... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2014 - Секція №5
Процеси реформування соціально-економічної та політичної системи України супроводжуються численними негативними явищами, які створюють значні перешкоди на шляху розбудови демократичного суспільства. Зокрема, до таких явищ відносяться організована злочинність та корупція, які гальмують соціальний і економічний розвиток держави та становить загрозу існуванню її демократичних і правових засад.
У даному випадку під організованою злочинністю, як різновидом звичайної злочинності, розуміється діяльність стійких злочинних структур, організованих на постійній основі, для протиправного досягнення контролю (влади) у певній соціально-економічній сфері чи на певній території з метою одержання надприбутків незаконним шляхом.
Корупція є одним із різновидів соціальної корозії, яка «роз’їдає» і руйнує органи державної влади, державу і суспільство в цілому. У її основі, зокрема, лежать такі вікові традиції взаємодії у суспільстві, як «послуга за послугу» (лат. «dо ut des» – «даю, щоб ти дав»). Вона по суті є комбінацією, поєднанням таких людських гріхів як жадібність, заздрість, лінь, невгамовна спрага насолод і т. ін., викорінити які практично неможливо. Суспільство і кожна окрема людина може лише обмежити їх до розумних меж. Мораль, релігія, етика, право – ті інструменти, за допомогою яких відбувається це обмеження. Як тільки ці інструменти перестають працювати, у суспільстві починають розвалюватись цивілізаційні основи взаємин між громадянами і державою та з’являється небезпека виникнення соціального хаосу. 
У численних міжнародних та національних рекомендаціях, як слід боротися з організованою злочинністю, особлива увага завжди приділяється протидії корупції, чим визнається існування між ними органічного взаємозв’язку. Зокрема, у деяких міжнародним нормативно-правових актах при визначенні поняття «організованої злочинності» вказується, що поряд із насильством та залякуванням корупція є тим засобом, який дає можливість лідерам організованих злочинних угрупувань отримувати від своєї діяльності надприбутки, контролювати певні території, зовнішні та внутрішні ринки, продовжувати свою злочинну діяльність та проникати у легальну економіку [1, с. 70].
Зважаючи на викладене можна констатувати, що наступаючи на суспільство «звичайна» злочинність, зазвичай, діє проти його інститутів. Організована злочинність у цьому наступі прагне використовувати можливості цих інститутів у своїх цілях. Це використання значною мірою здійснюється за рахунок встановлення корумпованих зв’язків зі службовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, судових і правоохоронних органів [2, с.9; 3, с. 129-130].
Водночас, констатуючи тісний взаємозв’язок організованої злочинності й корупції, їх не слід розглядати як одне ціле чи обов’язковий структурний елемент один одного (зазвичай корупції, як складового елементу організованої злочинності). Корупція є лише одним із засобів, які використовує організована злочинність у своїй діяльності. Адже беззаперечним є той факт, що навіть отримання службовою особою значної за обсягом неправомірної вигоди за вчинення тих чи інших дій з використанням своїх повноважень не дає підстав розглядати це як прояв організованої злочинності [4, с. 61]. Організоване злочинне угрупування цілком може існувати і без корупційних зв’язків. Інша справа, що їх відсутність суттєво ускладнює злочинну діяльність і навіть унеможливлює вчинення окремих видів злочинів. Але це зовсім інший аспект, який свідчить про взаємний вплив і взаємозалежність цих явищ [2, с. 10].
Наявність корумпованих зв’язків для організованих злочинних угрупувань і зв’язок корумпованих чиновників з організованими злочинними структурами, – оптимальна з точки зору досягнення злочинного результату і безпеки функціонування формула існування двох явищ, що розглядаються. Лідери організованої злочинності зацікавлені у створенні та підтриманні відповідних корумпованих зв’язків у правоохоронних та інших владних державних структурах з метою залучення їх можливостей для відстоювання власних інтересів, забезпечення сприятливих умов для протиправної діяльності й уникнення відповідальності [3, с. 129-130].
Корумповані службові особи, у свою чергу, зацікавлені у фінансових, організаційних та інших можливостях організованих злочинних угрупувань. Це призводить до зростання рівня та поширення організованої злочинності, а якісний і кількісний розвиток останньої неодмінно тягне за собою збільшення корупційних проявів з одночасним підвищенням небезпечності їх характеру. Тобто, у своєму розвитку корупція й організована злочинність ідуть назустріч одне одному і неодмінно поєднуються на певному етапі свого розвитку, інтегруючи свої можливості та суттєво збільшуючи наявний злочинний потенціал.
Така інтеграція є взаємовигідною і не завжди, як стверджують окремі фахівці, ініціатива у подібному співробітництві належить лише лідерам організованої злочинності. Як свідчить практика, корумповані службові особи досить часто ініціативно встановлюють контакти з кримінальним середовищем для того, щоб якнайдорожче продати свої послуги.
Імплементація організованої злочинності, завдяки корумпованим зв’язкам, в органи влади, місцевого самоврядування, судові та правоохоронні органи сприяє її якісній зміні, що знаходить своє вираження у запровадженні все більш досконалих організованих форм, певній легалізації злочинної діяльності та входженні лідерів (організаторів) злочинних угрупувань до владних структур. Це дозволяє організованим злочинним угрупуванням використовувати можливості державних органів у власних інтересах, тривалий час уникати відповідальності за вчинені злочини. 
Підсумовуючи викладене відзначимо, що питання взаємозв’язку організованої злочинності з корупцією важливе не лише з теоретичної точки зору, але має й прикладний характер. З’ясування цього питання сприяє розумінню сутності як корупції, так і організованої злочинності, від чого, в свою чергу, залежить визначення оптимальної стратегії і тактики протидії їм, та оперативно-розшукових сил і засобів, необхідних для ефективного запобігання, виявлення, документування і припинення конкретних проявів цих негативних явищ.
 
Список використаних джерел:
1. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Упоряд.: М.І.Камлик, Є.В. Невмержицький, Л.М. Доля та ін. / За ред. Б.В. Романюка, М.І. Камлика. – К., 1999. – 300 с.
2. Мельник М.І. Корупція й організована злочинність: проблема співвідношення / М.І.Мельник // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2002. – № 6. – С. 7-14.
3. Кузьмук А.В. Щодо співвідношення корупції та організованої злочинності / А.В. Кузьмук // Державна політика у сфері запобігання тероризму: міжнародний досвід і його актуальність для України: збірник матеріалів науково-практичної конференції, 31 жовтня 2008 р., м. Київ. – К.: Інтертехнологія, 2008. – С. 129-130. 
4. Организованная преступность (проблемы, дискуссии, предложения) / Под ред. А.И.Долговой, С.В. Дьякова. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція