Науково-практична Інтернет-конференція 25.02.2016 - Секція №6
Президентським законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524) в редакції від 26 січня 2016 року пропонується доповнити розділ XV «Перехідні положення» підпунктом 4) пункту 16-1 наступного змісту: «відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом» [1].
У свою чергу Законом України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» викладено у новій редакції Закон України «Про судоустрій та статус суддів», де в ч.2 ст.83 розділу « Кваліфікаційне оцінювання суддів» зазначено, що критеріями кваліфікаційного оцінювання є: професійна компетентність (знання права, здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення), особиста компетентність (здатність виконувати обсяг роботи, самоорганізованість), соціальна компетентність (урівноваженість, стресова стійкість, комунікативність) та здатність підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня [2]. 
У наведених вище випадках не вживається термін «атестація або переатестація суддів». Мова йде про оцінювання суддів за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності на відповідність займаній посаді. 
За заявою голови фракції БПП Юрія Луценка між першим і другим читаннями змін до Конституції в частині правосуддя буде ухвалений закон про критерії переатестації суддів. За його словами зараз вони є достатньо розмитими, такими, як професіоналізм, чесність, моральність тощо. На його думку потрібно не допустити до переатестації суддів, рішення яких вища інстанція скасовує раз за разом - три, чотири, п'ять, п'ятнадцять разів. Очевидно, що суддя або непрофесійний, або бере хабарі за вигідні незаконні рішення. Ю. Луценко вважає, що всі судді, причетні до рішень, які були скасовані Європейським судом з прав людини, а це сотні суддів, також мають не пройти переатестацію, адже порушили основний принцип міжнародних угод України та права людини. За його прогнозами , якщо застосувати такі критерії, залишиться 30% чесних суддів, а замість решти треба буде набирати нових [3].
Наскільки обґрунтовані подібні підходи та прогнози? Реалії українського правосуддя не дають підстав для оптимізму. Анонсована заява про формальний кількісний підхід до оцінки скасованих чи змінених судових рішень – це крок назад до часів, коли панували принципи відповідальності без вини та ігнорувалися права людини. У результаті судову систему України може бути остаточно зруйновано, а чи буде побудовано кращу – великі сумніви, бо менталітет нових суддів залишиться таким же як у їх попередників. Не буває у світі суддів, які б не мали скасованих або змінених рішень. Це природний процес пізнання істини і не треба шукати в кожному такому рішенні злого умислу чи професійної непридатності. Формальний кількісний підхід в даному випадку неприйнятний. При застосуванні цього критерію слід перевірити кожне змінене або скасоване судове рішення. Про вину судді можуть свідчити тільки такі підстави, як неправильне застосування матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом.
Крім того, законодавцю слід виписати в процесуальних кодексах процедуру перевірки відповідною палатою Верховного Суду України законності рішення за заявою самого судді, рішення якого, на його думку, безпідставно переглянуто апеляційним або касаційним судом. Це означає, що Верховний суд України буде наділений додатковою контрольною функцією за законністю ухвалення судових рішень. На мою думку, законодавцю доцільно виділити відповідні норми в окремий розділ ГПК, КАСУ, КПК та ЦПК, який назвати «Перевірка законності зміни чи скасування судового рішення за заявою судді чи прокурора». Розгляд такої заяви повинен здійснюватися за правилами перегляду судових рішень Верховним судом України. Таким чином, доброчесний суддя буде мати механізм захисту правосудного рішення та своєї ділової репутації, а держава - механізм виявлення корупційних проявів серед суддів апеляційних та вищих спеціалізованих судів та виправлення судових помилок. 
Сьогодні кожному юристу - практику знайома така ситуація, коли суддя місцевого суду задовольняє вимоги контролюючого органу, наприклад про стягнення податкової заборгованості на мільйони гривень, на користь бюджету, при цьому витримує тиск з боку владних та олігархічних структур, але апеляційний суд тільки на підставі твердження про невірну оцінку доказів судом першої інстанції приймає прямо протилежне рішення. Податкові органи не мають фінансової можливості сплатити високий судовий збір і оскаржити таке рішення. Нещодавнє підвищення ставок судового збору і скасування пільг для державних органів та підприємств призводить до того, що значна частина неправосудних рішень не оскаржується взагалі, а значить йде в актив недобросовісного судді. При такому підході без належної перевірки законності судового рішення ми отримаємо прямо протилежний результат: звільнимо чесного суддю і залишимо працювати корумпованих суддів. Очевидно, що державні органи та підприємства доцільно звільнити від сплати судового збору за подачу апеляційної чи касаційної скарги, що сприятиме запобіганню корупційних проявів у судовій системі.
 
Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): законопроект, реєстр №3524, в редакції від 26 січня 2016 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/
2. Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12.02.2015 №192-VIII // Відомості Верховної Ради, 2015. –№18, №19-20. – ст. 132.
3. Луценко Ю. До судової реформи в другому читанні ВР ухвалить закон щодо переатестації суддів / Ю. Луценко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/news/1542248-do-sudovoyi-reformi-v-drugomu-chitanni-vr-ukhvalit- zakon-schodo-pereatestatsiyi-suddiv-yu-lutsenko {jcomments on}