Науково-практична Інтернет-конференція 10.12.2015 - Секція №3
Розглядаючи питання правової охорони раціоналізаторських пропозицій необхідно розпочати з того, що дана діяльність є одним з найбільш поширених і ефективних видів технічної творчості. 
Правове регулювання раціоналізаторських пропозицій здійснюється в основному на підставі договорів. Паризька конвенція з охорони промислової власності та низка інших важливих міжнародних нормативно-правових актів не визначають дане поняття. Щодо законодавства колишнього СРСР, правове регулювання раціоналізаторських пропозицій здійснювалося не на рівні закону, а на рівні відомчих нормативних актів. Нині в Україні серед діючих нормативно-правових актів слід відзначити, що основу законодавства про раціоналізаторські пропозиції складають Цивільний кодекс України, а саме глава 41, та Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92' та низка нормативних актів, спрямованих на реалізацію його норм (зокрема, затверджені наказом Держпатенту України від 27 серпня 1995 р. № 131 Методичні рекомендації про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію та порядок його видачі, затверджене наказом Держпатенту України від 22 серпня 1995 р. № 129). Оскільки відповідно до Указу Президента України від 22 червня 1994 р. № 324/94 вищезгадане "Тимчасове положення..." частково втратило свою чинність, слід констатувати нагальну необхідність розробки законодавчих актів, які з врахуванням норм Книги 4 ЦК України, заклали б нові підвалини регламентації відносин у сфері правової охорони раціоналізаторських пропозицій. 
Взагалі, раціоналізаторська пропозиція – це пропозиція, що є новою і корисною для підприємства, організації, установи, міністерства, відомства, до якого вона подана, і котра передбачає зміну або удосконалення: конструкції виробу, технології виробництва, складу матеріалу.
Для визнання раціоналізаторської пропозиції такою, законодавством на підставі зазначених вище ознак встановлено певні вимоги:
1. Пропозиція має стосуватися профілю підприємства, якому вона подана – містить технічне рішення, яке має своїм об’єктом конструкцію, технологію виробництва або матеріал (речовину);
2. Раціоналізаторська пропозиція має бути новою – як мінімум, у межах підприємства, організації або установи;
3. Раціоналізаторська пропозиція повинна бути корисною підприємству, якому вона подана – дозволяє отримати економічний або інший позитивний ефект.
Однією з особливостей раціоналізаторських пропозицій є те, що особи, які надали автору пропозиції тільки технічну допомогу (виготовлення креслень і зразків, виконання розрахунків, оформлення документації, проведення досвідченої перевірки і інші роботи з організації використання пропозиції), не визнаються співавторами.
Автор раціоналізаторської пропозиції має право на захист своїх особистих немайнових і майнових прав. Особисті немайнові права автора раціоналізаторської пропозиції захищаються у позовному порядку.
Автор має право на подання заяви на раціоналізаторську пропозицію. Але за наявності певних відхилень від встановлених вимог йому може бути відмовлено в прийнятті заяви до розгляду. Така відмова може бути оскаржена керівнику підприємства. Скарга має бути розглянута в 15-денний строк. Тобто такі скарги розглядаються в адміністративному порядку. Відмова у визнанні пропозиції раціоналізаторською або у прийнятті її до використання може бути оскаржена керівнику підприємства в 3-місячний строк. У разі незгоди автора з прийнятим за його скаргою рішенням або якщо при розгляді скарги рішення не прийнято, автор може звернутися до суду. В цьому разі передбачено адміністративно-судовий порядок захисту прав автора раціоналізаторської пропозиції. Юридична особа, яка прийняла пропозицію та визнала її раціоналізаторською, має право на виключне її використання в будь-якому обсязі без обмежень.
Автор раціоналізаторської пропозиції, як і будь-який інший суб'єкт права інтелектуальної власності, відповідно до чинного законодавства має певні особисті немайнові і майнові права.
До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції належать: право авторства, право на ім'я, право на назву раціоналізаторської пропозиції, право на пріоритет; до майнових прав — право на винагороду.
Що стосується права на винагороду, то воно має свої особливості. Раціоналізатор, подаючи заявку до підприємства про визнання поданої ним пропозиції раціоналізаторською, разом з тим передає підприємству, в разі визнання пропозиції раціоналізаторською, і право на використання за певну винагороду.
Розмір винагороди визначається відповідно до Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.
Якщо використання раціоналізаторської пропозиції дає певний економічний ефект (прибуток), то складається розрахунок ефективності за рік. Винагорода за раціоналізаторські пропозиції, що не дають економічного ефекту, але які мають інший позитивний результат, виплачується у розмірі, визначеному залежно від їх дійсної цінності з урахуванням досягнутого позитивного ефекту та обсягу використання.
Право на винагороду має автор або співавтори протягом 2 років з моменту початку використання раціоналізаторської пропозиції на підприємстві, яке видало автору свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію. Розмір винагороди визначається умовами договору між автором та підприємством, але не може бути менше: 10% прибутку, отримуваного щорічно підприємством від використання раціоналізаторської пропозиції; 2% від частки собівартості продукції (робіт, послуг), яка стосується раціоналізаторської пропозиції, позитивний ефект від якої не впливає на отримання прибутку. Винагорода сплачується авторові відповідно до умов договору, але не пізніше 3 місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції.
Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право використовувати її на свій розсуд і в будь-якому обсязі.
Прийнята пропозиція може бути також використана і на інших підприємствах. Підприємство, що прийняло пропозицію до використання, може направити інформацію про цю пропозицію заінтересованим підприємствам з метою укладення угоди.
Відповідно до обсягу використання раціоналізаторської пропозиції визначається і розмір винагороди, що виплачується автору.
Всі спори, що виникають у зв'язку із використанням раціоналізаторської пропозиції, розглядаються в судовому порядку, крім оскарження відмови про прийняття раціоналізаторської пропозиції, яка розглядається керівником підприємства, до якого ця раціоналізаторська пропозиція була подана.
Отже раціоналізаторські пропозиції є дуже цікавими і корисними об’єктами промислової власності. Вони надають змогу підприємствам, установам і організаціям отримати економічний, технічний або інший позитивний ефект. Правова охорона здійснюється на підставі Цивільного кодексу України, а також інших нормативно-правових актів. При визнанні пропозиції раціоналізаторською і прийняття її до використання між заявником і підприємством має бути укладений договір, у якому повинні бути визначені межі використання пропозиції, порядок обчислення і строки виплати винагороди. {jcomments on}