... Заможні ті, хто вміє обмежувати бажання своїми можливостями (Гібер) ...

Головне меню

Науково-практична Інтернет-конференція 11.12.2014 - Секція №5
Злочинність є одним з небагатьох явищ у житті суспільства, що визначають рівень його безпечної життєдіяльності. Не випадково суспільство і держава докладають чимало зусиль і витрачають колосальні ресурсні кошти на протидію розвитку злочинності, що дозволяє у необхідній мірі зберігати прийнятний рівень громадської безпеки. Проте злочинність, будучи системним явищем, дуже швидко пристосовується до форм соціального контролю, знижуючи його ефективність і випереджаючи його реалізацію. 
Для адекватного державного реагування на злочинність слід розуміти, що процеси, які детермінували розвиток злочинності в Україні в минулому, нині, в епоху постмодерну, зазнали суттєвих, якщо не глобальних змін. Ці зміни пов'язані не лише з внутрішніми перетвореннями, що відбулися за останні кілька десятиліть, але і з процесами трансформації всього світу, його інтеграцією, зміною геополітичної ситуації, глобалізацією всіх процесів, що відбуваються у світовому просторі. 
Сучасний спосіб життя та сучасні соціальні інститути радикальним чином відрізняються від своїх навіть найближчих за часом аналогів у минулому. Протягом останніх десятиліть інтенсивно розвиваються нові явища які пов'язані із становленням і розвитком суспільства модернізму та його переходом до постмодернізму. На сучасні соціальні процеси вплинуло не тільки зміни способу мислення, змінився і сам зміст ідей. Ідеали самовдосконалення, свободи, рівності і демократичної участі стали мобілізуючим початком глибоких соціальних і політичних змін, нині ці ж ідеали стали основою для економічної і політичної свободи, яка у свою чергу є середовищем формування нового цивілізаційного мислення. 
Головними історичними подіями, з якими пов’язаний початок становлення постмодерну – це зміни, що відбулися в економічно розвинених країнах у другій половині шістдесятих років ХХ століття, які у загальному вигляді можна охарактеризувати як початок переходу від індустріального суспільства до постіндустріального або інформаційного суспільства. Саме тоді починають розвиватися новітні електронні технології, які у подальшому складуть базис культури постмодерну. Становлення постмодернізму пов'язано із затвердженням і поширенням принципово відмінних від існуючих раніше форм і підходів у сфері соціально-економічної діяльності, які стали виразниками початкового процесу постмодерністських трансформацій західного суспільства [2]. 
У той же час дослідники висловлюють думку, що сучасна епоха є не що інше, як перехід до нового суспільства, що ґрунтується вже не на принципах моралі, а на ідеях необмеженої свободи, фактичної анархії у поєднанні з ідеологією «суспільства споживання» [5; 6].
У цілому початок ХХІ століття створив принципово нову ситуацію в сфері зовнішньої торгівлі, глобалізація та інформатизація стали тією основою, на якій активно розвиваються процеси торгівельно-економічної співпраці між державами. Значне зростання товарообігу на світових ринках, величезні обсяги прибутків, які забезпечують експортно-імпорті операції, в сукупності із «прозорістю» сучасних кордонів не могли пройти поза увагою транснаціональних злочинних організацій, які вдалися до активного втручання в процеси світової торгівлі, порушуючи її цивілізовані норми, створюючи умови для виникнення екстерналій, вплив яких відчуває світова та національні економіки. Криміналізація товарних ринків при інституційному переростанні в кримінальну економіку, призводить до підриву конструктивних основ легальних ринкових відносин, до зміни спрямованості вектора їх відтворення у бік посилення соціальної несправедливості та майнового розшарування. Транснаціональна злочинність в першу чергу підриває засади ключових ринкових імперативів – принципів еквівалентності обміну, законів вартості, рівноваги попиту і пропозиції і ін. Водночас транснаціональна злочинність створила паралельні кримінальні ринки, відбуваються процеси, які впливають на суспільно-політичні процеси держав та регіонів світу.
Безпосередньо до ознак сучасної цивілізації, які вміло використовуються транснаціональною злочинністю можна віднести:
1. Нові тенденції розвитку міждержавних та міжнародних відносин, розширення економічних і соціальних зв'язків, підвищення «прозорості» кордонів, розвиток міжнародної торгівлі, поява нових ринків збуту, збільшення міжнародних перевезень, що створює комплекс можливостей для активної діяльності транснаціональної організованої злочинності. Утворення глобальної логістичної інфраструктури, яка використовується для контрабанди, «торгівлі людьми», зброєю, контрафактною продукцією. 
Феномен криміналізації суспільства трансформує всю цивілізацію ХХІ століття. Криміналізація суспільства стає рівномасштабною з мегатенденціями світового розвитку в XX-XXI століттях, з глобальними загрозами світовій спільноті, її міжнародним та національно-державним системам. Транснаціональна і національна злочинність в економічній та інших сферах життєдіяльності суспільства стали співмірними з активністю геополітичних світових центрів сили, світових геоекономічних суб'єктів – транснаціональних корпорацій, а також релігійних і культурних організацій, з їх впливом на світовий процес в цілому. Кримінальні структури і суб'єкти включені в сучасний світовий порядок, невід'ємною властивістю якого є криміналізація світових ринків, в цілому криміналізація міжнародних економічних відносин.
Межі криміналізації задані сьогодні межами глобальної світової системи, в якій виникають так звані «сірі зони». Географічні «сірі зони», не контрольовані будь-якими легальними властями, знаходяться зазвичай у країнах, що розвиваються. У Латинській Америці це ряд районів Перу, Болівії і особливо Колумбії, де влада фактично перебуває в руках «наркопартизан» і наркомафії. В Азії «сірою зоною» є Афганістан та деякі райони М'янми. В Африці «сірі зони» розташовані в Анголі, Сьєрра-Леоне, Ліберії – у країнах, де точиться перманентна громадянська війна, у Росії 1990-х такою зоною стала Чечня [4], нині така «зона» виникає на теренах України – в окупованому Криму, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України.
2. Серед факторів, що детермінують транснаціоналізацію організованої злочинності, важливу роль відіграє криміналізація всіх форм політичного життя, політичної корупції, яка є характерною ознакою тих політичних процесів, що відбуваються у світі на початку ХХІ ст. Більшою мірою ці тенденції характерні для країн пострадянського простору. Згідно з політологічними оцінками ситуації, коли в умовах суспільства із слабкими традиціями самоорганізації, але в той же час з сильними традиціями державного патронажу виникає вакуум легітимної влади, його заповнює влада кримінальна і напівкримінальна [1, с. 31]. 
Важливу роль відіграють і дефекти системи державного управління, що створюють можливості маніпулювання як самими чиновниками, так і прийнятими ними рішеннями. Державний апарат роздутий і слабо керований. Як наслідок, слабка держава не в змозі ні протистояти злочинним організаціям, що проникають для забезпечення власної безпеки і розвитку злочинного бізнесу у найвищі державні структури, ні захистити свій сектор в економіці, ні підприємців, які б хотіли займатися чесним бізнесом, ні інших громадян від корумпованих чиновників і кримінальних організацій. 
Таким чином, транскордонні операції процвітають в тих випадках, коли держава виявляється слабкою або потурає їм, а її апарат корумпований або знаходиться у змові з такими організаціями. Все це створює сприятливий ґрунт для існування і діяльності на даній території транснаціональної організованої злочинності.
3. Окремо слід зупинитися на гуманітарних та соціокультурних факторах, які детермінують транснаціональну злочинність. Нині пересічна людина стає об’єктом інформаційної експансії з боку ЗМІ; її свідомість формується під впливом масової культури, нескінчених серіалів детективного та поліцейського жанрів, що б’ють усі рекорди за кількістю глядацької аудиторії. Існує велика кількісна і якісна диспропорція між першим (власний досвід) і другим (ЗМІ, масова культура) джерелами. Злочинні події (наприклад величезні обсяги контрабанди та доходів контрабандистів) мають тенденцію до неформального розголосу, інформація про них миттєво розповсюджується у формі чуток. Останні можна розглядати як певну захисну реакцію, як сигнал «на сполох», і в цьому сенсі вони відіграють позитивну роль. Але чутки часто-густо несуть не тільки інформацію, але й оцінки, стереотипи масової свідомості, визначення й перевизначення дійсності. В цьому відношенні вони споріднені із ЗМІ та масовою культурою, які стереотипізують громадську свідомість. 
Готові стереотипи вкладаються у свідомість пересічної людини, яка в силу певних соціально-психологічних закономірностей готова вірити у все, що сходить з екранів телевізорів, із сторінок книжок та ЗМІ і таким чином, в суспільстві формуються стереотипи кримінальної поведінки.
4. Міграція населення, утворення в різних країнах етнічних діаспор, які мають власні традиції і власну ментальність, зокрема ментальність і традиції у сфері злочинності. У найбільш загальному сенсі слова, під етнічною злочинністю слід розуміти явище підвищеного рівня злочинності серед осіб, що складають певну етнічну групу, етологія якого не зводиться до економічного становища цієї групи, але суттєвим чином визначається етнокультурними факторами, характерною правовою свідомістю, її груповою етикою. 
5. Сучасні системи комунікацій забезпечують передачу інформації у кіберпросторі практично не залишаючи слідів, що дозволяє зробити її повністю закритою і такою, що надходить за призначенням з будь-якої точки світу за лічені години. Крім цього, сучасні технології та глобальні інформаційні системи створюють небачені досі можливості для транснаціональної злочинної діяльності і дають злочинним групам нові засоби для більш легкого та успішного проведення незаконних операцій.
Комп'ютерні технології і зростання складності методів і масштабу глобальних фінансових операцій, що їх супроводжують, зробили можливим збільшення обсягів, швидкості і закритості міжнародних фінансових розрахунків, що підвищило можливості транснаціональної організованої злочинності та зменшило ймовірність її виявлення та припинення. Це дозволяє без проблем легалізувати доходи, отримані від різних видів незаконної діяльності. На сьогоднішній день приблизно 100 – 120 млрд. кримінальних доларів щорічно вливається в обіг світових фінансових ринків [3, с. 40]. Процес розвитку такої фінансової системи випереджає темпи законотворчості.
На думку експертів, цей процес сильно стимулював секс-індустрію, торгівлю радіоактивними матеріалами на чорному ринку, торгівлю наркотиками і вогнепальною зброєю, торгівлю людськими органами, відмивання брудних грошей і багато інших видів діяльності транснаціональних злочинних організацій.
Таким чином, транснаціональний і, як не прикро, «загальнолюдський» характер криміналізації суспільно-економічних та політичних відносин вимагає включити транснаціональну злочинність до складу ознак глобальної кризи людського суспільства XXІ століття і до списку глобальних загроз міжнародної, національної та регіональної безпеки людства.
 
Список використаних джерел:
1. Кива А.В. Криминальная революция: Вымысел и реальность / А.В. Кива // Общественные науки и современность. – 1999. – № 3. – С. 25-37.
2. Кочубейник О.М. Постмодерн: автентичність особистості та трансформація дискурсу соціальності / О.М. Кочубейник // Вісн. нац. техн. ун-ту України «КПІ»: Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2010. – №1. – С. 113-118.
3. Кузнецова Н.Ф. Контроль над легализацией преступных доходов в США / Н.Ф.Кузнецова, С.К. Багаудинова // Вест. Моск. ун-та. – 1997. – № 6. – С. 39-49.
4. Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции / В.В. Лунеев. – М.: Изд-во НОРМА, 1997. – 525 с.
5. Радченко О.Б. Етичний релятивізм у філософії постмодернізму: автореф. дис... канд. філос. наук / О.Б. Радченко. – К., 2005. – 16 с. 
6. Слюсаренко О.Л. Праворозуміння в епоху постмодерну / О.Л. Слюсаренко // Юридична наука. – 2011. – № 2. – С. 7-11. {jcomments on}
 
 

-
English French German Polish Romanian Russian Ukrainian
2021
May
MoTuWeThFrSaSu
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
Національний розвиток держави і права повинен ґрунтуватися, у першу чергу, на:
 
На Вашу думку чи забезпечують реалізацію принципу верховенства права законодавчі реформи 2020 року?
 

Наші видання

Збірник матеріалів конференції(17.05.2012 року)
Система Orphus
Повну відповідальність за зміст опублікованих тез доповідей несуть автори, рецензенти та структурні підрозділи вищих навчальних закладів та наукових установ, які рекомендували їх до друку.

Лічильники і логотипи

Актуальна Юриспруденція