб. пособие / А.В. Тихомиров. – М., 1998. – С.183.
7. Горелик И.И. Правовые аспекты пересадки органов и тканей / И.И. Горелик. – Минск, 1971. – С. 140.
8. Кустова О.А. Методика расследования преступлений, связанных с изъятием органов и (или) тканей человека для трансплантации: автореф. дис. на на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 – “уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность” / О.А. Кустова. – М., 2004. – 26 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція