... Час - те ж, що й гроші: не витрачайте його намарно, і у вас буде його достатньо (Г. Левіс) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2014 - Секція №4
Важливу роль у розвитку та впровадженні інновацій безпосередньо відіграє держава. Стимулювання науково-технічного прогресу, реалізація інноваційних проектів мають бути визначальними цілями влади на всіх рівнях. Освоєння нових форм організації виробництва веде до зростання продуктивності та ефективності економіки. Створення і впровадження інновацій дозволяє прискорити цей процес значно швидше.
Успішна трансформація української економіки до ринкового типу потребує активної ролі держави у формуванні і реалізації інноваційних проектів. Держава має законодавчі та адміністративні важелі мобілізації необхідних ресурсів, визначення інноваційних пріоритетів, створення правових та фінансових можливостей впровадження новацій в економіку [1, с.257]. Становлення ринкової системи господарювання в Україні пов’язане з активізацією підприємницької діяльності в усіх сферах економіки. Перспективним напрямом створення нового конкуренто-ринкового середовища є розвиток малого інноваційного бізнесу.
Інноваційному секторові у ринковій економіці властиві три фундаментальні ринкові принципи: свобода інтелектуальної діяльності, інтелектуальні економічні контрактові відносини, приватна власність на інтелектуальний продукт. Свобода інтелектуальної діяльності означає, що кваліфікований фахівець має право вибору і того, як влаштовувати власні справи в науково-дослідному й економічному житті [1, с. 290]. Проте реалізація головного ринкового принципу, тобто свободи інтелектуальної діяльності, має певний ризик. А саме ризик контрактових відносин. Він зводяться до того, що можуть бути порушені взяті взаємні юридичні зобов’язання однією зі сторін щодо проведення економічних операцій.
Процес утвердження головних економічних свобод може мати три ключові ризики: є велика ймовірність цінового контролю за створенням і реалізацією інноваційних продуктів з боку державних органів; у вертикальній системі управління економікою, наукою уряд здебільшого вказує науковим установам, підприємствам, що і яким чином вони повинні досліджувати, створювати та впроваджувати.
Ці ризики свідчать про те, що контрактове право повинно бути пріоритетом в організації інноваційної діяльності [2, с. 292].
Державна політика сприяння малому інноваційному бізнесу має бути націлена на створення необхідної ринкової інфраструктури, а також на формування системи державної та громадської підтримки розвитку малого бізнесу. Необхідно удосконалювати правове регулювання; пільгове оподаткування; створювати діючу кредитно-інвестиційну підтримку; інформаційно-консультативну підтримку; науково-методичну підтримку; розробку державних програм підтримки підприємництва [3, с. 84].
Декілька слів про важливу морально-етичну сторону можливих наслідків стрімкого розвитку інноваційної діяльності в світі. Наука повинна бути і є об'єктивною. Науковці шукають істину і на цьому шляху її знаходять, роблять відкриття, знаходять відповіді, нові питання, ставлять нові виклики. Наука a priori повинна бути безпристрасною, об'єктивною. Ось чому наукові досягнення й відкриття байдужі до проблем добра і зла, та (як правило) не зважають на мораль та моральність. Успіхи науки та глобальний технологічний прогрес не повинен, ні в якому разі, випереджувати вдосконалення моральних устоїв (рос. «нравов»). Інакше наука стане надмірно небезпечною. Відкриття у різних сферах науки (ядерна фізика, енергетика, хімія, біологія) за минуле століття неодноразово були використані проти людства. Вони завдали величезних руйнацій, забрали безліч життів, погіршили стан екології. Ми живемо на початку нового XXI століття і спостерігаємо наскільки швидко відбувається науковий, і відповідно технічний прогрес. Дуже ймовірно, що за наступні 10-20 років людство зробить масу наукових відкриттів, у різних наукових сферах, які будуть мати ще вищий рівень небезпеки. І не може бути гарантії, що ці відкриття не будуть використані проти людства, країн, екології. Постає питання про загальну глобальну відповідальність всіх науковців, винахідників перед долею нашої планети. Наука повинна служити добру та прогресу, а не руйнуванню і злу. Держава повинна слідкувати за процесом науково-технічного прогресу, за його можливими наслідками та при необхідності запобігати негативним діям. Людство повинно бути зрілим до великих відкриттів для того, щоб не використовувати їх потім собі на шкоду. Згадаємо випадок, коли великий фізик Альберт Ейнштейн, перед своєю смертю, спалив багато своїх праць, які ще нікому не показував. Він сказав, що його останні відкриття потенціально дуже небезпечні і людство ще не готове до них. Він усвідомлював свою відповідальність перед людством і не хотів, щоб його наукові відкриття принесли шкоду.
 
Список використаних джерел:
1. Заблоцький Б.Ф. Економіка й організація інноваційної діяльності: навч. посібник / Б.Ф.Заблоцький – Львів: Новий Світ – 2000, 2011. – 456 с.
2. Дудар Т.Г. Інноваційний менеджмент: навч. Посібник / Т.Г. Дудар, В.В. Мельниченко. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.
3. Маркетинг і менеджмент інноваційного розвитку: [монографія] / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга»,  2006. – 728 с. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція